Росія прицільно нищить американські активи в Україні, а Вашингтон мовчить. Міф про те, що наявність у країні активів великих американських корпорацій стримує агресора, зруйновано. Ні, Білий дім не захищає інтересів американського бізнесу за кордоном. Ні, Білий дім не реагує жорсткіше, якщо загрози стосуються американських юросіб. Білий дім узагалі не реагує, і Кремль це лише підбурює.
Уперше питання про дивну реакцію Білого дому на атаки росіян на активи американських компаній в Україні постало у травні цього року. Як писали тоді колеги з The New York Times: "Стримана реакція адміністрації Трампа викликала занепокоєння". Дуже дипломатичне формулювання. Тоді за чотири тижні було атаковано об'єкти, що належать Bunge, Philip Morris та Mondelez. У відповідь Вашингтон "закликав обидві сторони утриматися від нападів на бізнес-інтереси США". Обидві сторони, ага...
Враховуючи досить обмежену присутність американських компаній в Україні, можна відстежити тенденції щодо атак з боку російських військ на цей бізнес. Ситуація виглядає наступним чином: у травні та червні 2022 року Росія пошкодила всього два об'єкти, завдавши удару по адміністративній будівлі фабрики Philip Morris під Харковом і знищивши зерновий термінал Bunge в Миколаївському порту. Обидва випадки не можна вважати навмисними атаками, оскільки в той період порт піддавався масованим обстрілам, які вражали всі об'єкти, а фабрика Philip Morris зазнала лише одного удару по допоміжній будівлі та, що найголовніше, не працювала з 24 лютого 2022 року. Після цього настала тривала пауза: крім випадку з уламками збитої ракети, що впали на завод PepsiCo у Вишневому, американські активи не піддавалися жодним пошкодженням до літа 2025 року. Варто зауважити, що в США в січні 2025 року відбулися зміни в адміністрації президента.
Хоча термін "після" не є синонімом "внаслідок", у червні 2025 року під час атаки з використанням ракет і дронів на Київ постраждав офіс та інженерний центр компанії Boeing. На той момент Boeing вже підписала меморандум про співпрацю з ДП "Антонов" у галузі безпілотних літальних апаратів. Чи обговорювали Трамп і Путін це питання під час зустрічі в Анкориджі 15 серпня? Імовірно, ні, адже вже 21 серпня два "Калібри" вразили завод електроніки Flextronics у Мукачевому, фактично знищивши його. Тоді президент Американської торговельної палати в Україні, Енді Гундер, закликав Трампа: "...підтримати американський бізнес в Україні. Відстоювати цінності, на яких ґрунтується Америка. Показати Путіну, що Сполучені Штати стоять на захисті своїх". Трамп лише лаконічно відповів, що він незадоволений. Отже, якщо не бажаєш проявити рішучість — краще займатися лікуванням ран.
Завод Mondelez International у Тростянці, починаючи з лютого 2026 року, зазнав трьох ракетних і безпілотних атак і наразі функціонує лише частково. У свою чергу, підприємство Philip Morris піддалося ще двом атакам з січня 2026 року, внаслідок яких були знищені як виробничі потужності, так і склади готової продукції.
У лютому 2026 року пан Гундер зміг зібрати двопартійну групу сенаторів на підтримку американського бізнесу та добитися ухвалення резолюції, в якій прямо вказувалися "цілеспрямовані атаки на компанії США, що діють в Україні". Проте це не призвело до жодних змін.
У травні 2026 року росіяни атакували зерновий термінал "Нептун" американської компанії Cargill -- сім безпілотників завдали значних руйнувань портовій логістичній інфраструктурі. Завод "Олейна", що належить тому ж таки Bunge Ltd, цьогоріч також атакували двічі, на жаль, були загиблі, а роботу підприємства зупинено. У серпні вже не уламки, а цілеспрямовані "шахеди" нищили завод PepsiCo на Миколаївщині, пошкодивши і виробництво, і склади. У завод Coca-Cola на Київщині росіяни поцілили лише з третьої спроби, у вересні 2026 року, до цього безпілотники або влучали десь зовсім поруч, або їх збивала ППО. Випадковості тут також виключені -- завод стоїть серед поля, віддалений від будь-яких інших об'єктів. Зараз підприємство поступово відновлює роботу, адже внаслідок атаки пошкоджено лише складські приміщення.
На сьогоднішній день єдиним американським активом в Україні, який не піддався атакам з боку Росії, є електронний завод Jabil Inc. у Закарпатті. Саме їхні компоненти для супутникових систем потрапляли до Росії через треті країни і використовувалися російськими військовими. Звичайно, після публікації розслідування "Слідства.Інфо" компанія заявила, що зупинила всі постачання підозрілим замовникам. Проте, погодьтеся, збіг обставин виглядає досить цікавим.
Упродовж усього цього часу Білий дім не висловив жодного натяку на незадоволення. Це не в їхніх інтересах. Якщо б йшлося про бізнес особисто Дональда Фредовича чи його численних родичів і друзів-рієлторів, нинішня адміністрація В-52, без сумніву, зробила б все можливе. Проте, якісь американські компанії, на жаль, не заслуговують навіть на добре слово.
Цікаво, що самі постраждалі "американці" зазвичай не поспішають інформувати громадськість про "прильоти". Відповідаючи на запити медіа, вони, звісно, підтверджують, що пожежа сталася на їхньому об'єкті і їхня інфраструктура зазнала пошкоджень, але якщо їх не запитати, то мовчатимуть. Вони не є першими, хто висловлює обурення, не оголошують про збитки, а також не розкривають масштаби та терміни ремонтних робіт. Очевидно, вони усвідомлюють, що Дядечко Сем не прийде їм на допомогу або хоча б не надасть моральну підтримку. Тож навіщо лякати інвесторів, прискорювати падіння вартості акцій і створювати додаткові проблеми для центрального офісу? Власним людям не вірять. Це певний сигнал.
Перш за все, ми, без сумніву, роками вважали, що американські активи є своєрідним щитом від російської агресії. Ми готові були віддати США всі ресурси, активи, переваги у контрактах та навіть багато чого іншого, аби тільки їхня присутність забезпечила нам спокійне майбутнє. Але, на жаль, це лише ілюзія. Насправді, це не є гарантією нашої безпеки.
Де там наш спільний інвестиційний фонд? Як там просування? Ніяк. Час від часу нам сповіщають про плани запуску трьох інвестиційних проєктів 2026 року. За вікном вересень, у портфелі один-єдиний проєкт, підписаний ще в березні. Де результати роботи комітету із пошуку проєктів, який буцімто проводить засідання щомісяця? Де поділися вісім проєктів із заявленим "високим ступенем готовності" на 1,2 млрд дол. інвестицій? Та де хоча б новини на сайті фонду після 10 березня 2026-го? Здається, поважні інвестори нарешті правильно оцінили ризики. Жодного імунітету від нападів РФ у них немає, ні з духом Анкориджа, ні без. Адміністрація Трампа пальцем не поворухне, щоб захистити їхні вкладення, навіть щоб показати Путіну "ну-ну-ну". Тож і вкладень ніяких, вочевидь, не буде.
Проте не лише ми усвідомили справжній потенціал США у забезпеченні захисту активів своїх бізнесменів. Можливо, це також стало відомо і Китаю.
На відміну від України, Тайвань вражає значно більшою присутністю американських компаній, які тут відіграють ключову роль. Серед них — Google з його великим дата-центром та численними науково-дослідними установами. Також варто згадати про центр інновацій Інтернету речей від Microsoft, інженерні офіси Apple, а також розробницькі підрозділи NVIDIA та AMD. Не можна оминути увагою численні передові заводи Micron Technology, а також найбільші американські банки, логістичні центри FedEx і UPS, а також представництва оборонних компаній, таких як Lockheed Martin, Northrop Grumman і Raytheon. Раніше ці компанії були впевнені у захисті своєї материнської країни, але тепер ця впевненість зникла. Це стосується також їхніх колег, які працюють у виробництвах та представництвах на Близькому Сході.
Єдина справжня книга, написана Дональдом Трампом, могла б носити назву "Мистецтво девальвації". Він впевнено знецінює все, що колись слугувало гордістю старих добрих Сполучених Штатів — їхню геополітичну значимість, дипломатичні досягнення, демократичні принципи та прикладну доброчесність, вплив у зовнішній торгівлі, військову силу і, зрештою, надійний захист американських інтересів. Їхні проблеми — не наші. Наші (і наших союзників) полягають у тому, що нинішню багатовекторну слабкість США продовжують ігнорувати.
Король без одягу, але парад триває, натовп захоплено милується розкішними нарядами, а камердинери несуть невидимий шлейф.
#
