Підручники, що згоріли, і мільйонні втрати: українська освіта зазнає ударів, але продовжує стояти на ногах.

Незважаючи на зосереджені атаки противника на книжкові склади та наклади, друкарні та видавництва залишаються готовими виконати свої зобов'язання.

У регулярних звітах про наслідки російських обстрілів українських міст згадки про знищені друкарні, видавництва та вигорілі склади вже давно не є рідкісними випадками. Укрінформ не раз детально висвітлював ситуацію з великими і малими видавництвами, які страждають від руйнівних ударів супротивника.

Проте влітку 2026 року російський "книжковий тероризм" отримав новий, ще більш небезпечний аспект: основною метою окупантів стали шкільні підручники, за якими українські учні повинні були навчатися вже 1 вересня. Ворог усвідомлював, що частину цих підручників неможливо замінити, оскільки цього року запроваджено нові програми та видання.

Ситуація з руйнуванням навчальної літератури через цілеспрямовані удари в липні та серпні досягла критичних масштабів. Представники уряду та керівники поліграфічної та видавничої галузі одностайні у своїх висновках: ці обстріли не є випадковими, а являють собою свідому та систематичну спробу знищити українську освіту, мову та ідентичність.

ЧОРНИЙ ЛИПЕНЬ ДЛЯ ДРУКАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: УДАР ПО ГОЛОВНОМУ МІСТУ

Перший серйозний удар по підготовці до нового навчального року відбувся в середині літа, коли друк підручників був у повному розпалі. 19 липня, під час російського обстрілу Києва, постраждала важлива друкарська інфраструктура столиці. Зокрема, на друкарні "Конві" сталося велике лихо, і, за інформацією ЗМІ, згоріло близько 150 тисяч підручників.

Липневі атаки суттєво позбавили українські школи нових підручників, завдавши великих втрат. У коментарі для "РБК-Україна" міністр освіти і науки України Андрій Бутенко повідомив про масштаби руйнувань та план подальших дій: "Внаслідок російського удару 19 липня було знищено понад 410 тисяч шкільних підручників, зокрема для 4 та 9 класів. Ці втрати ускладнять своєчасну доставку навчальних матеріалів до шкіл. Нам доведеться їх повторно надрукувати, а терміни доставки до навчальних закладів відкладуться щонайменше на кілька місяців. Поки триває друк нових підручників, у тих випадках, де це буде можливим, для навчання можна буде використовувати електронні версії."

УДАР ПО ХАРКОВУ: ПОЖЕЖА В ЛОГІСТИЧНОМУ ХАБІ "РАНКУ"

Лише встигла індустрія оговтатися від трагедії, що сталася в липні, як 1 серпня 2026 року ворожі безпілотні апарати завдали удару по Харкову. Мішенню став сучасний автоматизований логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok, який відіграє важливу роль у дистрибуції книг по всій країні.

У ефірі харківського радіо "Накипіло" голова наглядової ради видавництва Віктор Круглов детально розповів про наслідки атаки. Він зазначив, що в результаті пожежі знищено не менше 600 тисяч шкільних підручників, а також мільйони інших книжок. "До першого вересня ми зможемо запропонувати школам електронні версії підручників, які у нас є. Проте для друку нових тиражів нам знадобиться щонайменше два-три місяці, тому частина підручників у школах на перше вересня точно відсутня," - підкреслив Круглов.

Найбільше проблем виникло через те, що підручники Нової української школи (НУШ) для 4-х та 9-х класів виявилися під загрозою. У бібліотеках немає адекватних замін, оскільки ці матеріали створені відповідно до нової навчальної програми. "З 1 вересня учні повинні розпочати навчання за новими підручниками та програмою. Це дійсно може бути розцінено як геноцид нашої освіти," - підкреслив керівник "Ранку".

Удар по харківському хабу став болючим ударом не лише по освіті, а й по ринку книговидавничої галузі взагалі. На складі зберігалися книги багатьох українських видавництв та дистрибуційної мережі "Книголенд". Загалом під загрозою знищення або пошкодження опинилися 28 тисяч назв та близько 8 мільйонів примірників художньої, дитячої та навчальної літератури.

ЗАПОБІГТИ ПОВНІЙ КАТАСТРОФІ: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ТА ПОШУК РІШЕНЬ

У ситуації з руйнуванням складів у Харкові попередні заходи безпеки стали рятівним кругом, що уникнув повного колапсу. Для багатьох компаній, розпочинаючи з моменту повномасштабного вторгнення, основним питанням стало питання децентралізації складів, місць зберігання та резервуарів. Видавництво "Ранок" заздалегідь розподілило свій загальний наклад у 2,5 мільйона підручників між чотирма резервними складами, розташованими в різних регіонах. "Ми спеціально розсередили книги на чотирьох резервних складах. Якби все зосереджувалося в одному місці, це призвело б до катастрофічних наслідків для освіти", - зазначив Круглов.

Зараз видавці першочергово намагаються відновити друк саме шкільних підручників, однак головним бар'єром залишається брак коштів. Зважаючи на те, що за два тижні до харківської трагедії було знищено 150 тисяч підручників у друкарні "Конві", стає очевидно: ворог системно б'є по ланцюжках книгодрукування.

За словами Віктора Круглова, за результатами зустрічей із Міністерством освіти і науки планується створити спільну робочу групу для пошуку екстреного фінансування та шляхів подолання кризи. Адже це виклик, який виходить далеко за межі окремих компаній - це питання виживання всієї української видавничої та освітньої системи.

ЩО СКЛАДНІШЕ: ЗБИТКИ ЧИ ВІДСУТНІСТЬ ПІДТРИМКИ?

Оцінити реальні масштаби втрат у межах усієї країни найчіткіше можуть у Державній науковій установі "Інститут модернізації змісту освіти" (ІМЗО). Саме ця структура виступає ключовим державним оператором: вона не лише адмініструє процедури замовлень, а й фактично координує весь логістичний процес - від моменту виходу підручників із друкарень та розподілу на складах до їхньої доставки в регіональні департаменти та школи.

2026 рік виявився справжнім випробуванням для Інституту модернізації змісту освіти (ІМЗО). Як зазначив у коментарі для Укрінформу директор інституту Євген Баженков, саме цього року планувалося повністю забезпечити учнів 4-х та 9-х класів новими навчальними матеріалами відповідно до програм Нової української школи. Літній період традиційно є критичним, оскільки в цей час відбувається друк, сортування та упаковка підручників для їх подальшої доставки до навчальних закладів. Однак саме в цей вразливий етап логістичного процесу ворог завдав два ударні атаки: 19 липня по київському підприємству "Конві Плюс" та 1 серпня по логістичному хабу в Харкові. В результаті цих двох нападів було знищено понад мільйон примірників підручників: більше 400 тисяч у Києві та понад 600 тисяч у Харкові.

"Якщо розглядати загальну кількість втрачених підручників, то це становить приблизно 8% від загального тиражу, запланованого для друку та доставки в освітні установи. Хоча ці цифри не є значними в загальному обсязі, є деякі конкретні книги, які були знищені повністю. Мова йде про роботи окремих авторів, які згоріли без залишку", – зазначає Євген Баженков.

За словами керівника Інституту, наразі уряд, Міністерство освіти та науки, а також відповідний комітет Верховної Ради працюють над пошуком фінансових ресурсів для компенсації втрат. Ситуація ускладнюється юридичними аспектами: відповідно до умов договору, саме видавництва несуть відповідальність за друк та доставку підручників до навчальних закладів. Держава виступає як замовник і фінансує цю послугу, проте для невеликих видавничих компаній самостійно покрити мільйонні збитки від ракетних атак є практично неможливим завданням.

Наразі розглядаються два шляхи розв'язання проблеми: залучення донорської допомоги та виділення компенсацій із державного бюджету. Утім, остаточного механізму досі немає. "Питання поки не вирішено. Щодня тривають наради, збирається додаткова інформація. Працюють Національна поліція та ДСНС, адже для виділення коштів чи компенсацій потрібно зібрати чіткий комплект офіційних документів", - підсумовує Баженков.

Поки посадовці шукають механізми підтримки на вищому рівні, самі виробники опинилися сам на сам із фінансовим хаосом та бюрократією. Столична друкарня "Конві", яка опинилася під ударом 19 липня, втратила не лише надрукований наклад шкільної літератури, а й майже половину всього друкарського обладнання.

Вікторія Гайдай, комерційна директорка компанії "Конві", з якою ми мали можливість поспілкуватись, оцінює втрати підприємства у сотні мільйонів гривень. Вона підкреслює, що навіть процес формалізації руйнувань стає додатковим фінансовим тягарем: "Загальна сума збитків становить приблизно 300 мільйонів гривень, і підрахунки ще тривають. Однак ми стикаємось з додатковими абсурдними труднощами. Наприклад, архітектурна комісія, яка прибула для складання попереднього звіту про пошкодження, вимагала від нас майже 800 тисяч гривень з ПДВ - і це тільки за надання акту оцінки пошкодженого майна".

Окрім фінансових вимог до оцінювачів, компанія стикається з затяжним процесом оформлення документів. "Чесно кажучи, ми досі не отримали підтвердження від ДСНС щодо інциденту, оскільки ці процедури займають надзвичайно багато часу. Ми вже внесені до всіх можливих реєстрів, але чекаємо на остаточні акти, щоб почати отримувати офіційні документи. Без цих документів ми не можемо скористатися пільговими кредитами", - підкреслює Гайдай.

Відповідаючи на запитання про взаємодію державних установ із керівництвом постраждалої друкарні щодо можливості надання допомоги чи компенсацій, комерційна директорка зазначила, що жодних контактів не було: "Ми не отримали жодних повідомлень від державних органів. Ми надіслали офіційний лист до Міністерства культури, проте поки що отримали лише стандартну відповідь про реєстрацію нашого звернення".

Вікторія Гайдай акцентує на ще одному важливому аспекту в обговореннях щодо відновлення галузі: "Держава заявляє про намір компенсувати збитки видавництвам, але чомусь питання друкарень залишається поза увагою. Немає жодних згадок про підтримку безпосередньо виробничих процесів - абсолютно ніяких".

Незважаючи на зруйновані виробничі приміщення, втрату обладнання та відсутність прямих державних субсидій, компанія "Конві" юридично зобов'язана виконати свої контракти та відновити друк знищених підручників. Для цього друкарня активно веде переговори з партнерами та шукає фінансування. "Ми звертаємось до наших постачальників і партнерів з проханням про підтримку, щоб мати можливість випустити новий тираж. Дякуємо всім, хто готовий надати матеріали з відстрочкою оплати та значними знижками. Одночасно ми розглядаємо варіанти пільгового кредитування в банках. На даний момент ми усвідомлюємо, що нам доведеться звертатися до перекредитування, але це не зупинить нашу діяльність - ми продовжимо працювати в Україні", - зазначає Вікторія Гайдай.

ЛОГІСТИЧНИЙ ЗАХИСТ: ЯК ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ПОЗБАВИЛА ВІД КРИЗИ ТА КОЛАПСУ

Якби не логістична реформа, проведена кілька років тому, масштаби нинішньої катастрофи могли б стати фатальними для всієї української освіти. Раніше весь надрукований наклад звозили на єдиний центральний державний склад, і будь-яке влучання туди одразу помножило б на нуль усю підготовку до 1 вересня.

Євген Баженков пояснює, що саме врятувало ситуацію від повного колапсу: "Дуже важливо, що кілька років тому Міністерство децентралізувало доставку підручників. Сьогодні видавництво, яке друкує книжки, зобов'язане доставити їх безпосередньо до шкіл. Раніше ж усе ввозили на централізований логістичний хаб, а вже звідти розвозили постачальникам. Якби цей механізм не змінили, втрати були б на порядок вищими".

Виникає логічне питання: чому ж у Харкові згоріло так багато книг? У місті кілька видавництв об'єднали свої зусилля в одну кооперацію, щоб спростити та здешевити процес доставки. Крім того, Харків виконував роль важливого логістичного центру для всього сходу України. Незважаючи на це, видавці намагалися розподілити літературу між різними місцями, але ворог влучив саме туди, де зберігалася найбільша частина.

Очільник Інституту модернізації змісту освіти переконаний - це не випадок, і росіяни точно знали, куди спрямовували удар: "Окупанти б'ють по всьому, що схоже на великі склади. Але ми розуміємо: удар по підручниках був цілеспрямований. Два реактивні "Шахеди" прилетіли з різницею у декілька хвилин один за одним рівно в цей хаб у Харкові".

Зрозуміло, що росіяни битимуть і далі, як тільки матимуть таку змогу. Тож освітянам та книговидавцям доводиться терміново змінювати правила гри, аби приховати надрукований наклад від нових атак.

"Зараз ми спільно з видавництвами та Міністерством опрацьовуємо нові запобіжні механізми. Вивчаємо всі можливі ресурси - дивимося і на шкільні центри, і на невеликі складські підприємства. Головна мета - максимально децентралізувати зберігання та сортування підручників. Якщо роздрібнити наклади по малих локаціях, ворог просто втратить можливість знищити їх одним чи двома ударами", - зазначає Баженков.

Поки видавці займаються пошуком фінансування та паперу для відновлення втрачених книг (на це знадобиться не менше двох-трьох місяців), діти не можуть залишатися без навчання. В перші місяці нового навчального року учні будуть змушені освоювати матеріал через екрани своїх планшетів та інших пристроїв.

Директор Інституту запевнив, що освітня інфраструктура повністю готова до змін: "Починаючи з 2025 року, всі нові підручники обов'язково повинні містити електронний інтерактивний додаток. На даний момент цей формат доступний для учнів 4, 8 та 9 класів. Ви можете знайти їх на сайті Всеукраїнська школа онлайн, що належить Міністерству освіти. Для інших класів також доступні електронні версії підручників у форматі PDF. У випадку, якщо доступ до паперових матеріалів буде обмежений, підручники в електронному форматі будуть тимчасово доступні."

Євген Баженков зазначає, що хоча в школах триває період канікул, вже незабаром вчителі отримають інформацію про предмети, по яких можуть бути затримки з паперовими підручниками. "Ближче до початку навчального року, приблизно у середині серпня, ми проведемо інформаційну кампанію", — підкреслив він. На запитання про терміни постачання всіх підручників, пан Баженков з обережністю відповів: "Якщо, умовно кажучи, фінансування надійде завтра, нам знадобиться ще півтора-два місяці для друку та доставки необхідних тиражів".

Українській школі не звикати до викликів напередодні 1 вересня - у різні роки навчальний сезон традиційно стартував із затримками нових підручників, а повномасштабна війна додала до цього нищівні російські обстріли. Освітній процес, звісно, не зупиниться: тимчасову паузу перекриють електронні версії, гаджети та гнучкість педагогів. Проте ситуація з втратою понад мільйона книжок підсвітила головне: держава досі намагається вирулювати у критичних ситуаціях за рахунок самовідданості приватного бізнесу.

Спілкування з видавцями та друкарями фіксує воєнні виклики: успішні зміни на випередження, як-от розосередження складів - це лише частина справи. Найбільший виклик - це відійти від довоєнних стандартів та схем і нарешті налагодити пряму, швидку й системну підтримку книговидавничої галузі, яка опинилася під подвійним тиском воєнних руйнувань та бюрократії. Йдеться тут не стільки про фінансовий порятунок окремих компаній, як про якісну національну освіту для майбутніх поколінь. Зберегти підручники сьогодні і доставити до шкіл, бажано без втрат, - це зберегти спроможність держави навчати власних дітей упевнено і за українськими стандартами.