Трамп і Зеленський: Вплив подій, пов'язаних з переговорами, на ход війни.

Останні новини щодо переговорів, які Сполучені Штати ведуть з Російською Федерацією для досягнення миру в Україні.

Наступну заяву оприлюднив президент Дональд Трамп.

Таким чином, Трамп чітко дав зрозуміти, що Зеленський не братиме участі в запланованих зустрічах. Це означає, що представник України не буде запрошений до обговорення питання мирної угоди в Україні. Крім того, Трамп не має наміру запросити також представників Європейського Союзу. Судячи з його заяви, він планує вести переговори з Путіним винятково в особистій бесіді. Де саме відбудеться ця зустріч?

Видання Le Plan: Трамп збирається приїхати у гості до Путіна в Москву 9 травня і спільно там говорити про припинення війни в Україні. ( Пізніше Трамп заявив, що не збирається їхати до РФ на 9 травня, - ред.)

Про що це свідчить? По-перше, виключення українського представника є дуже тривожним сигналом, який активно експлуатується російською пропагандою. Щодо війни, варто зазначити, що російські боти та їх інформаційні війська вживають усіх зусиль, щоб дезінформувати. Інтернет переповнений російськими наративами, які без упину цитують американських політиків та додають свої власні тези, які зводяться до того, що війна нібито завершується, спротив більше не буде, і Путін з Трампом вирішать долю України на своїх умовах. Проте така активність російської пропаганди не повинна відволікати від головного: ворог прагне деморалізувати українські сили оборони. На фронті тривають запеклі бої, і всіх військових, безумовно, цікавлять можливі мирні угоди. Однак те, що Трамп заявляє про нібито переговори, не означає, що це є початком реальних домовленостей. Ми не маємо чіткого плану щодо мирної угоди в Україні, як його бачить Трамп.

Трамп, подібно до біржового брокера, що прагне в останні хвилини укласти великий обсяг критично важливих угод, намагається досягти результату якомога швидше. Він прагне оголосити про досягнуті результати, тому ігнорує все, що може затримати його, включаючи можливість компромісів і узгодження позицій з іншими. Трамп бажає зберегти повну свободу дій для укладення угод у межах, які сам визначає. І ці межі, безумовно, досить широкі. Відсутність планування та узгодження з союзниками свідчить про те, що будь-які угоди, швидше за все, будуть лише формальними. У них не буде чіткого опису, як забезпечити безпеку, або коли саме почнуться дії. Відсутність чітких домовленостей лише погіршує ситуацію. Тепер, коли росіяни активно спекулюють, Путін також отримав певну свободу дій завдяки Трампу. Він може ініціювати переговори без конкретних термінів їх завершення. І враховуючи, що найближчим часом зустрічі не заплановані, стає очевидно, що бойові дії триватимуть. І не один місяць. Більше того, наразі немає жодних гарантій, що війна закінчиться. Ми не знаємо, на які поступки готовий піти Путін, і які саме домовленості можуть існувати між ним і Трампом. Варто зазначити, що Росія офіційно включила до свого складу чотири області України та Крим, що становить п'ять регіонів, і тепер намагається легітимізувати ці території. При цьому контроль над ними залишається неповним. Російський наступ значно сповільнився, а просування ворога відбувається лише на декількох ділянках фронту і з великими втратами. Наприклад, під Покровськом українським силам вдалося зупинити ворога, і протягом останнього місяця на цьому напрямку не відбулося жодних змін. На деяких ділянках наші військові навіть змогли відбити позиції та просунутися вперед.

Отже, що ми можемо інтерпретувати з приводу актуальних подій? Трамп прагне укласти угоду в короткі терміни. Проте, сама угода та її умови залишаються розмитими, а питання безпеки не отримали чітких гарантій. Він, ймовірно, спробує досягти з Путіним тимчасового консенсусу щодо припинення воєнних дій. Це, безсумнівно, буде представлено як його досягнення на міжнародній арені. Після цього він, швидше за все, намагатиметься примусити Україну та європейських союзників деталізувати угоду та затвердити її. Поки що невідомо, які саме пункти можуть бути включені в цю угоду. Час має вирішальне значення, але гарантій щодо проведення зустрічей найближчим часом немає. Можливі декілька раундів переговорів, проте терміни та умови припинення бойових дій, а також лінії розмежування залишаються неясними. Ми можемо спостерігати за політичними подіями, проте слід усвідомлювати, що немає жодних запевнень у швидкому завершенні конфлікту. Ситуація на фронті свідчить про те, що противник готує наступальні дії, щоб зміцнити свої позиції під час мирних переговорів та захопити нові території в Україні. Наразі відомо, що російські військові самостійно повідомляють у соціальних мережах про переміщення 150-ї мотострілецької дивізії, яка перегруповується з південного напрямку Донбасу на торецький. Очевидно, що агресор має намір максимально захопити території Донбасу та продовжити наступальні операції. Тактика противника полягає в тому, щоб чинити тиск на всій лінії фронту, заважаючи українським військовим маневрувати і не даючи їм можливості відпочити, що постійно тримає оборонні сили у напрузі. Ми також спостерігаємо ознаки посилення активності ворога на Костянтинівському напрямку, а саме, противник намагається захопити Торецьк, який поки що не підкорився, та створити тиск на Покровськ з півночі, а також взяти під контроль Часів Яр, готуючи наступ на Костянтинівку з двох напрямків. Ситуація на Донбасі залишається напруженою, і зниження інтенсивності бойових дій не спостерігається.

Пауза в бойових діях, яку ми спостерігаємо, зумовлена тим, що наші захисники знищують велику кількість російських штурмовиків, внаслідок чого у противника тимчасово бракує піхоти для наступу. Проте ворог продовжує мобілізувати всіх можливих резервістів і поступово відновлює свої ударні сили. Хоча процес цей відбувається не так швидко, як йому хотілося б. Яскравим прикладом є ситуація навколо Турецька, де протягом кількох місяців на місто наступали три російські бригади – перша, дев'ята та сто тридцять друга. Незважаючи на постійні підсилення, ці бригади фактично втратили свою боєздатність і більше не можуть продовжувати наступальні дії. У зв'язку з цим ворог вирішив підсилити напрямок на Торецьк 150-ю дивізією.

Відповіді на запитання

Чи не здається вам, що Трамп усвідомив, що домовитися з Путіним про припинення вогню вкрай складно, і тому він намагається тиснути на Україну, щоб змусити нас поступитися?

Я не спостерігаю у Трампа реального бажання когось підкорити лише заради цього. Натомість, його активна проросійська риторика видається мені продуманою стратегією, спрямованою на надання усіх можливих компліментів Путіну. Трамп прагне усунути від переговорного процесу наших союзників та, в першу чергу, саму Україну, щоб мати ширші можливості для маневру. Основна мета його висловлювань про Україну без участі України полягає у дискредитації Володимира Зеленського, що, на мою думку, небезпечно для нашої країни. Адже поняття "мир", яке може сприйматися Путіним і, можливо, Трампом у Москві, не обов'язково відповідає гарантіям безпеки для України. Ми не знаємо, які території можуть бути предметом угоди, по яких лініях розмежування буде встановлено цей "мир", і які гарантії безпеки будуть запропоновані Україні, якщо вона погодиться на ці умови. Тому наразі ми можемо лише припускати.

Зараз Трамп поставив так ситуацію, що він один в цьому переговорному процесі. І, судячи з реакції українського керівництва і керівництва Євросоюзу, в принципі, такої активної протидії словам Трампа нема. Президент Зеленський після оцих всіх численних наїздів Трампа, він тільки сказав, що насправді, він не вступав в конфлікт, суперечки з Трампом, а просто сказав, що в нього рейтинг не 4%, а 57%. Таким чином, насправді, такого конфлікту на даний момент, організованого опору з боку України і Європейського Союзу не отримали. Якщо такої реакції не буде і до початку фактичних перемовин Путіна з Трампом, про які Трамп вже сказав, фактично оголосив, то, звичайно, це буде вже означати мовчазну згоду на те, щоб Трамп отримав такий мандат на проведення перемовин від свого імені. І тоді вже ми будемо дивитись, а що ж він приніс і коли він це зробить, ми поки що не знаємо. Але очевидно, що попереду сили оборони чекають дуже жорстокі бої і ворог буде намагатись силою довести, під прикриттям розмов про мирні перемовини, що вони і без мирних перемовин можуть захопити достатньо велику територію, про яку домовлятись їм вже буде не потрібно. Звичайно, ми з вами розуміємо, що на Донбасі ключове значення зараз має і Покровськ, Покровсько-Мирноградська агломерація і Словянсько-Краматорська агломерація. Це ключові в оперативному плані, в стратегічному плані вузли, які дозволяють контролювати і обороняти західну частину Донбасу.

Чи була необхідність підписувати угоду у Стамбулі у 2022 році? Чи потребує Зеленський зараз особистих гарантій безпеки?

Я не думаю, у мене немає підстав зараз сумніватись в діях президента Зеленського, який відмовився від стамбульських угод. Хочу нагадати, що проводити мирні перемовини під дулом пістолета просто абсолютно неможливо, і те, що це не було зроблено, в мене немає ніяких сумнівів, що для цього були всі підстави. Тому в 2022 році дії українського керівництва в плані відмови від перемовин, таких домовленістей, які нав'язував Путін, під час спроби провести військовий бліцкриг, я підтримую. І тоді підтримував. Чи треба зараз Зеленському особисті гарантії безпеки? Які гарантії безпеки? Він президент України, захищений українським законом, українським народом.

Конфлікт триватиме до тих пір, поки ми матимемо арсенал, але звідки ж його отримати?

Ситуація така, що наразі ми не стикаємося з жодними обмеженнями з боку США щодо постачання зброї. Наші Starlink функціонують, американські розвідувальні служби надають нам підтримку, а інструктори з США також допомагають. Америка продовжує постачати озброєння відповідно до угод, досягнутих президентом Байденом. Санкції, запроваджені ним проти Росії, є досить жорсткими і дієвими. Тому на цей момент немає підтвердженої інформації про будь-які обмеження у співпраці з Україною з боку США в жодній сфері.

Далі, стосовно того, де брати зброю, я вам хочу сказати, що Україна має достатньо великі власні ресурси для того, щоб купувати зброю, які не застосовуються повною мірою. Ми бачимо, що у нас є гроші на збільшення соціальних виплат, і у нас є гроші на купівлю реакторів атомних, які будуть добудовані, щоб ви розуміли, навіть якщо їх в цьому році доставлять, то їх ще добудовувати треба не один рік, тому що атомні реактори потребують потужної системи безпеки, великої кількості будівельних робіт. Це дуже не швидка історія, і у нас на це вистачає майже мільярд доларів, щоб весь цей проєкт реалізовувати. Просто дивна історія. Тому насправді в Україні є ресурси і на вироблення озброєння значно більше, які поки не застосовуються українською владою.

Чи вважаєте ви, що кордони 1991 року залишаться незмінними протягом наступних двадцяти років?

У кордони 91-го року я вірю, але, звичайно, це не питання якоїсь конкретної дати. Кордони будуть повернені не через якийсь час. Вони будуть повернені, коли український народ обере собі нарешті, можливо, один раз для початку, компетентну відповідальну владу, яка почне системні реформи і побудує ефективні державні інституції, яка зробить владу ефективною. Через деякий час, якщо ми побудуємо гідну пам'яті загиблих героїв, десятків, сотень тисяч, якщо ми побудуємо ефективну державу, то ця держава зробить Україну сильною, потужною як в політичному, так і в економічному, військовому плані. І така держава буде претендувати на те, щоб вийти на свої законні кордони 91-го року. А якщо у нас буде, як завжди, підмінятися словами, симулякрами, оцими карго-культами, розповідями, пустими згадками про те, чого не існує, якщо ми тільки на словах будемо запроваджувати стандарти НАТО, на словах боротись з корупцією, на словах розвивати економіку, створювати свободу підприємництва і захищати права власності, якщо це все буде на словах, - така держава не тільки нічого не зможе повернути, вона дуже сильно ризикує загинути повністю. Бо наш ворог на кордоні дуже потужний і ціль Путіна, яку він оголосив на початку "СВО", знищення України, А ніяке не перемир'я. І це треба розуміти, що ці цілі у Росії зараз тільки загострились, а не пом'якшились. Тому час залежить від нас. Я неодноразово на своїх ефірах говорив, ситуація на фронті, якби у нас були адекватні, розумні висновки, хоча б з власних помилок, якби ми припинили біг по граблях, то ситуація на фронті була б абсолютно іншою, значно сприятливішою і значно більш вигідною, в тому числі, для проведення політичних перемовин.

Чи можемо ми триматись в разі припинення постачань від США, на вашу думку?

Зверніть увагу на те, що на початку конфлікту Сполучені Штати не надали нам значних обсягів військової допомоги. Проте, ми змогли витримати. Але як довго ми зможемо триматися? Це питання не лише до США, але й до наших європейських партнерів. Крім того, важливу роль відіграє українська влада, а також ті ресурси, які вона виділяє на оборону, і те, як ефективно їх використовує. Тому обговорювати терміни наразі, на мою думку, є абсолютно недоречним. Справжні розмови про те, що США можуть зупинити підтримку, здаються безпідставними, адже це наш ключовий союзник, який на даний момент не забирає і не обмежує нашу допомогу. Чому ми піднімаємо ці питання, якщо потрібно вирішувати проблеми по мірі їх виникнення? Тож давайте не піддаватися паніці і уникати зайвих переживань.

Що необхідно для нашої перемоги та як подолати Московію? Наш тил повинен безперервно виробляти зброю та боєприпаси цілодобово.

Отже, ви вже дали відповідь самі.

У мене є ефір спеціальний і статті, що треба робити для перемоги, я неодноразово про це говорив.

Чи можуть вбити Зеленського?

Друзі, у житті можливе все, але питання в тому, кому це насправді потрібно? Особисто я не бачу таких потреб. Від початку війни Росія постійно намагається чинити тиск на Зеленського, сподіваючись укласти з ним якісь угоди. Але до цього часу не було жодної спроби реального замаху на президента, ані в 2022, ані в 2023 роках. Звідки ж беруться такі чутки? Жодних переконливих доказів немає – ні фотографій, ні відеозаписів, ні свідчень. Лише заяви самого Володимира Зеленського і його піар-команди. І жодних атак на Офіс Президента також не було – навіть дронів там не помічено. Тому я не вважаю, що це є реальною загрозою в даний момент. Звичайно, потрібно бути обережними, але це вже інша справа.

Якщо Росія зможе повернути свої території, чи матиме противник достатньо ресурсів для Сумської області?

Ну, поки що немає у Росії можливості відбити санітарну зону в Курській області. І вони намагаються, відчашдушні зусилля докладають, але ті зусилля поки що марні. Наші воїни тримають значну зону санітарну і гідно відбивають атаки росіян. Чи вистачить сил на Сумську область у ворога? Ми бачимо, що не вистачає. Вони не можуть відбити деякі позиції, Суджу, своїй райцентр не можуть захопити. Так про що тут казати?

Чи можливе, що Трамп виступає в ролі доброго поліцейського, намагаючись завоювати довіру до злочинця Путіна, подібно до детектива, який входить в його коло?

Ми не можемо бути впевнені, друзі. Звісно, всі ці компліменти на адресу Путіна робляться з метою організації зустрічі та демонстрації готовності до переговорів. Але про що саме йдеться? Оскільки Трамп ще не озвучив конкретних деталей, це лиш умовні заяви. Путіну вигідні ці коментарі, адже вони суттєво деморалізують як частину населення України, так і її прихильників у світі. Тактика постійного розгойдування ситуації та психічного тиску є характерною для російської пропаганди та інформаційної війни. Тому всі висловлювання Трампа, які створюють враження, що доля України вже не залежить від неї самої, що питання поділу територій вирішується без її участі, що не потрібно боротися або витрачати кошти на війну — це все частини російської інформаційної кампанії, яку вони продовжать, незалежно від ходу переговорів.

Де ж знаходиться межа між збереженням єдності та запобіганням перетворенню влади на диктатуру?

У нашому суспільстві вже тривалий період існує конфлікт між громадськістю та владою, в якому, на жаль, регулярно з'являються елементи феодалізму. Це питання має глибокий філософський зміст.

Яка ваша думка щодо Курської операції і які, на вашу думку, наслідки вона матиме для нас?

На мою думку, Курська операція має велике значення для українських військових. Це важливий етап у захисті наших північних кордонів. Я вважаю, що те, що бойові дії відбуваються в санітарній зоні, свідчить про те, що ворог, незважаючи на всі свої зусилля та елітні підрозділи, які були виведені з фронту і направлені до Курщини, не в змозі знищити цю зону. Це є значним досягненням для сил оборони України.

Чи готові ви обміняти рідкісноземельні метали США на раніше отримане озброєння? Чи не вважаєте ви, що таке ставлення нагадує ситуацію в Банановій республіці?

Друзі, Трамп робить дуже багато таких інформаційних заяв, дуже скандальних, які не є деталізовані. Тому обговорювати слова я в політиці не вважаю доцільним. І вважаю доцільним, коли йдеться про конкретну базу для перемовин, говорити, а який текст, що саме вимагає США. Я поки що не бачив деталізації і не бачив зустрічних пропозицій з боку України. Але в промові плані стійкості Володимира Зеленського сам президент України говорив про готовність залучити іноземний бізнес до розробки природних копалин України. Я особисто до війни багато разів писав, що велика вразливість України, що такі стратегічні галузі, як видобуток титанової сировини і виробництво титану, на жаль, у нас досі зорієнтовано на Російську Федерацію. А залучення якраз в такій галузі США, європейських інвесторів, це для нас посилення нашого впливу у світі. І це податків і робочі місця. Це білий бізнес. А у нас, на жаль, завжди оця розробка природних копалин, які під контролем держави, на жаль, їх просто віддають в користування нашим олігархам, які наближені до влади. Вони це купують, і це реально бюджет і народ України з цього отримає просто мізер. Тому, звичайно, я вважаю, що на певних умовах розумних, вигідних для України залучення іноземних інвесторів, в першу чергу, в усі родовища, які контролюються державою України, це, в принципі, для нас, на наших умовах, це правильна історія, яку ми могли б знайти спільну мову з США. І нічого тут якраз загрозливого для України я не бачу. Але на зустріч від претензії Трампа я хотів би почути, а який план пропонує на зустріч від себе за своєю ініціативи українська влада. Я нічого не почув. Була заява-декларація Володимира Зеленського, і жодного обговорення. Навіть на рівні Кабміну, на рівні якогось експертного круглого столу. Таке враження, що в нас влада існує виключно на рівні якихось пресрелізів або вечірніх звернень. Вона не існує як інституція. Є заява президента в плані стійкості. Є претензії Трампа. І немає жодної аналітики і висновки Українського уряду, Офісу президента, Ставки Верховного Головнокомандувача. Я сподіваюся, що такі оцінки щодо заяв і вимог Трампа будуть надані.

Було б доцільно, якби президент Зеленський зараз організував пресконференцію для журналістів. Це продемонструвало б, що в Україні існує повна свобода слова і що наша країна є демократичною. Він міг би чітко відповісти на всі звинувачення, які висунув Дональд Трамп, а також озвучити свої контраргументи та пропозиції. На мою думку, це було б вкрай розумно і актуально.

Для чого Трампу об'єднуватись з РФ?

На даний момент я не спостерігаю жодних ознак, що свідчили б про можливу співпрацю Трампа з Росією. Я сумніваюся, що Сполученим Штатам, чий військовий бюджет вдвічі перевищує загальний бюджет Російської Федерації, є потреба в об'єднанні з нею або з кимось ще. США можуть мати інтереси у контактах з Росією як з ядерною державою та постачальником ресурсів, що має певну логіку. Щодо питання Союзу, я не вірю, що в Америці, включаючи Конгрес, уряд, громадянське суспільство та бізнес, хтось дозволить президентові, навіть якщо це президент США, діяти самостійно в контексті такого об'єднання. Говорити про Союз не варто; йдеться про ситуативні угоди з Путіним, які Трамп прагне подати як свої швидкі досягнення. Це політична гра. Згадаємо, як Зеленський, прийшовши до влади в 2019-2020 роках, робив заяви та маневри, які часто звучать подібно до слів Трампа: про необхідність швидкого миру, спілкування з Путіним та перспективи позитивних домовленостей. Тоді Зеленський також сподівався на швидкі результати. Сьогодні ми розуміємо, що ці домовленості з Путіним, зустрічі та переговори виявилися нікчемними. Путін лише використовував це як димову завісу. Сподіваюся, що ми зможемо швидше розібратися в намірах Трампа та Путіна, а також у цій ситуації, як і весь світ.

Чи отримав пан Драпатий дозвіл на проведення кадрових змін?

Наскільки мені відомо, у нього є певні труднощі з повноваженнями, і, безумовно, він проводить кадрові зміни в апараті сухопутних військ, а також у командуванні ОСУВ "Хортиця". Однак це все ж таки не швидкий процес. Подивимося, як розвиватимуться події. Сподіваюся, що у нього з’являться реальні повноваження.

Ви вважаєте, що те, як вступилася Європа, це не відповідь Трампу? Що тоді по вашому відповідь?

На мою думку, відповідь Трампу полягає в тому, що якщо позиція Європи відрізняється від позиції Сполучених Штатів, це вказує на те, що досягнення будь-яких домовленостей з Україною є фактично неможливим. Європа повинна надати Україні гарантії допомоги, навіть якщо США вирішать припинити свою підтримку. Це має супроводжуватися збільшенням військової та фінансової допомоги. Реальні рішення та справжні гарантії – ось що, на мою думку, могло б стати адекватною реакцією на дії Трампа. Якщо б існувала така основа, то Європа могла б чітко заявити, що не визнає умови, які є невигідними для України та безпеки Європи, і ці слова мали б вагу. Це могло б стати ефективним інструментом контролю. Наразі ми не спостерігаємо достатнього фінансування та бюджетування політичної позиції з боку Європи. Хоча оголошені певні заходи та плани, їх реалізація поки що залишається на стадії обговорення.

Чи звертали Ви увагу на повідомлення СБУ щодо підготовки протестних акцій з боку росіян у цей момент? Яка у вас думка з цього приводу?

Служба безпеки України на вимогу Офісу Президента регулярно робить публічні заяви. Це явище стало звичним протягом багатьох років — завжди з'являється черговий план дестабілізації проти президента. Насправді, ми бачимо, що Зеленський наляканий можливими протестами на фоні висловлювань Трампа, які можуть слугувати підставою для його критики, адже це може підтвердити його непопулярність. Головною турботою Зеленського в цій ситуації є збереження свого рейтингу та влади. У таких умовах він надзвичайно обережний і намагається уникнути будь-яких проблем. Тому подібні заяви не є новими, вони звучали і до війни. Пригадаємо, у 2021 році Зеленський самостійно оголосив про заколот Ахметова. Але де цей заколот? Чи є якісь затримання учасників? Це всього лише черговий піар та інформаційний шум. Я ставлюся до цього з певною іронією.

Яка тепер ситуація з 110-ю бригадою?

Ситуація в 110-й бригаді вкрай складна через абсолютно необґрунтоване рішення керівництва Збройних Сил, а саме – рішення Олександра Сирського про зняття всього командування бригади. Це рішення не було ретельно обмірковане. Я вже зазначав, що Сирський має своїх фаворитів, таких командирів, яким прощаються будь-які невдачі, навіть втрата важливих позицій. Водночас, залишилися без підтримки люди, які захищали Велику Новосілку, та командири, які не готові жертвувати своїми бійцями до останнього. Тепер цих захисників звинувачують у невдачах – це просто несправедливо. Я вважаю, що позиція Сирського виглядає безвідповідальною, адже, здавалося б, він більше цінує своє становище, аніж довіру підлеглих. Це явна неповага до військових, і я сприймаю це особисто. Спостерігати за цим, чесно кажучи, неприємно. Таке рішення серйозно підорвало боєздатність бригади. Я не буду заглиблюватися в наслідки, але вони дійсно важкі. Є втрата позицій, адже нові командири не знайомі з колективом та не розуміють обстановку на фронті. Коли таких людей призначають керувати піхотною бригадою в умовах виснаження та важких бойових дій, це неминуче призводить до негативних наслідків. Це надзвичайно погане рішення. Можливо, я ще повернуся до цієї теми, адже це чергова кадрова помилка Сирського, що має серйозні наслідки.

Чи існують ймовірності цілковитої анексії України в контексті нещодавніх подій?

Друзі, хочу вам сказати, що поки тут лунають такі всі бурхливі події, десятки тисяч українських воїнів зараз, вони не бачать цей ефір, тому що вони на виконанні бойових завдань на морозі, який доходить до мінус 20 вночі на Донбаському степу. Це прямо просто Арктика. І хочу сказати, що саме ці люди і є щитом України. І саме українські захисники роблять позицію України впливовою. І що б там хто не домовився, хто б там що не говорив, в Москві, в Парижі, в Вашингтоні, неважливо. Саме стійкість українських воїнів і те, що така кількість українських громадян не зі страху, не з того, що їх хтось купив, а просто свідомі люди, дисципліновані люди б'ють російських окупантів і тримають фронт, Україна є суб'єктною, Україна є впливовою у світі. І саме українська армія - це єдина, але дуже надійна гарантія, що не буде ніякої повної окупації. Це неможливо. Росіяни закінчаться скоріше, ніж ворогу вдасться окупувати Україну. І це все довели і доводять кожен день українські герої, які захищають Україну зараз на фронті. І наше завдання - допомагати їм усіма силами.

На фронті існує безліч запитів, і військовослужбовці уважно стежать за цим процесом. Люди потребують максимальної інформації щодо можливого перемир'я та припинення вогню. Це важливо для ефективного управління ресурсами — життям, технікою та озброєнням, а також для розуміння власної тактики і стратегії дій. Не менш важливо усвідомлювати, що держава і суспільство підтримують українську армію та спротив. Це має величезне значення для морального стану. Я сподіваюся, що у цій ситуації Ставка Верховного Головнокомандувача, а також сам Володимир Зеленський і військове керівництво знайдуть можливість відвідати наші фронтові підрозділи. Це не лише про те, щоб приїхати на командний пункт бригади для фото, а й про спілкування з командирами рот та батальйонів. Важливо, щоб армія відчула цю увагу і зрозуміла, що це єдиний аргумент України в сучасному світі, який підкреслює важливість слів українських політиків. Це наша єдина реальна гарантія безпеки. Тож я висловлюю щиру подяку українським воїнам. Упевнений, що під тиском ситуації в Україні є достатньо внутрішніх ресурсів для посилення підтримки армії та спротиву, щоб показати Путіну, що жодна військова агресія не призведе до окупації. У нас є всі можливості створити санітарну зону вздовж лінії фронту, зупинити російський наступ і знищити їхні ударні угруповання. Тому я вірю, що ця криза стане каталізатором для перемоги та збереження української нації і держави.