Довіртеся перевіреному джерелу — підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!
Державна служба в Україні - це не лише висока відповідальність, а й неймовірний фінансовий фарт. Втім, коли навіть мільйонних державних зарплат бракує на черговий елітний позашляховик чи маєток під Києвом, на допомогу топчиновнику завжди готові прийти батьки.
Детальніше, як це працює на прикладі Сергія Білецького - ексдержсекретаря Міністерства розвитку громад, який наприкінці серпня 2026 року повернувся на Київщину у крісло першого заступника голови ОДА (ОВА), в матеріалі "Телеграфу".
Тільки за літній сезон: будинок за 3,3 мільйона та автомобіль підвищеної прохідності прямо з автосалону.
Динаміка покращення матеріального стану Сергія Білецького на посаді державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій України (з 17 липня Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України), яку він обіймав останні два роки, вражає. В останні місяці роботи у відомстві посадовець задекларував нові активи на понад 6,4 млн грн.
Зокрема, в середині червня Білецький придбав новий позашляховик Toyota Land Cruiser Prado 2026 року випуску в автосалоні ТОВ "Віді Автострада". Вартість автомобіля склала трохи більше 3 мільйонів гривень, до якої додалася ще 200 тисяч гривень за страхування. Вказана сума повністю відповідає офіційним цінам дилерів, які пропонують нове покоління Prado в діапазоні від 3 до 3,3 мільйонів гривень в залежності від обраної комплектації.
Наприкінці літа у звітних матеріалах, які стосуються тодішнього держсекретаря Мінрозвитку, фігурує житловий об'єкт площею 119,9 квадратних метрів, розташований у Борисполі. Вартість цього майна становить 3,3 мільйона гривень, і воно оформлене у спільну власність із дружиною Інною.
Поява будинку в серпні 2026 року -- це не купівля готового маєтку "в один день", а фінальна юридична реєстрація та введення в експлуатацію об'єкта, який родина зводила понад два роки. Для цього у березні 2024 року подружжя придбало на двох земельну ділянку площею 540 кв. м у Борисполі за 201 тис. грн (що за тодішнім курсом становило близько 5 100 $, або всього 950 $ за сотку).
Проте реальні цифри на ринку нерухомості суттєво відрізнялися від чиновницьких звітів. Згідно з тогочасною статистикою великих профільних платформ, середня вартість однієї сотки під індивідуальну забудову в межах Борисполя стартувала від 1 500 - 1 800 $, а в обжитих районах із підведеними комунікаціями -- від 2 500 $ і вище.
У квітні 2024 року Білецький декларує об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок площею 135,1 кв. м. А у серпні 2026, очевидно, будівництво та оформлення документів завершуються і будинок (який виявився трошки меншої площі) вже стає повноцінною житловою нерухомістю.
Втім, саме цей фінальний акорд у серпні цього року підсвітив певні фінансові розбіжності між легальними заробітками чиновників та їхніми реальним стилем життя. Спроба звести дебет із кредитом за ці два роки показує певний фінансовий дисбаланс.
Офіційна зарплата vs Реальні видатки: чи вистачило б державних окладів
Висока посада у державній службі категорії "А" надавала Сергію Білецькому можливість отримувати значну зарплату. Як державний секретар Міністерства розвитку, він фактично керував усім апаратом міністерства, відповідаючи за бюджет, державні закупівлі та кадрові питання. Протягом 2024 року за виконання своїх обов'язків Білецький заробив 683 тисячі гривень, а також отримав 1,6 мільйона гривень на попередній посаді в Київській обласній військовій адміністрації. У 2025 році його дохід у міністерстві склав 1,7 мільйона гривень, а в серпні 2026 року він задекларував свою остаточну зарплату в Мінрозвитку на рівні 298,1 тисячі гривень.
Дружина Інна Білецька, яка працює в Бориспільській РДА, додала до сімейного бюджету 761,3 тис. грн зарплати за 2025 рік плюс 300 тис. грн від продажу майна.
Попри такі значні для пересічних українців заробітки і наявні запаси готівки (500 тис. грн і 10 тис. доларів США), подружжя Білецьких не відмовлялося від участі у державних програмах підтримки та збирало навіть дрібні бонуси до свого бюджету. Зокрема, дружина чиновника Інна Білецька та його пасинок отримали у 2025 році по 1000 гривень "зимової підтримки" від Кабміну, а Інна окремо декларувала 1573 грн кешбеку за українські товари. Плюс понад 13 тис. грн принесли Сергію Білецькому виплати за здачу в оренду 2 га землі у Хмельницькій області.
У цілому, річний дохід сім'ї склав понад 2,8 мільйона гривень. На перший погляд, це велика сума. Проте, якщо порівняти її з фактичними витратами за цей час, стає зрозуміло, що навіть офіційні зарплати для держслужбовців не покрили б усіх витрат.
Адже зведення нового будинку площею 120 квадратних метрів вимагало не лише будівництва, а й оформлення інтер'єру, проведення дорогого ремонту, придбання меблів та побутової техніки, оскільки порожні приміщення не приваблюють потенційних мешканців.
Крім того, родина не ставила жодних обмежень на інші значні витрати. У травні 2025 року дружина Білецького придбала новий електричний автомобіль Volkswagen ID.UNYX за більше ніж 1 мільйон гривень. До того ж, утримання преміум автопарку вимагає регулярних витрат на заправку, обслуговування та страхування, не кажучи вже про щоденні витрати на життя, такі як оплата комунальних послуг і закупівля продуктів.
"Батьківська підтримка": регулярна фінансова допомога в готівковій формі.
Відмінність між офіційними зарплатами та реальними витратами, які сягнули мільйонних сум у родині топчиновника, викликає закономірне запитання: яким чином подружжю Білецьких вдалося безперешкодно компенсувати цю різницю? Аналіз декларацій про доходи свідчить про те, що відповідь лежить у щедрій підтримці з боку старшого покоління. Замість того, щоб шукати кредити чи додаткові джерела доходів, основним джерелом фінансової стабільності родини стали безвідплатні грошові внески від батьків обох партнерів. Ці кошти, як правило, надходили безпосередньо перед важливими покупками Сергія та Інни Білецьких.
Наприклад, коли родина влітку 2024 року оформила землю та почала будівництво у Борисполі, Сергій Білецький декларує отримання за один день 1,1 млн грн готівкою (600 тис. грн від батька Володимира та 500 тис. грн від матері Людмили).
У тому ж році дружина зазначає додаткові 1 мільйон гривень у вигляді подарунків від своїх батьків: 700 тисяч гривень від батька Юрія Мисловського та 300 тисяч гривень від матері Тамари Мисловської.
Вже у 2026 році рівно за день до покупки Toyota Land Cruiser Prado батьки знову підставляють плече й дарують Білецькому ще 800 тис. грн готівкою (600 тис. грн від матері та 200 тис. грн від батька).
Отже, протягом останніх років сім'я офіційно задекларувала 2,9 мільйона гривень готівки, яку отримала в якості подарунка від своїх літніх батьків.
Проте джерела цих мільйонних "дотацій" залишаються надзвичайно незрозумілими: у відкритих державних реєстрах немає відомостей про існування активного бізнесу або зареєстрованих фізичних осіб-підприємців у родичів чиновника. Батько Володимира Білецького лише згадується як засновник неприбуткової громадської організації. У тестя та тещі, Юрія та Тамари Мисловських, не виявлено жодних комерційних підприємств, а бізнес-історія матері, Людмили Білецької, що займалася роздрібною торгівлею одягом, офіційно завершилася.
В умовах нестачі значних фінансових надходжень подарунки для високопосадовця від старшого покоління Білецьких-Мисловських викликають асоціації з традиційною схемою легалізації капіталів.
Історія Сергія Білецького виявляє парадокси української бюрократії. З одного боку, чиновник отримує зарплату, що перевищує сотні тисяч гривень на місяць, але навіть ці кошти не вистачають для регулярного оновлення автопарку та придбання нового житла. З іншого боку, у багатьох посадовців є родичі, які охоче пропонують фінансову підтримку, хоча часто не мають офіційних доходів для цього.
Таке систематичне декларування мільйонних готівкових дарунків від батьків стало універсальною "парасолькою", яка дозволяє легалізувати будь-які розкішні покупки, залишаючи антикорупційні органи у ролі мовчазних спостерігачів. Далі буде, не перемикайтесь.
#
