Економічна ситуація в Європейському Союзі переживає серйозну структурну кризу, що викликана зростанням витрат на життя, значними ризиками деіндустріалізації та бюджетними дефіцитами у провідних країнах-членах Брюсселя.
На конференціях, що проходили в Ешторилі в 2026 році, Нобелівський лауреат з економіки 2008 року Пол Кругман висловив свою думку з цього питання, повідомляє Euronews.
Він вважає, що жахливі результати на ринку оренди житла та потенційна загроза дефолту у Франції зобов'язують уряди ЄС тимчасово відмовитися від ринкового лібералізму і впровадити регульовані цінові обмеження та протекціоністські заходи. Для України ці ініціативи несуть ризики у трьох ключових сферах: від інтеграції внутрішньо переміщених осіб до макрофінансової підтримки і експорту.
Орендна пастка для молоді та її взаємозв'язок з внутрішньо переміщеними особами.
Ціни на житло в Європі досягли таких висот, що студенти та молоді спеціалісти в містах, як Рим, Берлін чи Мадрид, змушені витрачати більше 40% своїх місячних доходів на оренду. Головним чинником цього тиску стало інтенсивне фінансування нерухомості з боку інвестиційних фондів.
З економічної точки зору, питання є доволі зрозумілим. Необхідно зводити більше житлових споруд та усунути перепони, які ускладнюють процес будівництва, -- зазначив Пол Кругман.
Чекати від трьох до п'яти років на спорудження нових об'єктів європейські країни не спроможні. Тому економіст підтримує впровадження тимчасових моделей стабілізації оренди другого покоління. За прикладом Нью-Йорка, де річне підвищення ставок прив'язане до контрольного індикатора, а забудовники отримують податкові пільги на 40 років в обмін на обов'язкову частку соціального житла. Подібну систему застосовує Берлін, обмежуючи зростання цін рівнем у 10% над середньою місцевою ставкою.
"У Нью-Йорку починають реалізацію стабілізації орендної плати. Мер впроваджує ці заходи, одночасно підтримуючи пільги та стимулюючи нове будівництво. Я не дотримуюсь жорстких принципів у цьому питанні", — зазначив Нобелівський лауреат.
Ця розмова відображає реалії, з якими стикається Україна. Масове переміщення населення всередині країни через збройні конфлікти призвело до різкого зростання цін у Києві, Львові, Ужгороді та Івано-Франківську. Брак державних механізмів для контролю за ринком оренди виснажує фінансові резерви родин, які вимушено переселилися. Досвід європейських країн свідчить про те, що під час внутрішніх криз ринок не може самостійно стабілізувати ціни, якщо не запроваджуються заходи для підтримки пільгового будівництва та тимчасові обмеження на ціни.
119% ВВП Франції та загроза траншам
Кругман вважає, що одним із загрозливих чинників для єврозони є фінансова ситуація у Франції. Державний борг цієї країни досяг 119% від валового внутрішнього продукту, а низький вік виходу на пенсію та відсутність ініціатив щодо бюджетної стабілізації роблять Париж потенційним джерелом системних ризиків.
Під час кризи 2010-2012 років європейські інституції знаходили ресурси для порятунку периферійних економік Греції чи Португалії. Проте Франція забезпечує 20% ВВП єврозони. На думку Кругмана, країна перетворилася з категорії "занадто велика, щоб упасти" на категорію "занадто велика, щоб її врятувати". У випадку французького дефолту у регуляторів ЄС не знайдеться достатньо коштів для покриття спровокованої кризи.
Для України нестабільність в єврозоні, викликана французькими борговими зобов'язаннями, представляє серйозну загрозу. Фінансові труднощі в основних країнах-донорах, про які раніше повідомляв NV, можуть заблокувати процес ухвалення рішень щодо тривалих програм макрофінансової та військової допомоги нашій країні.
Чи зможе експорт подолати протекціоністські заходи Брюсселя?
Третім викликом, з яким стикається європейський континент, Кругман ідентифікує загрозу деіндустріалізації. Високі митні збори в США в поєднанні з активним виходом на ринок ЄС субсидованих товарів з Китаю негативно впливають на автомобільну промисловість та металургію Європи.
У цих умовах Кругман рекомендує Брюсселю відійти від політики відкритого ринку і перейти до тимчасового протекціонізму для захисту власної промислової екосистеми.
Коригування торговельного курсу Європейського Союзу встановлює нові перешкоди для українських підприємств. Намір Брюсселя захистити свої ринки в умовах кризи може призвести до посилення обмежень для аграрного експорту, металургійної та хімічної галузей України, ускладнюючи процес економічної інтеграції України в єдиний ринок ЄС.
#
