В умовах війни авіація потребує державної підтримки, модернізації та імпортозаміщення для забезпечення обороноздатності. Необхідне узгодження регуляторних процедур та ефективна координація влади та галузі.
Авіаційний сектор не має права на тривалу системну кризу в умовах повномасштабного конфлікту. Його стабільність буде забезпечена за рахунок підтримки з боку держави, впровадження нових технологій, заміщення імпортних товарів та посилення експортних можливостей. Ці питання обговорювалися під час круглого столу "Стратегічний потенціал: досягнення, виклики та перспективи розвитку", організованого Аерокосмічною Асоціацією України, за інформацією УНН.
З початку повномасштабного вторгнення росії авіаційна галузь стала одним із ключових форпостів стримування ворожої агресії, виконуючи критично важливі завдання для країни. В умовах сьогодення її стратегічне значення для національної безпеки та обороноздатності України лише посилюється.
У нинішніх реаліях забезпечення розвитку авіаційних сил та їх боєздатності стало одним із найпріоритетніших завдань. На четвертому році війни наша техніка залишається боєготовою, незважаючи на жорсткі умови експлуатації та численні втрати. Ми активно підтримуємо боєздатність, допомагаємо наземним підрозділам, займаємося евакуацією поранених, а також виконуємо завдання з протиповітряної оборони та інші важливі місії.
Бардаков зазначив, що більшість літаків в Україні все ще базується на радянських моделях, значна частина деталей для яких виготовлялася в Росії. У зв'язку з цим одним із головних завдань для галузі є імпортозаміщення, розвиток власного виробництва та перехід на західні технології. Також продовжується модернізація озброєння та інтеграція західних систем управління, зв’язку та захисту, що є вкрай важливим для забезпечення безпеки екіпажів та ефективної роботи авіації в бойових умовах.
Серед ключових викликів, що стоять перед розвитком авіаційної індустрії, учасники круглого столу виділили затримки у реалізації законодавчих ініціатив, брак системних податкових пільг та недосконалість механізмів імпортозаміщення. Вони також підкреслили, що галузі не вистачає не лише фінансової допомоги, а й адаптивних правових інструментів, здатних швидко реагувати на сучасні виклики. З точки зору учасників, надзвичайно важливо створити цілісну та ефективну законодавчу базу — правову екосистему, яка забезпечить стабільну підтримку та стійкий розвиток української авіації.
Авіаційна сфера є однією з найбільш ресурсомістких у плані фінансів, праці та інтелекту. Однак, у нинішніх умовах воєнного стану, вона позбулася звільнення від податку на прибуток для компаній, що займаються літакобудуванням, а також митних пільг, знижок на ПДВ та інших переваг при імпорті комплектуючих. Це викликає обґрунтоване запитання: як таке могло статися?
Своєю чергою начальник управління авіабудування ДК "Укрооборонпром" Геннадій Януль окреслив, що попри наявні державні наміри підтримати літакобудування, наразі галузь, на жаль, не має замкнутої високотехнологічної екосистеми, як, наприклад французька. За роки незалежності так і не вдалося досягти повної виробничої незалежності, а законодавче регулювання залишається фрагментарним. Він нагадав, що у 2020 році вже було прийнято законодавчі ініціативи щодо підтримки літакобудування, зокрема в частині податкових преференцій. Однак нині ці механізми не працюють, що створює додаткові бар'єри для підприємств. Приміром, під час імпорту комплектуючих для заміни російських аналогів українські компанії змушені платити повну вартість із податками, що робить кінцевий продукт значно дорожчим.
Для розуміння рівня технологічності авіаційної галузі спікер навів порівняльний приклад: один кілограм авіаційного двигуна коштує стільки ж, скільки 21 тонна пшениці. Вартість одного кілограма авіаційної продукції сягає приблизно 1 тисячі доларів, тоді як танкової - близько 100 доларів, а автомобільної - лише 50. Ці цифри наочно демонструють складність виробництва та високий науково-технічний рівень авіаційної галузі
Учасники круглого столу наголосили, що попри включення авіаційної галузі до стратегічних напрямів та ухвалення Державної науково-технічної програми її розвитку до 2030 року, реалізація цих ініціатив залишається обмеженою через недостатнє фінансування та відсутність погодження з боку Міністерства фінансів. Це ставить під сумнів сталий розвиток галузі.
Одночасно було акцентовано увагу на важливості збереження промислового потенціалу в умовах військового конфлікту, а також на необхідності тісної співпраці між цивільною та військовою авіацією для адекватного реагування на сучасні виклики. Сфера авіації повинна максимально використовувати всі доступні ресурси для зміцнення обороноздатності держави.
Представники партнерських підприємств наголосили, що володіють усіма необхідними допусками та дозволами для виконання робіт із модернізації авіаційної техніки. З початку повномасштабної війни вони суттєво розширили свої виробничі та технологічні спроможності й сьогодні готові активно долучатися до спільної справи в інтересах держави.
Підготовка до високоякісної та надійної діяльності в авіаційній індустрії є тривалою та складною справою, що може займати роки. Тому надзвичайно важливо не гаяти час і максимально використовувати вже існуючі ресурси та можливості.
Спільні підприємства, виступаючи у ролі співвиконавців, реалізують завдання замовників – експлуатантів авіаційної техніки – у сфері модернізації, встановлюючи як сучасні перспективні зразки авіоніки та обладнання, так і здійснюючи відновлення штатного озброєння для забезпечення ефективної експлуатації в бойових умовах. Однією з найактуальніших проблем є необхідність більш активного залучення наших організацій у процес підтримки боєздатності авіаційної техніки та її модернізації, а також інтеграція підприємств у загальнонаціональну програму модернізації. Зараз рівень завантаження наших виробництв не відповідає досягнутим показникам їх розвитку. Нам потрібно додаткове завантаження виробничих потужностей.
Підсумовуючи дискусію, представник ТОВ "Інкомпас" Андрій Мінаков акцентував на необхідності прийняття рішень з урахуванням реального контексту війни та наголосив на важливості створення ефективної комунікації між владою та галуззю. Він зазначив, що Аерокосмічна асоціація України могла б виступати координаційним центром для просування ініціатив на рівень Кабінету Міністрів та парламентських комітетів. Водночас він звернув увагу на розбіжності між митними та контрольними процедурами, що ускладнюють діяльність підприємств, зокрема під час оформлення тимчасового ввезення агрегатів. На думку Мінакова, для подолання цих бар'єрів необхідні регулярні робочі зустрічі за участі контролюючих органів і бізнесу, а також визначення галузевого представника, який би системно представляв інтереси авіаційної промисловості у процесі ухвалення рішень.
Таким чином, авіаційна галузь постає не лише як один із ключових елементів оборонного потенціалу держави, а й як індикатор її технологічної спроможності та стратегічної незалежності. Учасники круглого столу підкреслили, що подальше зволікання з розв'язання нагальних проблем - від імпортозаміщення та податкових стимулів до узгодженості регуляторних процедур - може призвести до втрати вже наявного потенціалу. Саме тому необхідні оперативні рішення, системна підтримка з боку держави та ефективна координація між усіма учасниками процесу для забезпечення сталого розвитку галузі в умовах війни та післявоєнного відновлення.
#Митниця #Податок #Озброєння #Французька мова #Екосистема #Екстрена евакуація #Воєнний стан #Прибуток (економіка) #Радянський Союз #Імпорт #Протиповітряна оборона #Національна безпека #Агресивна війна #Сталий розвиток #Механізм (інженерія) #Екіпаж #Законодавча влада #Авіація #Витривалість #Бойова готовність #Виробник аерокосмічної техніки
