Україна обрушує на Росію "пекельний вогонь": криза енергетичних ресурсів загострюється.

Скоординовані "пекельні" атаки на нафтопереробні заводи Росії загострюють паливну кризу в країні-агресорці та сприяють зміні ставлення президента США Дональда Трампа до можливостей України в конфлікті.

Про це пише видання The Economist.

Атаки українських дронів на нафтопереробні підприємства та інші елементи російської паливної інфраструктури почалися в серпні. Кількість таких ударів зросла з двох-трьох на тиждень до чотирьох-п'яти. Незабаром ці атаки можуть стати щоденними.

За останній тиждень Україна серйозно пошкодила великий термінал експорту нафти в Новоросійську на Чорному морі, нафтопереробний комплекс у Башкортостані (понад 1300 км від України) та насосну станцію в Чувашії, за 1000 км. Великий нафтопереробний завод у Ярославлі був уражений 1 жовтня, але росіяни стверджують, що його зупинка була викликана "технічними" причинами, а не атакою безпілотника.

Згідно з даними джерела, близько 40% нафтопереробних потужностей Російської Федерації зазнали збитків, причому приблизно 20% з них скоротилися одночасно.

Згідно з інформацією, наданою дослідницькою групою Energy Aspects, це призводить до скорочення видобутку на понад 1 мільйон барелів на добу. Сергій Вакуленко з Центру Карнегі Росія Євразія попереджає, що ці показники можуть змінюватися, оскільки більшість об'єктів підлягають ремонту.

Бенедикт Джордж, керівник відділу ціноутворення на нафтопродукти в Європі в Argus Media, компанії, що займається аналітикою енергетичного ринку, каже, що Україна завдала ударів по 16 з 38 російських нафтопереробних заводів, і що хоча ремонт можливий, пошкодження стають тривалими, коли нафтопереробні заводи зазнають повторних атак.

Згідно з його словами, деякі з них піддавалися атакам до трьох разів. Серед постраждалих виявився один із найбільших російських нафтопереробних заводів у Рязані, що знаходиться на відстані 200 км від Москви і здатний виробляти 340 000 барелів на добу. Знищення крекінгових установок, які перетворюють сирий нафтовий продукт на бензин, дизель та авіаційне паливо, становить серйозну проблему, оскільки їх вартість є дуже високою, а санкційні обмеження ускладнюють їх заміну.

За інформацією аналітика, експорт дизельного палива зменшився на 30% порівняно з минулим роком, і знаходиться на найнижчому рівні з 2020 року. Оскільки Росія є другим за величиною експортером дизельного палива у світі, оптові ціни різко зростають.

Вплив також відчувається багатьох регіонах Росії, де виникли кілометрові черги за нафтопродуктами на заправках. Проблеми відчувають від Владивостока на Далекому Сході до Волги під Москвою. Деякі органи влади запроваджують нормування. Особливо сильно постраждав окупований Росією Крим, де водії обмежені купівлею 30 літрів пального.

Віцепрем'єр-міністр Росії Олександр Новак оголосив про часткову заборону на експорт дизельного палива та продовження попередньої заборони на експорт бензину до кінця року.

За інформацією пана Вакуленка, який до 2022 року обіймав посаду директора зі стратегії в нафтогазовій корпорації "Газпром нафта", найбільше під тиском опинилися незалежні російські енергетичні фірми, а також спекулянти на ринку нафти.

Нафтоперекачувальні станції та нафтобази також постраждали від українських ударів, зокрема від масованого нападу в середині вересня на Приморськ, найбільший російський нафтоналивний порт на Балтійському морі.

Проте, як зазначив пан Вакуленко, такі об'єкти важче піддати серйозним пошкодженням, і наразі немає значних ознак зменшення експорту російської сирої нафти. Тим не менш, експорт сирої нафти приносить Росії значно менші прибутки в порівнянні з реалізацією перероблених продуктів.

Приблизно 60% атак на глибокі території Росії виконуються українськими дронами Fire Point FP-1. Ці безпілотники, хоча й мають обмежене корисне навантаження, здатні досягати цілей на відстані до 1500 км в межах Росії, завдяки складному програмному забезпеченню, яке демонструє високу стійкість до інтенсивного радіоелектронного глушіння.

Як зазначає Олена Крижанівська, експерт з українських систем озброєння, FP-1 коштують лише близько 55 000 доларів кожен, а зараз випускаються зі швидкістю понад 100 на день.

Україна також застосовує більш потужний і дорогий безпілотник "Лютий", який має дальність польоту 2000 км. До того ж, він оснащений перевіреною в бойових умовах системою машинного зору, що забезпечує точне наведення на ціль.

Також надходять відомості про початок використання крилатих ракет FP-5 "Фламінго". Ці ракети значно перевершують дрони за швидкістю, здатні літати на висоті всього 50 метрів, мають діапазон польоту понад 3000 км та можуть завдавати потужних ударів завдяки бойовій частині вагою 1150 кг.

Якщо FP -5 виявиться здатною пробивати російські засоби протиповітряної оборони, це виведе українську кампанію DeepStrike на новий рівень руйнівності. Її дальність дозволяє їй обманювати оборону, летячи за постійно змінними векторами до цілі.

Для виготовлення FP -5 Fire Point використовуються перероблені турбовентиляторні двигуни радянських часів, а виробництво її фюзеляжу з вуглецевого волокна займає лише шість годин. Fire Point зараз виробляє дві-три FP -5 на день, але очікується, що ця кількість зросте до семи пізніше цього місяця.

Кожна крилата ракета коштує близько 500 000 доларів. Для порівняння, американська ракета Tomahawk коштує в чотири рази більше, має меншу дальність польоту та несе набагато менше корисне навантаження, хоча вона, ймовірно, точніша та її важче збити.

Нагадаємо, у ніч проти суботи, 4 жовтня, Сили спеціальних операцій (ССО) ЗСУ уразили важливий нафтопереробний завод "Киришинефтеоргсинтез" у Ленінградській області Російської Федерації.

Наступної ночі, 5 жовтня, внаслідок атаки дронів пролунали вибухи на заводі "Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез" -- одному з найбільших нафтопереробних підприємств Росії, яке є ключовим у забезпеченні паливом як внутрішнього ринку, так і експорту. Підприємство розташоване приблизно за 800 кілометрів від найближчого кордону з Україною.