Величезна політична дуель між Байденом і Трампом стартує.

Те, як обраний і чинний президенти США активізувалися у зовнішній політиці, свідчить про приховану гру світового масштабу.

13 листопада у столиці Перу - Лімі - розпочав роботу саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), найпомітнішою подією якого має стати зустріч чинного президента Джо Байдена із керівником Китаю Сі Цзіньпінем.

Після цього Джо Байден візьме участь у саміті G20, який пройде 18-19 листопада в Ріо-де-Жанейро, Бразилія.

В адміністрації Білого дому висловили надію, що зустрічі Джо Байдена з лідерами різних країн стануть звичною практикою під час його президентства. Нинішній президент США вже провів тристоронні переговори з прем'єр-міністрами Південної Кореї та Японії, а також окрему зустріч з президентом Перу Діною Болуарте. До речі, Сі Цзіньпін вже встиг зустрітися з нею. Китайський лідер приїхав з важливою пропозицією: під час відкриття порту Чанкай він запропонував Болуарте зробити цей порт стартовою точкою для сухопутного коридору між Китаєм і Латинською Америкою. Порт дійсно вартий уваги, оскільки є одним із найбільших на Тихоокеанському узбережжі. Сі також натякнув на можливі мільярдні інвестиції, які могли б стати в нагоді Перу.

Хоча обраний президент США Дональд Трамп не бере участі у самітах, більшість дискусій точаться навколо змін, котрі можуть статися за його каденції.

Керівники кількох країн висловлюють занепокоєння через ескалацію торгових конфліктів, на чому намагається скористатися Китай, презентуючи привабливі перспективи та величезні інвестиційні пропозиції. В альтернативу цьому прем'єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе виступив із закликом до міжнародної співпраці. Він наголосив на важливості об'єднання зусиль лідерів держав, навіть якщо позиція США буде спрямована на ізоляцію.

Наразі залишається незрозумілим, яку позицію вони візьмуть. Після надзвичайно негативних сигналів з Росії, спільне бачення вирішення конфліктів на Близькому Сході та в Україні, яке могло бути досягнуто між Дональдом Трампом і Джо Байденом під час їхньої зустрічі в Білому домі, втрачає свою значущість.

Яскравим прикладом у цьому контексті стала секретна зустріч підприємця Ілона Маска з делегатом Ірану в ООН Саїдом Іравані. Обговорення нібито стосувалося можливого зняття деяких санкцій та перенесення частини бізнесу Маска до Тегерана в обмін на підтримку з боку Ірану. Жодна зі сторін не надала офіційного підтвердження цієї зустрічі, але і не спростувала її.

Команда Трампа, в певному сенсі, підготувала базу для зустрічі Байдена з Сі. Як повідомляє Reuters, новий президент США планує скасувати субсидію у розмірі 7500 доларів при купівлі електромобілів, що, на фоні введення обмежуючих мит з боку ЄС, стане ще одним серйозним ударом по китайській економіці.

Тим часом сам Дональд Трамп знову шокував публіку призначенням "антиваксера" Роберта Кеннеді-молодшого міністром охорони здоров'я і соціальної політики. Від цієї новини різко здешевшали акції кількох фармацевтичних компаній.

Під час зустрічі у Флориді новообраний президент США знову висловився про ситуацію в Україні, заявивши: "Це мусить закінчитися. Росія та Україна повинні припинити конфлікт".

Чи дійшли ці слова до Москви? Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков повідомив, що між Росією та США немає жодного діалогу.

Можливо, Кремль був би більш відкритим до сигналів з боку США, якби не ескалація конфлікту в Абхазії. У п'ятницю, 15 листопада, протестувальники, незадоволені інвестиційною угодою з Росією, захопили кілька приміщень парламенту. На момент написання цього матеріалу угода була анульована, проте протестувальників попередили про можливий штурм парламенту з боку силових структур, що змусило їх почати зведення барикад і вимагати відставки президента.

Протести можуть мати фінансово-політичні мотиви, вважає виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко. Він висловлює припущення, що угода могла підривати фінансові схеми колишнього помічника Путіна та неформального "смотрящого" в Україні Владислава Суркова, а також колишнього губернатора Краснодарського краю Олександра Ткачова. Сурков прагне повернутися до Кремля, зокрема через швидке "розв'язання абхазької кризи", усунувши Дмитра Козака. Задля підтвердження цієї версії можна зазначити, що координатором опозиційних дій є Адгур Ардзінба, батько якого кілька років служив у Кремлі в команді Суркова.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян несподівано позбувся своєї бороди, яку він носив протягом шести років. Він не пояснив свій вчинок, але під час виступу в парламенті висловив дивну думку про те, що у вірменів існує "антидержавна колективна підсвідомість", що пов'язано з їхньою історією життя в колоніях. За його словами, коли вірмени отримують державність, то часто чинять опір їй. Чи може це бути наслідком того, що Кремль зумів використовувати чутливі аспекти вірменської політики на свою користь в період між президентами Байденом і Трампом?

Для України ці дії можуть свідчити про те, що у Кремлі наразі відсутні чіткі рішення або відповіді на різні стратегії, але виникають питання щодо їхньої поточної тактики. У зв'язку з цим Кремль намагається захопити якомога більше земель до 20 січня 2025 року.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц 15 листопада провів першу з 24 лютого 2022 року телефонну розмову з Путіним. Він закликав диктатора продемонструвати готовність до переговорів. За офіційними повідомленнями, співрозмовники нібито домовилися про регулярні контакти. Утім, на пропозицію Шольца вивести війська з України Путін відповіді не дав.

Європейці почали висловлювати своє невдоволення щодо України. Під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте 15 листопада віце-прем'єр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш зазначив, що у України коротка пам'ять: без польської підтримки в перші місяці війни ситуація була б значно гіршою, проте тепер Польща не має наміру втягуватися у конфлікт. Ці слова викликали різку реакцію з боку Києва: Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації, висловив своє здивування, адже українські військові протягом більше ніж двох років захищають Польщу від війни на її землі.

Замість цього, президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що за президентства Трампа "конфлікт закінчиться швидше".

Готуючи поїздку Джо Байдена до Латинської Америки, його команда, за даними американських ЗМІ, готувала два сценарії: або політичне прощання - або пакет гарантій, котрий не залежить від зміни президента США. Зрештою, робочим виявився комбінований варіант. За словами радника Джо Байдена з нацбезпеки Джейка Саллівана, у спілкуванні на цих самітах буде наголошено на незмінності підтримки союзників США, на їхній важливості як для Сполучених Штатів, так і для глобальної безпеки.

Проте вирішальними можуть виявитися запевнення команди Джо Байдена для Китаю, якщо той зупинить підтримку Росії. США сподіваються на те, що факти залучення північнокорейських військових до конфлікту на стороні агресора викликають занепокоєння у КНР і не вигідні їй.

У той же час у Сполучених Штатах зростає критика на адресу команди Трампа, зокрема Ілона Маска. Деякі експерти вважають, що він відіграв ключову роль у перемозі республіканського кандидата, що може дати йому вплив, схожий на президентський, хоча без офіційних зобов'язань. В Україні подібний неформальний інститут часто називали "смотрящим".

У світлі заяви канцлера Німеччини Олафа Шольца про безумовну підтримку України, одна частина Європи готова продовжувати боротьбу. Водночас інша частина, яку неформально очолює прем'єр Угорщини Віктор Орбан, прагне до примирення. Цей розкол чітко демонструє відмінності в підходах Джо Байдена та Дональда Трампа до розв'язання двох конфліктів, що є болючими для обох політиків.

Діючий президент США все ще має можливість і час, щоб завершити свій термін хоча б з одним мирним угодою, що могло б згладити критику щодо виходу з Афганістану. Тим часом команда новообраного президента США веде переговори з іранськими представниками, від яких значною мірою залежить можливість досягнення перемир'я на Близькому Сході. Водночас Джо Байден може залишити своєму наступникові "подарунок" у вигляді загострення ситуації на Корейському півострові та в регіоні Тайваню: напередодні його зустрічі з Сі, між Китаєм і Філіппінами знову виникли суперечки в Південно-Китайському морі.

І у Байдена, у і Трампа є свої "чорні лебеді", яких ті припасли один для одного. Списаний з перегонів чинний президент США зумів доказати, що він є сильним політиком і ховати його, м'яко кажучи, зарано. Він міг ситуативно підіграти Трампу й убезпечити себе від його помсти, але у всіх інших питаннях Дональд прагне діяти вільно, без моральних чи політичних зобов'язань.

Кожен його крок у відношенні до Байдена лідери найбільших країн світу оцінюють через призму власних інтересів. Трамп усвідомлює, що до моменту свого вступу на посаду він має змогу діяти незалежно. Цей етап закінчиться 20 січня 2025 року. Тому він намагається закласти важливі основи для своєї другої президентської каденції вже сьогодні.

Натомість Байден після 20 січня поміняється з Трампом місцями і вже натякає, що удвох вони були б успішним тандемом. Можливо, це він і спробує довести, або посилити свої позиції до максимуму, перехоплюючи ініціативу в українському і близькосхідному питанні, а також у ключовому для команди Трампа - китайському.

У 2025 році в Угорщині відбудеться подія, яка не мала аналогів раніше, і Віктор Орбан запевняє, що це "буде неймовірно". Принаймні, в цьому немає жодних сумнівів.