Стан справ із товарами: як атаки на склади позначаться на вартості в магазинах.

Кияни спокійно ставляться до порожніх полиць в магазинах, не піддаючись паніці, як це було в 2022 році.

У кремлі змінили тактику повітряного терору в Україні, змістивши приціл із паливно-енергетичного сектору на цивільні ланцюги постачання продовольства та ліків. На тлі щоденних масованих атак на логістичні комплекси навколо столиці ритейлери змушені терміново переформатовувати роботу, а містяни готуються до можливого подорожчання товарів. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на The Guardian.

Від продуктів харчування до лікарських засобів: цілеспрямоване знищення центрів розподілу.

З серпня ворог завдає системних ударів балістикою та дронами по розподільчих центрах провідних мереж - Novus, "АТБ", "Сільпо" та "Фора". Ворожі ракети нищать не лише продовольство, а й медичні та гуманітарні резерви. Зокрема, унаслідок влучань було повністю знищено тримісячний запас ліків на складах фармкомпанії "Біокон", а також пошкоджено центральний хаб гуманітарної допомоги ВООЗ.

Підприємці підкреслюють, що втрати вимірюються величезними сумами – мільйонами євро. Наприклад, Дмитро Кримський, співзасновник компанії Bureau of Wine (мережа супермаркетів Goodwine), вже зазнав втрати третього складу з початку повномасштабного вторгнення – напад у вересні знищив майно на суму 4 мільйони євро. Окрім матеріальних втрат, затримки в логістиці викликані тривалими повітряними тривогами: через загрозу обстрілів працівники можуть виконувати свої обов'язки лише по 3-4 години на добу.

Перетворення бізнес-моделей, прогнозування цін та витривалість мешканців Києва.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства вважають, що нещодавня серія атак є найбільшим загальнонаціональним ударом по внутрішньому забезпеченню міст. У той час як урядові чиновники прогнозують помірне підвищення цін на 2,5%, бізнесмени очікують збільшення вартості товарів до 15%. Це підвищення не пов'язане з дефіцитом продуктів, а з високими витратами на перебудову логістичних процесів.

Щоб захистити свій бізнес, підприємства вивчають альтернативні підходи:

* Децентралізація: розподіл великих складів на численні невеликі одиниці.

* Підземні сховища: використання захищених підземних приміщень;

* Зарубіжні хаби: переміщення ключових запасів до сусідньої Польщі.

Попри напівпорожні полиці в окремих магазинах та постійне здорожчання чек-листа, мешканці столиці зберігають спокій. На відміну від 2022 року, у місті немає ажіотажного панічного скуповування товарів: люди впевнені, що продовольчого голоду не буде, та продовжують адаптуватися до складних умов.

Нещодавно "Дивогляд" ділився інформацією про те, які товари українці нині найактивніше закуповують для створення запасів.