Під час "жовтого рівня" небезпеки бізнес, що функціонує без укриття або безпечного простору, не має підстав для блокування на місці за вказівкою перевіряльних органів. Закриття приміщення або призупинення діяльності підприємства можливе тільки за судовим рішенням.
Цю інформацію для Dіlо надали старший юрист компанії Asters Марія Новик і адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Дмитро Груба, які детально пояснили, які повноваження мають інспектори, які права у підприємців, а також вимоги до оформлення зон захисту.
Хто має право і за яких умов може провести перевірку?
Юристи пояснюють, що урядова постанова №1092 не створює нових контролюючих органів, а під час воєнного стану продовжує діяти мораторій на планові ревізії. Утім позапланова перевірка залишається законною, якщо на заклад надійде письмова скарга від громадян про загрозу життю чи здоров'ю через роботу без укриття.
У такому разі, говорять правозахисники, на поріг можуть прийти фахівці ДСНС, які відповідають за пожежну безпеку й цивільний захист, або ж представники Держпраці, які перевіряють умови безпеки персоналу.
Водночас повноваження ревізорів безпосередньо під час візиту суворо регламентовані.
"Жоден інспектор ДСНС не має права самостійно опечатати приміщення або власним рішенням заблокувати роботу бізнесу -- це вирішується виключно через адміністративний суд. Так само ані закон, ані урядові постанови не дають контролерам права примусово виводити людей під час повітряної тривоги", -- підкреслює Марія Новик.
Щодо поліції, зазначає експертка, вона не має повноважень перевіряти технічні розрахунки або оцінювати адекватність організації простору. Проте, правоохоронці можуть накладати штрафи за недоступність укриттів та вимагати евакуації з місця, якщо це потрібно для забезпечення безпеки громадян.
Підприємці мають право під час візитів інспекторів вимагати пред'явлення службових посвідчень і офіційних документів. Вони можуть відмовити в доступі, якщо відповідні документи відсутні, а також фіксувати дії інспекторів на аудіо або відео.
Які документи має підготувати підприємство
Щоб у перевіряльників не виникало підстав для приписів чи позовів, компанія повинна мати документальне підтвердження обраного формату безпеки:
* Унікальне укриття: документи, що підтверджують статус будівлі, включаючи паспорт споруди або акт перевірки та матеріали, що засвідчують офіційний облік об'єкта.
* Сховище стороннього власника: письмовий договір із балансоутримувачем із зазначенням ліміту місць для персоналу й клієнтів, графіка цілодобового доступу (включно з вихідними) та регламенту сповіщення.
* Захищене середовище: інженерні розрахунки власника будівлі, що засвідчують надійність несучих елементів зони.
* Робота без захисної споруди (до завершення перехідного періоду): протокол зборів трудового колективу про письмову згоду команди працювати під час сирен.
Окрім цього, незважаючи на вибраний формат, кожен заклад повинен мати основний комплект:
* наказ керівника про алгоритм дій під час тривоги та призначених відповідальних за безпеку;
* настанови для колективу та підписи співробітників, що підтверджують ознайомлення;
* інформаційний стенд узгодженого дизайну на вході;
* систему сповіщення для відвідувачів і працівників.
Чи слід узгоджувати безпечну зону з Державною службою з надзвичайних ситуацій?
Юридичні експерти стверджують, що чинне законодавство не вимагає від підприємств проходити державні експертизи або отримувати дозволи від служб порятунку. Визначення навантаження балансоутримувач виконує самостійно, спираючись на Методичні рекомендації відповідного інституту Збройних Сил України.
Хоча уряд не вимагає залучати винятково фахівців із реєстру ЄДЕССБ, юристи радять бізнесу не заощаджувати на проєктувальниках.
"Формально уряд не визначає жорстких вимог до виконавців розрахунків і не запроваджує попереднього держконтролю. Проте саме цей документ стає ключовим доказом адекватності захисту, якщо станеться надзвичайна ситуація", -- наголошує Марія Новик. За її словами, у разі інциденту цей документ слугуватиме головним аргументом на захист керівника.
Якщо у власника немає будівельної освіти, самостійні вимірювання стають прямим ризиком.
"Єдиний правильний шлях -- офіційно звернутися до сертифікованого інженера-проєктувальника чи експерта з будівельно-технічних досліджень", -- підкреслює Дмитро Груба.
Правозахисники особливо попереджають про ризики купівлі фальшивих довідок без фактичного обстеження об'єкта. Після виникнення проблем експертиза швидко визначить істинну міцність стін, тоді як підроблені документи можуть стати серйозним негативним фактором у судовому процесі.
Зазначимо, що українські закони не встановлюють окремого штрафу за ведення бізнесу без укриття або безпечного простору під час жовтого рівня повітряної тривоги. Проте підприємці можуть стикнутися з адміністративними санкціями за недотримання інших норм безпеки, а у випадку загибелі або травмування людей — з кримінальною відповідальністю.
Що передувало
Нагадаємо, що 4 вересня 2026 року уряд прийняв постанову №1092, яка ввела нові вимоги для функціонування підприємств в умовах повітряних загроз. Бізнес отримав три місяці для адаптації до нових умов, а внесені зміни дозволили створювати безпечні зони прямо в будівлях, без необхідності зводити окремі укриття.
Після закінчення перехідного етапу компанії, які не мають належного захисту, не зможуть функціонувати під час жовтого рівня тривоги без попередньої згоди своїх співробітників.
Проте представники ритейлу та ресторанної сфери наголошували, що виконати такі умови просто нереально. Серед головних перепон називали колосальні витрати, складність переобладнання орендованих площ, технічну невизначеність із розрахунками та ризик тиску під час перевірок. Своєю чергою аналітики підтверджували серйозність загрози: за оцінкою ресторанної експертки Ольги Насонової, неспроможність виконати жорсткі норми загрожувала закриттям до 20% закладів громадського харчування в країні.
Зрештою через критику бізнес-спільноти, хвилю петицій та ризик згортання ринку уряд пішов на поступки і зсунув дедлайн до 4 березня 2027 року
#
