Мінекономіки розробило проєкт постанови, яка могла суттєво зменшити кількість заброньованих від мобілізації, але до остаточного варіанту документа увійшли не всі радикальні пропозиції. Що ж зміниться для заброньованих?
Міністерство економіки підготувало зміни до урядової постанови №76, яка врегульовує процес бронювання працівників від мобілізації під час воєнного стану. Відповідний проєкт міністр економіки Олександр Кравченко розіслав центральним органам виконавчої влади 8 жовтня. Проте, за словами співрозмовників ЕП в Кабміні, у ході обговорення "документ оновився на 90%". Остаточний варіант ухвалених змін суспільство побачить не раніше 18 жовтня: доти триватимуть доопрацювання та обговорення документа.
Постанову було підготовлено у відповідь на рішення Ставки Верховного Головнокомандувача з метою "попередження незаконних схем працевлаштування та створення умов для уникнення мобілізаційних заходів". Нещодавно Кравченко в інтерв'ю Forbes зазначив, що після останнього перегляду системи бронювання лише 15% компаній підтвердили свою критичність. Проте з того часу кількість осіб, які отримали бронювання від мобілізації, почала зростати, і на осінь їх число вже досягло 1,4 мільйона.
Якщо б нову постанову прийняли в її первісному варіанті, то кількість працівників, що мають бронювання в Україні, знову б значно зменшилася. Зокрема, документ передбачав зниження квоти заброньованих для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики з нинішніх 100% до 85%. Додатково, уряд мав намір не враховувати осіб, яким надано відстрочку, при визначенні квоти бронювання працівників від мобілізації.
Переказуємо, які саме зміни до бронювання працівників готував уряд і від яких ідей наразі вирішили відмовитися.
Які ініціативи висував уряд?
Проект змін до системи бронювання, надісланий Міністерством економіки, включав кілька важливих нововведень. Однак не всі з них були враховані в фінальному варіанті постанови.
Незважаючи на намір уряду внести зміни до системи бронювання без розголосу, ключові аспекти цих змін стали відомі громадськості. Зокрема, інформацію про них оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк у своїх соціальних мережах.
На опубліковану інформацію швидко відреагували бізнесмени, висловивши своє невдоволення різкими змінами. Це стало особливо помітним, враховуючи, що попередній аналіз проблем підприємств та умов для бронювання їхніх співробітників завершився всього півтора місяця тому.
Врешті-решт, фінальна редакція постанови може залишити поза увагою деякі з радикальних ініціатив. "В документі змінилися майже 90% інформації", - зазначив в інтерв’ю ЕП один з урядовців.
Увечері 13 жовтня уряд прийняв рішення про внесення змін до системи бронювання, проте з необхідністю п'ятиденного доопрацювання. Які саме положення потраплять до остаточної версії, стане відомо не раніше 18 жовтня. Далі пропонуємо короткий виклад початкового варіанту урядової постанови.
Нововведення для енергетичного сектору та оборонно-промислового комплексу. У первісному варіанті документа планувалося скасувати повну 100% квоту на бронювання працівників деяких ключових галузей.
Зокрема, йдеться про працівників компаній паливно-енергетичного сектору (та їх підрядних організацій), виробників трансформаторів та інших компаній, які забезпечують безперебійне функціонування енергетичної та газотранспортної систем, а також установ оборонно-промислового комплексу (визначених Міноборони критично важливими для функціонування економіки в особливий період).
Початковий варіант документа передбачав скорочення частки військовозобов'язаних працівників, яких такі підприємства могли забронювати, зі 100% до 85%. Підприємствам сфери ЖКГ (опалення, гаряча, холодна вода, водовідвід, вивіз сміття) квоту хотіли зменшити з 75% до 60%.
Коригування в обчисленні квоти. Ще один важливий аспект проєкту урядової постанови стосується того, яким чином підприємства, що мають критичне значення, повинні визначати кількість працівників, яких вони можуть забронювати.
Наразі квота заброньованих визначається від загальної чисельності всіх військовозобов'язаних працівників. Наприклад, якщо на підприємстві працює 100 військовозобов'язаних, то воно мало право забронювати 50%, тобто 50 осіб - незалежно від того, чи мають інші працівники компанії які-небудь підстави для відстрочки.
У початковій версії проєкту постанови було зазначено, що підприємствам слід враховувати квоту заброньованих працівників виключно з числа військовозобов'язаних, які не підпадають під інші критерії для отримання відстрочки, згідно зі статтею 23 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Серед таких критеріїв можна виділити наявність інвалідності у військовозобов'язаного або його дружини, виховання трьох або більше дітей до 18 років, опіку над особою з інвалідністю, навчання у вищих навчальних закладах, а також вік, що не досягає 25 років, що є критерієм для мобілізації.
Тобто, якщо на підприємстві, де працює 100 військовозобов'язаних, 30 з них мають інші підстави для відстрочки, то таке підприємство змогло б забронювати лише половину з тих, хто таких відстрочок не має. Відтак, кількість заброньованих мала б зменшитися з 50 до 35 осіб.
Центр координації для організації процесу бронювання. У новій урядовій постанові, що стосується змін у системі бронювання, знову з'явилася норма, яку планували впровадити ще влітку. Це стосується заснування Координаційного центру, який займатиметься організацією бронювання військових.
Так, 16 липня на сайті Мінекономіки з'явилося повідомлення про створення такого центру, однак згодом воно зникло. А вже 22 липня уряд скасував цю установчу постанову.
У свіжій постанові уряд знову звернувся до цієї концепції. Відповідно до змісту документа, Координаційний центр виступає як консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів, який на практиці визначатиме критерії критичності підприємств. На даний момент цим процесом займаються Міністерство оборони та Міністерство економіки.
Координаційний центр буде сформований з 17 учасників, серед яких:
* заступник міністра економічного розвитку та екології (співголова Координаційного комітету);
* заступник міністра оборони (співголова Координаційного центру)
* помічник державного секретаря Кабінету Міністрів;
* заступник міністра у справах цифрової трансформації;
* заступник міністра у справах внутрішньої безпеки;
* заступник міністра з питань відновлення, інфраструктурного розвитку та транспортної політики;
* заступник голови Офісу президента (за згодою);
держсекретар Міністерства енергетики
* заступник керівника Генерального штабу Збройних Сил (за згодою);
перший заступник (заступник) керівника Державної прикордонної служби;
* заступник керівника Національної поліції;
* заступник голови ради Пенсійного фонду;
* заступник керівника Державної служби України з питань праці;
* представник Центрального управління Служби безпеки України (згідно з погодженням);
* представник Служби зовнішньої розвідки (за згодою);
* уповноважений Головного управління розвідки Міністерства оборони (за згодою);
* представник Мінекономіки.
Влітку ініціативу щодо заснування координаційного центру не знайшла підтримки, зокрема через зміну в уряді. Як зазначило видання Forbes Ukraine, певні урядовці не усвідомлювали значення створення цього органу.
У разі появи, Координаційний центр погоджуватиме не лише самі критерії критичності для підприємств, але й матиме останнє слово у визначенні будь-якого підприємства критично важливим (тобто таким, що зможе бронювати працівників).
Більше того, відповідно до первісної концепції, державні органи, що встановлюють критерії для оцінки критичності, зобов'язані оновити ці критерії до 20 жовтня та узгодити їх з Координаційним центром.
Бізнес проти
Представники ділових кіл висловили різку критику на адресу першої версії змін до системи бронювання, яку нещодавно оприлюднив Железняк. У Європейській бізнес асоціації підкреслили, що їх турбують можливі наслідки цих нововведень.
Постійні загрози безпеці, руйнування енергетичної інфраструктури, перебої з постачанням електрики та води, нестача кваліфікованих спеціалістів і зростання витрат вже становлять серйозні виклики для стабільного функціонування підприємств. В таких умовах будь-які ризики втраченого ключового персоналу можуть негативно вплинути на безперервність виробничих процесів, що, в свою чергу, позначиться на виконанні контрактних зобов'язань, надходженнях до бюджету та загальній стабільності національної економіки, - повідомили представники.
В Українській бізнес-асоціації підкреслили, що остаточний перегляд критеріїв критичності було завершено лише півтора місяця тому. "У контексті повномасштабної війни надзвичайно важливими є стабільність державної політики, зважене ухвалення регуляторних рішень та конструктивна співпраця між державою та бізнесом. Всі зміни в механізмі бронювання повинні враховувати реальні можливості підприємств і гарантувати безперебійну діяльність", - зазначили в асоціації.
Гостро розкритикували пропозиції уряду у галузевих об'єднаннях. Національна асоціація української оборонної промисловості закликала відмовитися від "шкідницької" норми про зменшення квоти заброньованих в ОПК зі 100% до 85% працівників. "Ця пропозиція безпосередньо загрожує національній безпеці України, підриває обороноздатність нашої держави та може зірвати виробництво й розробку озброєння, а також виконання чинних оборонних контрактів ", - заявили там.
З подібною заявою вийшли і в іншій зброярській асоціації. "Війську потрібна зброя. Для її виробництва потрібні люди. Тому бронювання для критично важливих підприємств оборонно-промислового комплексу має залишатися на рівні 100%", - йдеться у заяві "Технологічних сил України".
У Спілці українських підприємств звернулися до уряду за роз'ясненнями щодо можливих змін та заявили, що представників бізнесу до їх обговорення не долучали.
У Федерації роботодавців висловили обурення щодо запропонованих змін, зокрема в частині визначення квоти для бронювання. "Виключення працівників, які мають законні підстави для відстрочки, з розрахункової чисельності призведе до зменшення ліміту бронювання. Це може позбавити підприємства, зокрема оборонно-промисловий комплекс, можливості бронювати необхідних спеціалістів і створити загрози для безперервності виробництва та виконання контрактних зобов'язань", - йдеться в заяві організації.
Там закликали уряд переорієнтувати пошук мобілізаційних (та фінансових) ресурсів: від легального бізнесу до тіньового ринку праці.
Які будуть зміни?
Хоча під час вечірнього засідання 13 жовтня уряд ухвалив постанову про зміни до системи бронювання, він дав 5 днів на її остаточне доопрацювання.
Основна увага буде приділена обговоренню розміру квоти бронювання для підприємств енергетичного сектора, комунальних послуг та оборони. "Нам надали п’ять днів для уточнення цих відсотків. Остаточне рішення ще не ухвалено", - зазначив співрозмовник ЕП з уряду.
Одним із запропонованих компромісів було збереження повного бронювання лише для тих працівників, які займаються ремонтом та обслуговуванням енергетичної інфраструктури, тепломереж, систем водопостачання, а також виготовленням зброї. "Для допоміжного персоналу цих підприємств планувалося впровадження квот", - додав він.
Станом на вечір 13 жовтня було ухвалено рішення виключити з постанови норму, що не враховувала осіб із відстрочкою при формуванні квоти для бронювання. Це є кроком назустріч бізнес-спільноті. Іншими словами, нова редакція постанови передбачає, що особи з відстрочкою продовжать бути врахованими при визначенні квоти.
Під час урядового засідання активно обговорювалися питання, пов'язані з Координаційним центром з бронювання. Зокрема, йшлося про можливість розширення його складу та залучення більшої кількості представників з "гуманітарної" сфери.
Питання про черговий перегляд критеріїв критичності також залишилося без відповіді. Згідно з первісною версією постанови, цей перегляд мав відбутися до 20 жовтня. Окрім того, неясна ситуація з компаніями, які підтвердили свою критичність під час літніх змін.
Отже, у найближчі роки 1,4 мільйона українців залишаються в ситуації невизначеності через закриті переговори та допрацювання з боку урядових чиновників.
#
