"Руна полонина": Група Rock-H та фотохудожник Михайло Дорогович випустили відеоролик, спрямований проти розвитку забудови в Карпатах.

Лідер рок-гурту Rock-H, Віктор Янцо, разом із фотохудожником Михайлом Дороговичем презентували відео на трек "Руна полонина", який у соціальних мережах вже встигли охрестити "гімном опору варварському знищенню Карпат".

"На сцені відбулася премʼєра веселого треку "Руна полонина", проте привід для цього не зовсім радісний. Наші чудові Карпати зазнають нищівного руйнування, жорстоко знищуючи природні скарби, які зберігалися в їхніх обіймах протягом мільйонів років. Чи можемо ми залишити це без уваги? Хто наділив окремих осіб правом вирішувати долю національного природного багатства, яке є спадщиною всього нашого народу?" ‒ таке повідомлення з'явилося на сторінці гурту у Facebook.

Прикро спостерігати, як полонина Руня зазнала руйнування – її фактично розіп’яли. Тепер у планах знищити й інші полонини, вирубати праліси та перетворити наші Карпати на промислову територію. Проте я вірю, що ми ще можемо зупинити це безумство і врятувати те, що ще лишилося. Природа не є товаром, яким можна торгувати чи привласнювати. Вона належить усім нам, а також тим, хто прийде після нас. У жодному законодавстві не може бути виправдання для знищення того, що створювалося природою протягом мільйонів років і що ми лише тимчасово використовуємо за свого життя, — висловився Михайло Дорогович.

Гурт записав композицію "Руна полонина" у 2024 році. Однак, музиканти підкреслюють, що в даний час її мелодія має зовсім інший настрій. "Нам дуже сумно через знищення наших полонин. Чи зможе наше суспільство об'єднатися, щоб протистояти руйнівному нищенню наших Карпат?" ‒ зазначають вони.

Цей відеопроект став колективною ініціативою, що поєднала музику, образотворче мистецтво та екологічний активізм. Творіння стало виразом протесту проти знищення та забудови високогірних екосистем Карпат, зокрема проти великих планів будівництва вітрових електростанцій (ВЕС) на полонині Руна.

Мелодія разом із супутнім візуальним контентом піднімає важливу проблему — охорону незайманої природи гір. Як зазначають Віктор Янцо та Михайло Дорогович, гори, ліси та полонини є даром від Бога, який не слід жертвувати на користь бетону, металу та бізнесу, якщо це загрожує навколишньому середовищу.

Відомий професіонал у сфері документальної та портретної фотографії, Михайло Дорогович, який отримав численні престижні нагороди, зокрема Monovisions Photography Awards і Memorial María Luisa, створив вражаючі візуальні образи для цього релізу. Особливо варто відзначити його серію фотографій, на яких зображено справжні родини та мешканців Закарпаття, які встають на полонині Руні, немов "живий щит", готовий захистити свою землю.

Яскравими прикладами масштабних проектів фотографа в цій сфері є етнопроєкти "Культурний етнос Закарпаття" та "Під старим небом". Ця ініціатива тісно пов'язана з більш широкою діяльністю команди, до складу якої входить продюсерка Ірина Янцо, що активно займається популяризацією автентичної культури та ідентичності Закарпаття.

Згадаємо, що рік тому Михайло Дорогович відмовився прийняти грамоту від мера Ужгорода Богдана Андріїва. Цей випадок стався в Закарпатському краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького під час церемонії нагородження представників туристичної індустрії напередодні їх професійного свята.

"Я вирішив відмовитися, оскільки наша міська влада завдала серйозної шкоди місту. Як справжній ужгородець, чесно заявляю: те, що коїться в Ужгороді, це справжній бандитизм. У мене немає жодних політичних амбіцій або зв'язків із мером — ми навіть не знайомі. Всі мовчать... Звичайні люди висловлюють свою думку, а еліта - мовчки спостерігає. Художники, письменники, музиканти - всі усвідомлюють ситуацію, але беруть ці документи і демонструють підтримку. Коли ти приймаєш папірець від мера, ти фактично заявляєш, що поважаєш його й те, що він робить", - зазначив Михайло Дорогович у коментарі для ZAXID.NET.

Нагадаємо, у липні 2026 року Європарламент у резолюції розкритикував побудову ВЕС на високогір'ї Карпат. Йшлося, зокрема, про те, що європарламентарі стурбовані встановленням 30 вітрових турбін на полонині Руна, а електронна петиція щодо невідкладних дій для збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат зібрала необхідні 25 тис. голосів за 6 днів. Упродовж пів року Офіс президента досі не відреагував.