Шуляк визначила три основні вимоги для бізнесу в зонах, що були звільнені від окупації, а також у прифронтових територіях.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк під час заходу "Розвінчання міфів щодо ризиків ведення бізнесу в прифронтових областях України", організованому "Європейською Бізнес Асоціацією".

Зокрема, за її словами, нестача кадрів, закриті кредити, відсутність механізмів компенсацій витрат. При цьому підприємців надважливо долучати до процесів планування розвитку громад, що критично необхідне для ефективного відновлення.

"Сьогодні в громадах, попри воєнний стан і безпекові ризики, відбувається оновлення стратегій розвитку, створюється нова містобудівна документація. Навіть на прифронтових територіях, як-от у Харківській області, вже є плани просторового розвитку. Але при цьому бізнес практично не залучений до їх формування", - пояснила парламентарка.

Вона підкреслила, що планування закладає фундамент для потенціалу громади, а отже, і для можливостей розвитку бізнесу. Саме тому залучення підприємців до цього процесу повинно стати звичною практикою.

"Ми вже навчилися залучати мешканців, ветеранські спільноти, внутрішньо переміщених осіб. Але бізнес - не менш важливий гравець. Його ідеї варто втілювати. Потрібно змінювати підхід і залучати бізнес до всіх етапів стратегічного планування", - додала Шуляк.

Вона визначила три основні потреби підприємців: кадрові ресурси, фінансовий доступ і верифікацію збитків. Перший аспект стосується людського капіталу. Повернення українців, їх перепідготовка та навчання відповідно до вимог економіки - це, на думку парламентаря, виклик не тільки для бізнесу, а й для всього суспільства.

"Другий аспект - це доступ до фінансування. Хоча урядові програми, такі як "5-7-9", демонструють хороші результати, банки часто ухиляються від кредитування підприємців через оцінку ризиків. У цьому випадку необхідні механізми страхування ризиків," - зазначила вона.

При цьому до програм можуть долучатися й місцеві влади. Як приклад Шуляк навела практику Київської області, де обласна адміністрація повністю компенсує відсоткові ставки для підприємців у межах кредитування "5-7-9".

У Київській області, що не є зоною бойових дій, вже функціонує безліч підприємств, які змогли отримати пільгові кредити завдяки місцевим ініціативам. Відсоткова ставка становить 0%. Вона впевнена, що подібні програми незабаром запровадять і в громадах, які знаходяться ближче до лінії фронту.

Шуляк окремо акцентувала увагу на важливості обліку збитків підприємств. На даний момент, громади недостатньо активно займаються внесенням необхідних даних до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ).

"Бізнес постійно звертається з проханням забезпечити наявність документів, що підтверджують знищення або пошкодження власності. Це необхідно як для подальших компенсацій, так і для міжнародної адвокації. РПЗМ виступає єдиним перевіреним джерелом для державних рішень. На жаль, не всі громади підходять до цього питання з належною відповідальністю," - зазначила вона.

Хоча наразі компенсаційні заходи охоплюють лише приватних осіб, Шуляк підкреслила важливість розробки рішень для підтримки підприємств. Це включає, зокрема, відшкодування витрат на техніку та обладнання, що сприятиме швидкому відновленню їхньої діяльності.

"В парламенті вже зареєстровано кілька точкових ініціатив. Наприклад, законопроєкт №11181 щодо заморожування виплат по кредитах для підприємців з тимчасово окупованих територій. Але цього замало - нам потрібна комплексна законодавча база з економічного відновлення", - зазначила Шуляк.

Вона акцентувала увагу на тому, що відновлення не обмежується лише відбудовою зруйнованої інфраструктури; головним чином, це стосується відновлення економічної активності. Саме стимулювання бізнесу повинно стати ключовим аспектом у будь-якій державній політиці, пов'язаній із процесами відновлення.