Спроби агресора реалізувати концепцію "імпортозаміщення" знову завершилися провалом. Внаслідок війни, розв'язаної проти України, та суворої міжнародної ізоляції, російський бізнес опинився в технологічному тупику: в країні відсутнє сучасне обладнання та повноцінні аналоги західних програмних рішень. Щоб хоч якось підтримувати свої системи, російські компанії вимушені витрачати величезні суми на придбання ІТ-послуг за межами країни. Лише в другому кварталі 2026 року витрати на ці послуги зросли майже на третину, сягнувши 75 млрд рублів.
Головною причиною технологічної безпорадності став гострий дефіцит фізичного обладнання, зумовлений блокуванням шляхів паралельного імпорту. Якщо раніше рф намагалася завозити сервери та високопродуктивні відеоприскорювачі сірими схемами, то зараз ці поставки практично дорівнюють нулю - замість тисяч одиниць до країни потрапляють лише поодинокі екземпляри. Не маючи змоги придбати власне залізо для навчання штучного інтелекту та підтримки баз даних, російський бізнес змушений орендувати обчислювальні потужності в закордонних хмарних сервісах.
Ситуацію погіршує повна неспроможність російського ринку софту запропонувати якісну альтернативу західним розробкам. російське програмне забезпечення не здатне замінити іноземні системи управління підприємствами (ERP), програми для промислової автоматизації та складне інженерне забезпечення. Для розробки власних аналогів росія не має ні ресурсів, ні часу, ні спеціалістів, тому підприємства продовжують напівлегально купувати іноземні ліцензії та користуватися закордонними нейромережами через посередників у третіх країнах, переплачувати за це величезні відсотки.
Технологічний розрив між росією та цивілізованим світом став непереборним і продовжує стрімко збільшуватися. Повна залежність від іноземної інфраструктури в поєднанні з намірами кремля ще більше обмежити вхідний інтернет-трафік остаточно відрізає країну від світового прогресу та прирікає її на довгострокову деградацію.
#
