Вершина цинічності Пінчука та олігархічної системи.

Вся українська бізнес-спільнота повинна бути вдячна Пінчуку за ціни на електроенергію та за те, що він жертвує своїм благополуччям заради отримання величезних прибутків.

Це справжній пік цинізму, оскільки рішення НКРЕКП від 23 квітня 2026 року остаточно закріплює ситуацію, в якій Пінчук одночасно виступає у ролі і "незаможного" споживача, і "надмірно забезпеченого" продавця.

Він здобуває товари за символічну ціну, а реалізує їх за астрономічні суми, причому все це відбувається в рамках державної системи, яку він сам і створив.

Ось як виглядає ця "двохрівнева" енергетична мародерка:

Рівень перший: Придбаває майже безкоштовно (Екологічна металургія)

Завдяки законодавству про "екологічну металургію", розробленому лобістами EastOne спеціально для підприємств Пінчука (таких як Interpipe Steel і Ніко Тьюб), він отримав особливі умови тарифікації на енергетичні послуги.

* Для стандартного підприємства: З квітня діє тариф у розмірі 786 грн за МВт-год.

* Для Пінчука: Тариф -- 428 грн/МВт-год.

Він споживає величезні обсяги енергії з мережі, сплачуючи державі майже вдвічі менше, ніж будь-який хлібзавод. Тобто за право Пінчука купувати дешево платить кожен український підприємець у своїй платіжці.

Рівень другий: Продає за завищеними цінами (Актуальні цінові обмеження)

Сьогоднішнє рішення НКРЕКП про підняття граничних цін (прайс-кепів) до 15 000 - 17 000 грн/МВт-год -- це джекпот для його фірми "Дніпросталь-Енерго".

* Коли в системі дефіцит (а він зараз постійний), Пінчук запускає свої газопоршневі установки (когенерацію).

Тепер він має можливість реалізовувати цю енергію в електромережі за ціною від 15 до 17 тисяч гривень.

Це і є верх цинізму: він економить на тарифі як "зелений", а заробляє на дефіциті як "газовик", викачуючи гроші з енергосистеми, яку сам же і знекровлює пільгами.

Рівень три. Швейцарська "прокладка" для прибутку.

А щоб ці гроші не залишилися в Україні, працює швейцарський трейдер Interpipe Central Trade GmbH (Лугано).

* Схема: Українські заводи Пінчука виробляють труби, використовуючи ту саму "пільгову" енергію. Собівартість продукції виходить мізерною.

Тоді швейцарська компанія викуповує ці трубопроводи за внутрішньою вартістю та реалізує їх міжнародним нафтогазовим компаніям або енергетичним підприємствам за ринковою ціною.

* Висновок: Основний прибуток концентрується в Швейцарії та на Кіпрі (Interpipe Holdings PLC), де на 2025 рік вже зафіксовано понад $150 мільйонів чистого доходу.

Це не просто комерція, а справжнє паразитування на рівні держави. У той час, як країна намагається зібрати кошти для відновлення енергетичної інфраструктури, одна особа через свої компанії у Лугано та Лімасолі створила механізм, в якому енергетичний дефіцит стає не проблемою, а вигідною можливістю для отримання надприбутків.

Чи можливе зниження тарифу, якщо скасувати знижки для Пінчука? Безумовно! Адже хтось мусить взяти на себе ці витрати. Тож дякуйте!

Олег БЕЛІНСЬКИЙ can be rephrased as: Олег Белінський.