Як Фінляндія здійснила значний крок у напрямку фінансових санкцій проти Росії та які наслідки це може мати.

Фінляндія володіє другим за довжиною кордоном з Росією в Європі, поступаючись лише Україні, і має складну історію стосунків зі своїм сусідом на сході.

Наразі ключовим елементом конфлікту між Фінляндією та Росією є проблема заморожених російських активів і їх подальшої перспективи.

Про те, як дії Фінляндії в цьому напрямку можуть стати важливим елементом міжнародної стратегії відшкодування, читайте в статті Софії Косаревич та Івана Городиського з Центру Дністрянського Фінський прецедент: як Гельсінкі збільшує шанси добитися компенсації від РФ. Далі - стислий її виклад.

У завершальний період жовтня НАК "Нафтогаз України" оголосила про те, що Окружний суд Гельсінкі ухвалив рішення на її користь, наклавши арешт на російські активи в Фінляндії, вартість яких становить десятки мільйонів доларів.

Цю постанову Окружний суд Гельсінкі прийняв у серпні 2024 року, а вже 24 жовтня, через два місяці, виконавча служба Фінляндії реалізувала її, заблокувавши відповідні активи з Росії.

Арешт було накладено на більше ніж 40 об'єктів нерухомості, серед яких близько половини складають дипломатичні об'єкти, включаючи резиденції представників дипломатичного корпусу.

Хоча наразі питання конфіскації активів не обговорюється, вжиті заходи мають значне символічне та практичне значення. Запит, поданий "Нафтогазом", стосувався виконання рішення Постійної палати третейського суду в Гаазі, яке було ухвалене у квітні 2023 року. Це рішення стосується компенсації втрат, які компанія понесла через експропріацію її активів у Криму з боку Росії у 2014 році.

Загальна сума відшкодування була оцінена у $5 млрд.

У зв'язку з відмовою Кремля виконати рішення арбітражу добровільно, компанія "Нафтогаз" розпочала процедуру примусового виконання цього рішення в тих юрисдикціях, де є російські активи.

Однак саме заходи, вжиті фінською судовою системою та виконавчими структурами, стали першими реальними кроками до реалізації рішення Постійної третейської палати на користь "Нафтогазу".

Цей крок надішле сильний сигнал для інших підприємств.

Перш за все, це стосується осіб, які мають справу з арбітражними справами проти Росії у контексті компенсації за шкоду, завдану внаслідок агресії проти України.

І важливо й те, що окрім інтересів "Нафтогазу" та України загалом, це рішення відповідає й інтересам Фінляндії.

Рішення Окружного суду Гельсінкі про арешт російських активів на користь "Нафтогазу" є не лише проявом підтримки України, але й частиною ширшої стратегії Фінляндії щодо протидії гібридним загрозам з боку Росії.

Уряд Фінляндії давно усвідомлює, що наявність російської власності на фінській території може становити загрозу національним інтересам та безпеці. Відповідно, країна вживає заходів для мінімізації такого впливу.

Однак Росія також вжила заходів у відповідь, фактично експропріювавши активи фінських компаній на своїй території.

Україні варто усвідомлювати, що під час цього процесу фінський уряд може керуватися перш за все власними інтересами. Зокрема, є ймовірність, що можуть бути ухвалені "м'якші" рішення щодо російських активів, якщо це стане необхідним для забезпечення компромісів, вигідних для Фінляндії та її бізнесу.

Незважаючи на те, що майбутнє "Нафтогазу" у Фінляндії залишається під питанням, цей випадок є вельми важливим. Він ілюструє потенціал для досягнення успіху в реалізації арбітражних та судових рішень, ухвалених на користь українських та іноземних інвесторів проти Росії.

Хоча до досягнення остаточного результату — конфіскації російських активів — ще залишилося багато часу, це рішення відкриває нові можливості для розширення цієї практики в інших країнах, що формує ефект тактики "тисячі маленьких ударів".

Одночасно українська влада повинна налагодити стратегічну взаємодію з партнерами, аби вирішити проблеми, пов'язані із замороженими активами західних корпорацій у Росії. Кремль вже почав використовувати ці активи як засіб прихованого тиску.