Трамп виступив з заявою, в якій знову озвучив своє прагнення отримати контроль над Гренландією.

На фоні складної ситуації в Ірані та Україні, Дональд Трамп знову підняв питання про Гренландію. Його інтерес до контролю над цим островом зародився ще в 2019 році і з часом перетворився на одну з найрезонансніших міжнародних суперечок останніх років.

Цю інформацію Дональд Трамп виклав на своїй платформі Truth Social.

Президент США ще раз звернув увагу громадськості на своє прагнення контролювати автономний острів Гренландія, що належить Данії. У своїй соціальній мережі Truth Social Трамп поділився згенерованим зображенням, на якому було написано: "Привіт, Гренландіє!".

изображение: Truth Social

Від думки до ультиматумів: як дозрівала ідея контролю США над Гренландією

Ідея придбати Гренландію вперше виникла у Трампа під час його першого терміну на посаді. В серпні 2019 року ЗМІ повідомили, що президент США розглядає варіант купівлі цього острова у Данії. Як зазначало видання The Wall Street Journal, Трамп був зацікавлений у цій пропозиції через стратегічне положення Гренландії в Арктиці, її природні багатства та військову значущість.

У відповідь Міністерство закордонних справ Гренландії оголосило: "Ми готові до співпраці в бізнесі, але не для продажу". Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен охарактеризувала пропозицію про продаж острова як "нелогічну", після чого Трамп анулював свою заплановану поїздку до Данії.

Питання стало актуальним ще з моменту переобрання Трампа на президентську посаду у 2024 році. До інавгурації, яка відбулася 22 грудня 2024 року, новий президент знову підняв тему Гренландії. Пропонуючи кандидатуру Кена Хоурі на пост американського посла в Данії, він підкреслив, що контроль над цим островом є питанням національної безпеки для Сполучених Штатів.

"Задля забезпечення національної безпеки та глобальної свободи Сполучені Штати Америки вважають, що володіння і управління Гренландією є вкрай важливим", - зазначив Трамп.

Це була перша подібна заява Трампа після його повернення до Білого дому. На відміну від 2019 року, коли йшлося переважно про можливість купівлі острова, тепер політик наголошував саме на необхідності американського контролю над ним.

У відповідь на це прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде знову заперечив таку ідею.

У січні 2025 року Financial Times повідомила про напружену телефонну бесіду між Дональдом Трампом і прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Після того, як вона знову підкреслила, що Гренландія не підлягає продажу, американський президент виступив з погрозою ввести мита на товари з Данії.

За словами співрозмовників видання, Трамп поводився "агресивно" та "конфронтаційно", наполягаючи на тому, що Сполучені Штати повинні отримати контроль над островом.

На фоні все більш агресивних висловлювань Трампа союзники Данії почали обговорювати ймовірність збільшення військової присутності в Арктичному регіоні. Наприкінці січня 2025 року міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро оголосив, що Париж ініціював переговори з Копенгагеном про можливе розміщення французьких військових сил у Гренландії.

У тому ж році, у травні, Трамп знову підняв це питання. У бесіді з NBC News він висловив думку, що не відкидає можливість використання військових дій для забезпечення американського впливу на острові.

На його думку, США мають захистити Гренландію від російських та китайських військових кораблів, які "ходять вздовж і впоперек узбережжя" острова.

"Ви знаєте, у нас є російські та китайські судна, військові кораблі, які розгорнули свою діяльність уздовж узбережжя Гренландії - авіаносці та інші військові судна. Це потребує нашого захисту. На міжнародному рівні така безпека є необхідною," – підкреслив він.

Цю ідею Трамп озвучив знову на початку 2026 року. Під час бесіди з журналістами на борту президентського літака він підкреслив, що Сполученим Штатам необхідно забезпечити контроль над островом через його стратегічну значущість. Крім того, він висловив критику на адресу Данії, зазначивши, що Копенгаген недостатньо піклується про безпеку цього територіального об'єкта.

У лютому Дональд Трамп знову звернув на себе увагу, оголосивши про намір США направити госпітальне судно до Гренландії для надання медичної допомоги її мешканцям.

"Згідно з його повідомленням у Truth Social, ми плануємо відправити великий медичний корабель до Гренландії, щоб надати допомогу численним пацієнтам, які потребують лікування, але не мають до нього доступу."

Після кількох місяців гучних заяв тема Гренландії тимчасово відійшла на другий план, оскільки увага адміністрації Трампа була зосереджена на конфлікті навколо Ірану та ситуації на Близькому Сході. Однак уже в липні американський президент знову повернувся до цього питання.

Відповідаючи на запит щодо можливого виведення американських збройних сил з Європи, Трамп пов'язав це з перспективами Гренландії.

"Від Гренландії залежить чимало. Надзвичайно багато. Ми підпишемо вигідну угоду, що стосується Гренландії. Якщо ж цього не станеться, не виключено, що я сам займуся цим," – зазначив він.

1 серпня Дональд Трамп знову повернувся до обговорення Гренландії. У ході телефонної розмови з американським ведучим правого спрямування Стівом Грубером він висловив впевненість у тому, що цей острів врешті-решт опиниться під контролем США.

На запитання журналіста про те, чи вважає він, що до завершення президентського терміну Гренландія опиниться під американським контролем, Трамп відповів: "Так, ви будете праві".

Яке ставлення мешканців Гренландії до концепції, висловленої Трампом?

На фоні гучних заяв Дональда Трампа про можливість американського контролю над Гренландією соціологи вирішили дізнатися думку самих мешканців острова. Результати опитування, проведеного компанією Verian на замовлення видань Berlingske та Sermitsiaq, виявили, що 85% населення Гренландії проти приєднання до США, в той час як лише 6% висловили підтримку цій ідеї. Ще 9% опитаних залишилися невизначеними у своїх відповідях.

Водночас 45% опитаних назвали заяви Трампа загрозою, тоді як 43% вважають, що вони можуть відкрити для острова нові можливості.

Чому Трамп зацікавлений у данському острові?

Можна припустити, що інтерес Трампа до Гренландії пояснюється поєднанням економічних, військових і геополітичних чинників. Ще одним важливим чинником є стратегічне розташування острова. На його території працює американська база Пітуффік, яка відіграє важливу роль у системі раннього попередження про ракетні удари.

Особливе значення має також змагання за вплив у Арктичному регіоні. Росія активно нарощує свою військову інфраструктуру в цьому районі, тоді як Китай просуває ідею Полярного шовкового шляху. У цьому контексті Гренландія може відігравати важливу роль у стратегії США в Арктиці.

Водночас встановлення прямого американського контролю над островом залишається малоймовірним сценарієм, оскільки Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія, а будь-які спроби силового тиску можуть спричинити масштабну міжнародну кризу.