Цього року в Росії особливо відчутно проявилися наслідки санкцій та високих витрат на війну.
Російська військова економіка протягом 4 років функціонувала під санкціями, але виглядає дедалі нестабільнішою, пишуть автори видання The Washington Post у редакційній колонці.
Для підтвердження своїх слів автори згадали про висловлювання російського лідера Володимира Путіна, який зазначив про погіршення ситуації з початку року в трьох ключових секторах, серед яких також знаходиться будівництво.
Зазначається, що у 2022 році Кремлю вдалося стабілізувати економіку за рахунок поєднання контролю, примусу та залякування. Іноземні інвестори не могли вивести капітал, були змушені залишати активи або продавати їх зі збитками. Тоді Росія збільшила витрати на оборону і чинила тиск на компанії з метою розширення виробництва для потреб війни. Кремль також чинив тиск на підприємства, вимагаючи обмежити зростання цін. За даними центрального банку, наразі інфляція становить 5,9 відсотка.
"Усі ці заходи, що перешкоджають економічному зростанню, у середньостроковій перспективі дозволили економіці втриматися на плаву. Але зараз починають проявлятися обмеження та завдані збитки", - йдеться у статті.
Автори зазначають, що капітал, який заблокований в Росії, не здатен приносити прибуток. Замість цього, підприємства накопичують готівку або переводять її за межі країни, застосовуючи менш прозорі способи.
Крім того, для фінансування повномасштабної мобілізації Путін неодноразово підвищував податки. Зокрема, він підняв податок на додану вартість до 22 відсотків і зобов'язав сплачувати його малий бізнес, що поставило на межу банкрутства три чверті малих і середніх підприємств. А щоб податки платили всі, Кремль планує в 15 разів збільшити штрафи для підприємств, які не використовують касові апарати.
У своєму сучасному історичному контексті Росія вперше стикається із проблемою дефіциту робочої сили, повідомляє видання. Значна кількість кваліфікованих спеціалістів залишила країну, щоб уникнути мобілізації. Тим часом інші були змушені знайти роботу в оборонній промисловості.
"Відповідь Путіна на негативні економічні новини виявилася типовою для автократів: він спробував обмежити вільний доступ до інформації. Кремль зменшив публікацію ключових показників, таких як обсяги торгівлі та фінансові дані компаній. Блокування тисяч веб-сайтів стало звичайною практикою. Оскільки більшість ЗМІ перебувають під контролем держави, майже не існує механізмів підзвітності та незалежного нагляду", - зазначено в статті.
На підставі російського уроку автори роблять висновок, що "сучасна економіка може функціонувати в умовах війни та ізоляції, але не нескінченно".
Згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду, державний борг Російської Федерації може досягти рекордних 30% від загального валового внутрішнього продукту до 2031 року. У цьому році очікується, що борг становитиме 19,1% ВВП. Проте, в найближчі п'ять років він зростатиме в середньому на 2% щороку: до 2027 року він досягне 21,2% ВВП, у 2028 - 23,6% ВВП, у 2029 - 25,4% ВВП, а в 2030 - 27,2% ВВП. Врешті-решт, у 2031 році цей показник сягне 29,1% ВВП.
Через складну економічну ситуацію російський малий та середній бізнес увійшов у 2026 рік у стані глибокої кризи. Працівники деяких підприємств готуються до страйків через заборгованість із зарплат.
#Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Росія #Мобілізація #Інвестор #Економіка #Інфляція #Банкрутство #Малий бізнес #Валовий внутрішній продукт #Прибуток (економіка) #Міжнародний валютний фонд #Московський Кремль #Робоча сила #Економічне зростання #Податок на додану вартість #Готівка #Страйк #Центральний банк #Капітал (економіка) #Чому #Підприємство #Диктатор #«Вашингтон Пост»
