Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах
Політичний аналітик Михайло Шнайдер звернув увагу на взаємозв'язок між затяжним конфліктом навколо київського торгово-розважального центру "Глобус" і кримінальним розслідуванням, що стосується колишнього керівника Фонду державного майна Дмитра Сенниченка.
Він опублікував свої спостереження на Facebook. Обидві ці історії об'єднує особистість Сергія Байрака: раніше він очолював компанію, яка керувала торговим центром, а тепер став одним із головних свідків обвинувачення у справі Сенниченка.
Згідно з інформацією Шнайдера, у 2007 році британська фірма London & Regional Properties придбала ТРЦ "Глобус", заплативши за нього більше 200 мільйонів доларів. До 2008 року управлінські функції ТРЦ виконувала "Корпорація "Столиця", очолювана Байраком. Пізніше британські інвестори вирішили звільнити його з цієї посади.
Згідно з аргументами, наведеними Шнайдером, у період з 2008 по 2013 роки екс-очільники центру, зокрема Байрак, висували обвинувачення на адресу нових інвесторів у причетності до незаконних фінансових схем та відмивання грошей. Байрак неодноразово звертався до правоохоронних органів, податкової служби та прокуратури зі скаргами.
У вересні 2013 року Солом'янський суд Києва відновив на посаді директора компанії-управителя колишню співробітницю. У ніч на 22 вересня близько п’ятдесяти осіб увірвалися до торгового центру, використовуючи електропилку, щоб відкрити офіси та серверну кімнату, в результаті чого власник опинився за межами свого ж закладу. Компанія London & Regional відзначила цей інцидент як рейдерське захоплення, а посольство Великої Британії висловило свою стурбованість, підкресливши, що уважно стежить за розвитком ситуації. 15 жовтня апеляційний суд скасував попереднє рішення, і власник зміг повернутися до свого центру, тоді як Вища рада юстиції ініціювала процедуру звільнення судді.
Тодішній лідер компанії London & Regional, Леонард Себастіан, висловив думку, що за організацією та фінансуванням захоплення стояли високопосадовці, однак конкретні імена не були озвучені.
Як зазначив Шнайдер, після невдачі з першою спробою, адвокати власника інформували про подачу другого позову до того ж суду, який мав "аналогічну структуру". Цього разу вони вимагали, щоб на посаду директора "Глобуса" повернули самого Байрака.
"Захист бачить у цьому рейдерську модель: тиск через звинувачення і звернення до правоохоронців, щоб отримати контроль над чужим активом або частку в ньому", -- зазначає експерт. Звинувачення проти британців, за оцінкою захисту, так і не підтвердилися, і центр досі належить тим самим власникам. Але репутаційного удару інвесторам було завдано.
Шнайдер пропонує порівняти дві різні епохи. У період з 2008 по 2013 роки ми спостерігаємо приватні активи, звинувачення, скарги до правоохоронних органів та анонімних "високопосадовців". У 2021 році на увагу потрапляє меморандум від 14 червня, який, за словами адвокатів Андрія Гмиріна, є частиною матеріалів справи Сенниченка. В цьому документі зазначається розподіл майбутніх доходів від контролю над бізнес-процесами Одеського припортового заводу (ОПЗ) та Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК): 33% від доходів отримує Байрак, ще 33% - родина Сало, а решта 34% призначається "адміністративному модулю", учасники якого поки що не встановлені.
"Хоча учасники та масштаби змінюються, захист вважає, що ситуація залишається подібною. Тепер замість районного суду і поліції в ролі інструментів виступають НАБУ та САП. Виглядає так, що для Байрака це не перший випадок рейдерства," -- зазначає Шнайдер.
У листопаді 2024 року Байрак уклав угоду зі слідством, яка була затверджена ВАКС. Відповідно до угоди, йому призначили п'ять років позбавлення волі з можливістю звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, а також штраф у розмірі 8 500 грн. Захист вважає, що значна частина обвинувачення базується на свідченнях Байрака. Окрім цього, вони стверджують, що після підписання меморандуму він продовжував підтримувати контакти, записувати приватні розмови та збирати інформацію про людей і їх зв'язки. 30 вересня адвокати Гмиріна звернулися до ДБР з проханням перевірити, чи могла бути сформована доказова база в інтересах "адміністративного модуля" внаслідок таких дій.
"Чи ознайомилися ви з біографією основного свідка, перш ніж спиратися на його свідчення для обвинувачення?" – запитує Шнайдер у представників НАБУ та САП. У 2013 році суддя, на рішення якого базувалося захоплення "Глобуса", отримав подання про звільнення. Які наслідки чекають на посадовців, які, згідно з позицією захисту, взаємодіяли з "адміністративним модулем" і формували справу на свідченнях Байрака, – це питання залишається відкритим.
"Коли необґрунтовані звинувачення стають засобом для досягнення приватних цілей, першим це помічають інвестори", -- зазначає експерт. Фонд державного майна запланував аукціон з продажу ОПЗ на 19 жовтня.
Обвинувачення вважає Сенниченка ватажком злочинної групи, яка завдала державним підприємствам збитків на суму, що перевищує 700 млн грн. Проте захисники обвинувачених стверджують, що такої організації не було.
#
