Три роки на чолі Міністерства освіти і науки: аналіз досягнень та роздуми.

Більше ніж два десятиліття, проведених у сфері освіти, дозволили мені усвідомити не лише позитивні аспекти цієї сфери, але й глибокі проблеми, які накопичувалися протягом багатьох років. Війна не знищила ці проблеми - навпаки, вона їх лише посилила. Тому важливо було скористатися цим періодом не лише для зміцнення системи, а й для впровадження змін.

Насамперед нам вдалося посилити прозорість і доброчесність управління.

Рекламное сообщение

Були проаналізовані методи фінансування університетів, і впроваджено більш прозорі принципи розподілу державних фінансів. Ці нововведення почали враховувати результати роботи закладів, їх науковий потенціал, міжнародну активність, рівень працевлаштування випускників, а також підготовку спеціалістів для ключових секторів економіки.

Цей підхід, що акцентує увагу на важливості чітких правил, критеріїв і підзвітності, знайшов своє відображення в інших аспектах освітньої системи. Він став основою для впровадження Prozorro Market у сфері закупівель, системи DREAM для здійснення інфраструктурних проектів та нових моделей фінансування наукових досліджень.

Це була ініціатива, спрямована на те, щоб зробити систему більш прозорою, передбачуваною та менш схильною до ручного втручання. Адже справжня сила інституцій полягає в тому, що правила з часом набирають ваги, перевершуючи вплив окремих осіб.

Ще одним значущим досягненням стало відновлення освіти в списку державних пріоритетів.

У державній політиці акценти робляться не на словах, а на ресурсах, які країна готова інвестувати в їх реалізацію.

У цьому контексті останні роки виявилися надзвичайно показовими.

Попри повномасштабну війну та безпрецедентний тиск на державні фінанси, бюджет освіти зріс зі 156 млрд грн у 2023 році до 278,7 млрд грн у 2026 році -- на 122,7 млрд грн, або майже на 79%.

Для держави, яка фінансує свої оборонні сили для збереження власної незалежності, це рішення не було простим. Кожна гривня з бюджету в таких обставинах стає об'єктом непростого вибору.

Рекламное сообщение

Читайте такожУряд змінив підхід до формування держзамовлення у сфері освіти: орієнтиром стане прогноз потреб ринку праці

Саме тому ці цифри означають значно більше, ніж просто збільшення видатків. Йдеться не лише про поточні видатки.

У Бюджетній декларації на найближчі три роки закладено 78,5 мільярдів гривень для впровадження інфраструктурних проектів в освітній сфері.

Це свідчить про те, що уряд почав розробляти стратегію щодо вдосконалення освітньої інфраструктури з урахуванням довгострокових перспектив, а не лише в рамках поточних бюджетних рішень.

На мою думку, це, безумовно, є одним з ключових управлінських досягнень останніх років.

Освіта повернулася у поле стратегічного планування держави. І це створило ресурсну основу для модернізації дошкілля, продовження Нової української школи, трансформації професійної освіти, змін у вищій освіті та підтримки науки.

Ще одним ключовим аспектом стало відновлення міжнародного статусу української освіти та науки.

На початку великої війни питання полягало не лише в стійкості української освітньої системи. Також важливою була віра світової спільноти в її перспективи.

Протягом цих років було створено унікальну для української освіти екосистему міжнародної допомоги.

Рекламное сообщение

На сьогоднішній день українська система освіти отримує комплексну підтримку від більше ніж 35 урядів та понад 90 міжнародних організацій, охоплюючи всі рівні – від дошкільного до вищого навчання та наукової діяльності. Завдяки співпраці з партнерами було залучено понад 1,5 мільярда доларів міжнародної допомоги. Це рекордна сума ресурсів, яку українська освіта отримала за всю свою історію.

Завдяки цим фінансам вдалося звести укриття, відновити навчальні заклади, оновити професійну освіту, сприяти розвитку науки, придбати нове обладнання, автобуси, цифрові технології та відкривати нові перспективи для дітей і вчителів.

Але найважливішими є навіть не кошти.

Найважливіше -- те, що українська освіта перестала бути для світу лише сферою гуманітарного реагування. Вона стала сферою довгострокових інвестицій.

Мабуть, одним із найважливіших результатів стало й те, що нам вдалося продовжити зміни.

Війна надає численні виправдання для затримки реформ. Завжди можна зазначити, що наразі не найкращий момент, і що спершу варто зосередитися на більш термінових питаннях. Проте ми свідомо обрали альтернативний шлях.

Незважаючи на протидію, критику, численні труднощі та іноді непопулярність певних рішень, вдалося продовжити реалізацію раніше започаткованих ініціатив і мати мужність впроваджувати нові.

У дошкільній освіті було ухвалено новий Закон "Про дошкільну освіту", затверджено новий Державний стандарт, створено передумови для нових типів закладів та гнучкіших форматів організації освітнього процесу. Уперше за багато років дошкілля стало окремим пріоритетом державної політики.

У сфері шкільної освіти продовжено реалізацію реформи Нової української школи, розпочато етап підготовки до реформування старшої профільної школи. Значно зросли інвестиції в створення безпечного освітнього середовища, укриттів, оснащення, STEM-освіти та підтримку педагогічних працівників.

У сфері професійної освіти розпочато масштабну модернізацію навчальних майстерень і практичних центрів, яка є найбільшою за весь період незалежності. Оновлено технічне оснащення та впроваджено інноваційну модель співпраці з бізнесом, що став активним партнером у підготовці спеціалістів для економіки та відновлення країни.

Рекламное сообщение

У галузі вищої освіти розпочато процес оновлення мережі навчальних закладів, введено державні гранти для студентів, виділено фінансування для підвищення академічних стипендій, а також ініційовано реформи, які мають на меті посилення конкурентоспроможності університетів.

У науковій сфері розпочато перехід до нової моделі підтримки досліджень, де результати, ефективність та міжнародна конкурентоспроможність стають дедалі важливішими. Збільшено обсяги базового фінансування, надано підтримку оборонним дослідженням, реалізується Національна система дослідників України, а також залучаються міжнародні ресурси для вдосконалення дослідницької інфраструктури.

Не всі рішення були легкими. Не всі — безпомилковими. І далеко не всі — отримали популярність. Проте я впевнений, що набагато більшим ризиком було б залишити систему такою, якою вона є.

Оглядаючись назад, можу стверджувати, що за ці роки нам вдалося не лише зберегти освіту та науку попри умови повномасштабної війни. Ми також заклали основи для їхнього подальшого прогресу.

Я щиро вдячний Президенту України за виявлену довіру. Також висловлюю свою вдячність двом прем'єр-міністрами, з якими мав честь співпрацювати впродовж цих років, членам уряду, народним депутатам, керівництву областей та громад, міжнародним партнерам, а також викладачам і науковцям.

Особливу подяку хочу висловити команді Міністерства освіти і науки. Це люди, яких об'єднувала не лише професійна майстерність, але й спільні цінності та усвідомлення своєї відповідальності у надзвичайно важкий для країни час. Вони працювали в умовах постійної невизначеності, під тиском критики, за умов обмежених ресурсів, і несли величезну відповідальність, проте продовжували рухатися вперед, приймаючи складні та іноді непопулярні рішення.

Освіта — це галузь, де жоден успіх не може бути досягнутий лише зусиллями однієї особи. Все, про що згадувалося раніше, є наслідком колективної праці численних людей.

Міністри змінюються. Команди змінюються. Але освіта завжди залишається справою довгої дистанції.

Отже, я щиро сподіваюся, що перетворення, розпочаті за ці роки, не зупиняться, а все, що було досягнуто, залишиться, зміцниться та примножиться.

Зрештою ми всі працюємо не заради власних політичних біографій.

Читайте такожУкраїна вперше увійшла до Керівного комітету ЮНЕСКО з якості освіти