З 2014 року близько 80 журналістів припинили свою співпрацю з проєктом Крим.Реалії.

Після 2022-го працювати на півострові стало неможливо -- "Радіо Свобода" визнали "небажаною організацією"

Володимир Притула, керівник проекту Крим.Реалії, повідомляє, що з 2014 року приблизно 80 журналістів припинили свою співпрацю з проєктом. Близько половини з них вирішили залишити роботу з різних причин: деякі прямо вказували на погрози, тиск на бізнес, виклики на "співбесіди" для них або їхніх родичів, інші ж просто зникли без жодних пояснень.

Цю інформацію можна знайти в статті під заголовком "Залякування, викрадення родичів, тортури. Як російські військові переслідують і утримують українських журналістів", опублікованій на веб-ресурсі Української правди.

"Ці люди згодом або перейшли в місцеві медіа, або взагалі пішли з професії. Інша половина виїхала з окупованого півострова. Хтось перебрався за кордон, хтось нині працює в загальнонаціональних ЗМІ, хтось -- воює на фронті", -- каже керівник Крим.Реалії.

Згідно з висловлюваннями Притули, після 2022 року діяльність на півострові стала неможливою, оскільки "Радіо Свобода" було визнано "небажаною організацією". Насправді, кожен, хто не лише співпрацює, а й надає коментарі для цього медіа, може зіткнутися з кримінальними справами від окупантів.

"Найстрашніше було 2014 року, коли приходили СМС. Мені колега якось пише: "У мене за дверима ФСБ, що робити?". Це дуже страшно. Або коли приходять новини, що відбуваються обшуки у твоїх колег. А ти не можеш їм допомогти. Хіба що дати контакти адвокатів. Я не бажаю цього жодному редактору: пережити момент, коли затримують твоїх журналістів", -- каже Притула.

У статті зазначено, що головною можливістю повернення колег з-під російського ув'язнення є міжнародний тиск. Зокрема, 2 жовтня 2024 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію під назвою "Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи, що опинилися в ув'язненні через агресію Російської Федерації проти України".

Вперше в резолюції окремо зазначено про журналістів, які опинилися в полоні.

Згідно з інформацією, наданою Інститутом масової інформації, за півтора року повномасштабного конфлікту російські війська захопили чи знищили близько 300 редакцій місцевих медіа в Україні. Журналісти, які виконували свої обов'язки на територіях, що опинилися під контролем окупантів, виявилися в різних ситуаціях: деякі з них потрапили в полон, інші змушені ховатися, а деякі залишили країну через загрозу для свого життя і здоров’я.

Українська журналістка Вікторія Рощина в російському ув'язненні загинула. Вона зникла на початку серпня 2023 року під час роботи над одним із матеріалів, імовірно, під час перетину російського кордону. Росіяни досі не повернули її тіло додому.

Російські сили почали переслідування журналістів ще в 2014 році. З того часу понад 100 представників медіа, як українських, так і іноземних, стали жертвами російського полону.

Частину, як-от Станіслава Асєєва, вдалося повернути ще до повномасштабного вторгнення. Наріман Джелял, повернувся в Україну вже після початку великої війни, а Олексій Бессарабов, в російському ув'язненні вже майже 10 років.

Однак, досі у російському полоні залишаються Владислав Єсипенко -- журналіст "Радіо Свобода", якого росіяни затримали 10 березня 2021 року в Сімферополі. Йому "інкримінували" збір інформації "в інтересах спецслужб України". Дмитро Хилюк -- журналіст УНІАН, якого викрали російські військові 3 березня 2022 року в Козаровичах під час окупації Київщини.

Перебуває у виправній колонії ІК-7 у Пакіно, Владимирська область.

Анастасія Глуховська -- журналістка "РИА-Мелітополь". Росіяни затримали 20 серпня 2023 року. Спочатку утримували в мелітопольському будівельному магазині, який росіяни перетворили на імпровізовану в'язницю. Її звинувачують у "тероризмі". Утримується в ув'язненні в Ростові РФ.

Згідно з інформацією Інституту масової інформації, на 11 жовтня 2024 року в російському ув'язненні знаходяться не менше 29 українських журналістів-цивільних осіб.