Незважаючи на серйозні ушкодження складських потужностей, продовольча система України залишається функціональною. Бізнес адаптує свої логістичні процеси, внаслідок чого постачання ускладнюється і дорожчає, проте наразі не передбачається суттєвого дефіциту основних продуктів.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив, що російські війська цілеспрямовано атакують склади та об'єкти продовольчої логістики.
Згідно з його словами, Україна вже понесла значні втрати в сучасних потужностях для зберігання товарів. У деяких місцях втрати досягають 90%.
Чи виникне нестача продуктів в Україні?
Висоцький підкреслив, що руйнування складських приміщень не призведе до браку продуктів для українців.
Роздрібні торговці, постачальники та виробники коригують свої операційні стратегії відповідно до нових реалій. Вони переорієнтовують запаси, змінюють логістичні маршрути та впроваджують альтернативні методи зберігання товарів.
Подібні рішення вимагають значних витрат часу і ресурсів, але забезпечують стабільність у сфері продовольчого постачання.
Міністр зазначив, що наразі немає загрози системного фізичного дефіциту основних продуктів. Водночас у конкретних магазинах може змінюватися асортимент або доступність окремих товарів -- залежно від ситуації з поставками та логістикою.
Отже, проблеми можуть виникати з окремими категоріями продукції або в конкретних торговельних мережах, але загалом продовольче забезпечення країни зберігається.
Хто має компенсувати знищену продукцію
Особливу увагу варто приділити питанню відшкодування втрат, понесених через знищення продукції в результаті російських агресивних дій.
Згідно з Висоцьким, процес постачання та реалізації товарів формує економічні та договірні зв'язки між виробниками, дистриб'юторами і торговими мережами. Тому доцільно розподіляти ризики, пов'язані з можливим знищенням продукції, між усіма учасниками цього ланцюга.
При цьому розподіл втрат не обов'язково має бути рівним. Різні категорії товарів мають різну маржинальність, умови співпраці та економічний результат для учасників ринку.
Тому механізм розподілу збитків, за словами міністра, варто визначати окремо для кожної товарної категорії, враховуючи принцип розподілу прибутку між сторонами.
Як компанії трансформують свої логістичні процеси
Висоцький підкреслив, що виникають додаткові витрати, пов’язані з необхідністю коригувати логістичні ланцюги.
Бізнес змушений майже в режимі реального часу знаходити альтернативні шляхи доставки, переміщати продукцію та коригувати місця її зберігання. Це ускладнює роботу й призводить до зростання витрат для компаній.
Одночасно держава займається розробкою системних механізмів для страхування ризиків, пов'язаних з війною. Поки така система не набуде повної функціональності, учасникам ринку слід розробити справедливу модель для розподілу втрат і додаткових витрат між усіма учасниками продовольчого ланцюга.
Попри російські атаки на складську інфраструктуру, український продовольчий ринок продовжує адаптуватися. Головний виклик полягає не у фізичній відсутності продуктів, а в тому, що їхнє зберігання та доставка стають складнішими й дорожчими.
#Росія #Україна #Товари #Українці #Дефіцит #Інфраструктура #Роздрібний магазин #Логістика #Прибуток (економіка) #Страхування #Модель #Торгівля #Список міністрів аграрної політики України #Бізнес #Дистриб'ютор (значення) #Держава (політика)
