Опитування OLX Робота показало, що компаніям часто бракує чіткого алгоритму дій під час повітряних тривог: від правил переходу в укриття до обліку робочого часу та оплати праці. Водночас година простою бізнесу коштує Україні близько $45 млн, а до 4 березня 2027 року підприємства без укриттів мають облаштувати безпечний простір.
Цю інформацію наводить Dilo, посилаючись на OLX.
Згідно з оцінками Міністерства економіки України, кожна година, коли підприємства не працюють через ракетну тривогу, обходиться державі приблизно в $45 мільйонів. Однак, у разі жовтого рівня загрози, бізнес може функціонувати, дотримуючись певних заходів безпеки. Для тих підприємств, які не мають укриттів, термін для облаштування безпечних зон закінчується 4 березня 2027 року.
Команда OLX Робота провела дослідження, в якому вивчила готовність українських роботодавців до роботи в умовах повітряних небезпек. Було з'ясовано, чи мають вони визначені правила реагування на тривоги та яким чином ведеться облік часу, проведеного працівниками в укриттях. Участь в опитуванні взяли користувачі платформи, які вже мають роботу.
Умови безпеки продовжують бути одним із ключових аспектів при виборі роботодавця. Для 33% респондентів вони мають значну важливість, тоді як 28% вважають їх надзвичайно важливими. З іншого боку, 19% опитаних вважають цей фактор малозначущим або абсолютно незначним, а 20% не змогли визначити свою позицію з цього питання.
Однак не всі компанії здатні гарантувати своїм співробітникам можливість потрапити до безпечного укриття. Згідно з результатами опитування, 26% опитаних зазначили, що поблизу їхнього робочого місця немає укриттів. Крім того, 12% респондентів не мають інформації про місцезнаходження найближчого укриття, а ще стільки ж вказали, що укриття є, але не підходить для використання.
У 9% ситуацій шлях до укриття перевищує п'ять хвилин. Тим часом, 24% респондентів повідомили, що можуть скористатися укриттям у своїй робочій будівлі, а 18% мають доступ до нього в сусідньому приміщенні або за п'ять хвилин пішки.
Отже, попри значущість безпеки для працівників, доступ до придатного укриття залишається проблемою для частини з них.
Навіть якщо сховище знаходиться поруч, алгоритм дій під час повітряної тривоги визначається політикою компанії. Згідно з дослідженням OLX Робота, у 25% випадків організації не мають єдиних стандартів, що регулюють поведінку співробітників у ситуаціях з різними рівнями небезпеки.
У 20% випадків діяльність зупиняють, і всім співробітникам необхідно перейти в укриття. У 19% випадків укриття є лише порадою, а остаточне рішення залишається за самим працівником. У 10% ситуацій роботу намагаються продовжити, перебуваючи в укритті, якщо це можливо.
Одночасно 18% респондентів вказали, що в умовах тривоги вони продовжують виконувати свої обов'язки безпосередньо на робочих місцях. У той же час 8% вважають, що ситуація варіюється в залежності від конкретних обставин та рішень керівництва.
"Відсутність чіткої політики дій під час повітряних тривог не обов'язково свідчить про те, що роботодавці нехтують безпекою співробітників. Причина може полягати в тому, що керівництво не усвідомлює потреби в таких правилах або не знає, як розробити їх з урахуванням специфіки своєї галузі. Важливо вивчати досвід інших компаній і залучати експертів, які допоможуть визначити оптимальний алгоритм дій з огляду на вимоги безпеки", - коментує Марія Абдулліна, керівниця напряму OLX Робота.
Серед опитаних 53% мають стаціонарне місце роботи, 9% працюють у гібридному форматі, 17% - віддалено, а для 13% робота передбачає постійне пересування. Незалежно від формату зайнятості, узгоджені правила дій під час тривог допомагають організувати робочі процеси та подбати про безпеку працівників.
Також важливо заздалегідь з'ясувати, яким чином роботодавець буде вести облік часу, проведеного в укритті під час сигналу повітряної тривоги.
Згідно з результатами опитування, 51% респондентів вважають цей період звичайним робочим часом. Натомість у 35% випадків це питання залишалося без обговорення. Ще 13% опитаних зауважили, що облік залежить від конкретної ситуації або рішень керівництва. Лише 1% респондентів вказали, що їм потрібно відпрацьовувати цей час після завершення тривоги.
Отже, для багатьох співробітників норми ведення обліку робочого часу в укритті залишаються неясними або змінюються в залежності від ситуації.
Постановою Кабінету Міністрів України №1092 регламентується алгоритм дій підприємств у випадку повітряних загроз. У ситуації, коли оголошено червоний рівень небезпеки, підприємства зобов'язані призупинити свою діяльність, а працівники та відвідувачі мають переміститися в безпечну зону. У разі жовтого рівня загрози, робота може продовжуватися в звичному режимі, за умови дотримання всіх необхідних заходів безпеки.
У період жовтого рівня тривоги, підприємства, що обладнані захисними спорудами або мають постійні чи тимчасові укриття, можуть продовжувати свою діяльність. Також допускається робота організацій, які знаходяться в будівлях подвійного призначення. Для тих підприємств, які не мають таких можливостей, встановлено перехідний період, що триватиме до 4 березня 2027 року. Протягом цього часу їм слід розробити план дій, який гарантуватиме безпечні умови для працівників і відвідувачів.
"Окрім облаштування безпечних просторів, компаніям важливо подбати й про внутрішні процеси: визначити порядок дій під час тривог, поінформувати про нього співробітників і заздалегідь узгодити правила обліку робочого часу. За нинішніх безпекових умов ці домовленості мають бути не формальністю, а зрозумілим алгоритмом дій для кожного. Це допоможе бізнесу ефективніше організувати роботу та врахувати потреби команди", - додає Марія Абдулліна.
#
