Ракети вдарили точно в місце, де скупчувалися люди: аналітик розповідає про обставини та причини трагедії на військовій виставці поблизу Києва.

"24 липня сталася трагічна подія для всієї української оборонної індустрії -- росіяни вдарили балістичними ракетами по локації в Київський області, де зібралося купа виробників озброєнь, -- написав Богдан Мірошниченко. - Форум, на якому мала відбуватися демонстрація військової техніки від цілої низки виробників, обернувся смертю щонайменше 10 людей. Також близько сотні відвідувачів отримали поранення.

Одразу виникає купа питань. Навіщо взагалі потрібні виставки озброєнь? Хто це організував? З боку ця подія має вигляд вершини халатності, бо це скупчення вкрай важливих для оборони людей у безпосередній близькості до місця пусків ракет.

Проте, якщо заглянути глибше в цю тему, можна помітити, що в Україні щодня проходять численні збройні виставки та демонстрації. Відмовитися від їх проведення вкрай складно, оскільки це питання не лише піару, а й багатьох інших важливих аспектів.

Навіть повчальні вечірні слова Зеленського "ніякі виставки зброї під час війни проводити не можна, про це вже тисячу разів попереджали" звучать трохи дивно, адже сам Президент теж бував на українських збройних форумах, а організація деяких із них погоджується на найвищому рівні.

Проте, ситуація, що склалася навколо цієї виставки, є яскравим прикладом тривожної тенденції: організатори таких подій починають недооцінювати свою відповідальність, що призводить до того, що держава не в змозі забезпечити належний рівень безпеки.

"Оборонка" провела інтерв'ю з свідками трагедії в Київській області, а також з організаторами виставок, присвячених оборонній тематиці. У цьому матеріалі ми розглянемо значення збройних форумів та проаналізуємо уроки, які потрібно винести з трагічної загибелі людей внаслідок ракетних атак.

"Якби не ті, хто мав турнікети, кількість жертв могла б бути значно більшою."

Захід організувала дронова асоціація "Армада", яка представляє собою спілку приватних виробників озброєнь. В Україні існує безліч подібних організацій – десятки. Деякі з них мають значний вплив, в той час як інші перебувають у занепаді.

"Армада" — це не просто ще одна компанія без імені. У її складі представлені відомі дронові виробники, серед яких Vyriy Industries, TAF Industries, Deviro та Buntar Aerospace. Саме "Армада" є частиною "Української ради зброярів", яка становить одне з найбільших об'єднань приватних виробників озброєння в країні. У "Раді зброярів" спростували свою участь в організації форуму, зазначивши, що це була ініціатива самої "Армади".

Захід було присвячено технологіям захисту критичної інфраструктури. На ньому відбулася демонстрація дронів-перехоплювачів, систем виявлення, нетворкінг із представниками держави, бізнесу та військових. На місці розклали намети й облаштували виставкову зону.

У мережі часто лунають закиди, що про проведення форуму було відомо заздалегідь. Це і правда, і неправда водночас.

"Оборонка" також була запрошена до участі в цьому заході, але жодні локації не були зазначені — місце проведення стало відомим лише зареєстрованим учасникам пізно ввечері напередодні. Крім того, у відкритих джерелах не вдалося знайти жодних ознак публічних анонсів цього заходу.

З іншого боку, ймовірно, інформацію про цю подію розповсюджували спеціалізовані групи, пов'язані зі зброєю. Про це повідомили журналісти з видання "Дзеркало тижня". Вони також поділилися скріншотом презентації заходу, де були вказані дата та деталі.

"Ми отримали цю презентацію від дронщика, якому пропонували зареєструватися для участі у виставці. Презентацію поширювали у профільних пабліках і групах для реєстрації зацікавлених", -- уточнили у виданні на прохання "Оборонки".

У виданні "Дзеркало тижня" надали можливість ознайомитися з повною версією презентації. В ній дійсно не зазначалися ані місце, ані регіон проведення, але в той же час було достатньо інформації, щоб оцінити масштаб події та привернути до неї увагу. Факт наявності російських шпигунів у військово-технічних спільнотах не є новиною для цієї сфери, і про це регулярно попереджають їхні адміністратори.

Слідства свідків подій на заході говорять про справжній "жах". Ракетні удари вразили саме те місце, де зібралися люди. На даний момент зафіксовано 10 загиблих та близько 100 постраждалих.

Питання виникають не тільки до конспірації заходу, але і до заходів безпеки на самому форумі.

Ми не спостерігали за новими швидкими, укриття виглядало досить умовно — лише перший поверх. Насправді всі кинулися шукати захист у лісі. Найжахливіше було те, що після першого вибуху запанував справжній організаційний хаос, адже їх було декілька. Зв'язок залишав бажати кращого, ми спілкувалися через СМС. У лісі зв'язку зовсім не було, тому кожен довго шукав своїх близьких.

Поліція, яка приїжджала на місце, взагалі не в курсі, що тут і до чого. Пожежні авто заполонили всю дорогу, і швидкі не могли проїхати через них. Самі швидкі їхали довго. Якби не люди з турнікетами, загиблих було би більше. Тільки наші врятували не менше 5 важких поранених. Їздили забрати машину. Її дуже цікаво посікло -- бо машина в цілому ціла, але пробило дах, заднє сидіння зверху і торпєду. Ми не супер експерти, але траєкторія така, що вибух був не, як зазвичай, від снаряда знизу вверх, а зверху вниз -- виглядає як повітряний підрив, тобто росіяни зробили те, що хотіли зробити", -- анонімно описав ситуацію "Оборонці" один з учасників форуму.

Інші свідки також вказують на низький рівень організації форуму.

"Люди побігли в укриття. На майданчику купа поранених, що кричать, стогнуть і кличуть на допомогу. Побігла до чоловіка, який затикав живіт моєю фліскою. Наклала повʼязку. Потім пізніше -- йому турнікет на ногу, який хтось приніс. Але перед тим ще двом встигла накласти турнікети. В мене було тільки чотири турнікети... абсолютне безсилля... і безпорадність...

На заході не було чергової швидкої та медиків. Якби вони були, то, як мінімум, ще дві людини залишились би живі. Звʼязку геть не було. Поранені лежали і намагалися додзвонитися самі в швидку чи хоча б комусь. Згорів пульт від нашого НРК. Швидкі не їхали. Поляки, що були на заході, почали перші вивозити на своєму НРК поранених до дороги", -- написала учасниця форуму Юлія на своїй сторінці у Facebook.

Ще один очевидець переконує, що ракет було три, та теж згадує пробку зі "швидких" на під'їзді до місця події. Ба більше, він не пам'ятає сповіщення про тривогу, хоча Повітряні сили офіційно її оголосили за кілька хвилин до вибуху.

"Люди, які запрошували мене на цей захід, загалом робили все як завжди, я бував на багатьох випробуваннях. (...) Коли я обійшов коло стендів, які були мені цікаві, почали прилітати ракети. Один прильот був за спиною, інший -- попереду з різницею в 100 метрів. Уже після прильотів в мікрофон людей почали кликати в укриття, але, ймовірно, це була не їхня вина, сирени не було. (Насправді Повітряні сили офіційно дали тривогу за кілька хвилин до удару. -- Ред.)

Там була бетонна будівля, в яку запрошували організатори, але люди здебільшого побігли в ліс, і я туди теж побіг. По дорозі надавав допомогу пораненим. Через 5 хвилин був третій прильот. Локація була не дуже зручна, тому що з траси до цієї точки є лише один заїзд через ліс. Я так розумію, через це була пробка з машин ДСНС та швидких", -- сказав у коментарі "Оборонці" військовий Андрій Лукашенко, який був учасником форуму.

Основна мета слідства в даний момент полягає в тому, щоб з'ясувати, чи могла ця трагедія відбутися на жодному з заходів з використанням зброї, або ж вона стала наслідком недбалості організаторів. Крім того, важливо визначити, чи могло б бути менше жертв, якби не було ймовірних проявів службової недбалості.

В організації "Армада" не надали відповіді на запит "Оборонки" щодо коментаря до ситуації, щоб підтвердити або спростувати цю інформацію. На момент виходу матеріалу представники асоціації не зробили жодних заяв стосовно інциденту.

У мережі також розповсюджують інформацію (зокрема чорноротими телеграм-каналами, які поширюють фейки, на кшталт "Джокера"), що до організації заходу був дотичним державний кластер Brave1. У коментарі для "Оборонки" представник кластера це заперечив: "Ми не були ані партнерами цього заходу, ані співорганізаторами, і дізналися про нього лише за день до початку".

Виставки зброї та питання безпеки

Реакція у соцмережах на трагедію була цілком логічною: "Хто взагалі проводить збройні виставки під час війни???" Насправді ця думка хоча й емоційно зрозуміла, але є хибною, адже подібні зброярські форуми, випробування, виставки та інші заходи проходять чи не щодня.

Оборонні форуми та виставки виконують не лише рекламні функції. В Україні існує ринок озброєнь, що відрізняється від жорстко централізованої системи виробництва, характерної для Росії. Така структура українського оборонного сектору вимагає розвитку горизонтальних зв'язків: взаємодії між виробниками для встановлення партнерських відносин, обміну знаннями між військовими та інженерами, а також відкритого спілкування між державними представниками та учасниками ринку для узгодження дій та стратегій.

В цілому, специфіка оборонної індустрії на глобальному рівні вимагає високої довіри та особистих зв'язків. Саме з цієї причини українські компанії активно беруть участь у міжнародних виставках, інвестуючи мільйони доларів у виставкові площі. Адже демонстрація продукту через відеопрезентацію — це одне, а надання можливості особисто показати його в дії, ознайомити експертів із усіма системами та конструкцією, а також провести тестування — зовсім інше. Без такого безпосереднього спілкування виробники зброї не змогли б досягти таких вражаючих результатів у своїй діяльності.

"На виставках та демонстраціях відбувається зустріч між виробниками, користувачами, державними замовниками та потенційними партнерами. Часто саме після таких заходів розпочинаються випробування, інтеграція рішень, укладення контрактів або спільні розробки. Наша оборонна галузь сьогодні стрімко розвивається, і однією з її ключових переваг є короткий шлях між військовими та виробниками," – зазначили представники "Оборонців" в "Українській раді зброярів".

Першим, хто розпочав традицію організації оборонних виставок під час великої війни, став державний кластер Brave1. Спочатку це була невелика група з десятка спеціалізованих мілтек-компаній, які шукали можливість представити свої товари військовим. З часом ці заходи набули більшого масштабу. Деякі з них тепер проводяться на полігонах у закритому форматі, щоб сприяти спілкуванню між військовими та виробниками щодо конкретних потреб на фронті.

"Інша група ініціатив охоплює форуми та саміти, які націлені на залучення міжнародних партнерів і іноземних інвестицій. Тут також спостерігаємо реальний прогрес — за нашої підтримки українські виробники отримують можливість залучати інвестиції, укладати угоди про співпрацю та висловлювати нагальні потреби своєї індустрії. Це, в свою чергу, часто слугує імпульсом для держави у пошуку рішень цих питань," — підкреслив представник Brave1 в інтерв'ю "Оборонці".

Правила безпеки, що регламентують проведення заходів зі зброєю, мають суворий характер. Кластер постійно підтримує зв’язок із Силами оборони та спеціальними службами для забезпечення захисту місць, де проходять виставки. Наприклад, під час минулорічної виставки у Львові Служба безпеки України, Національна поліція, Військова служба правопорядку і Національна гвардія здійснювали масштабні контррозвідувальні дії протягом кількох днів. Правоохоронці перевіряли автомобілі, обмежували рух на вулицях та ретельно вивчали документи у підозрілих осіб.

Організатори ретельно приховують локацію та повідомляють про неї в останній момент. Журналістам суворо заборонено публікувати будь-що, допоки всі не розійдуться з локації. Є правила фотографування, щоб не викрити обличчя важливих осіб. На місці працює охорона з рамками та металошукачами, людей оперативно повідомляють про тривоги, і вони зазвичай мають поряд укриття.

Але ідеальних заходів безпеки не існує, тож навіть вони дають тріщини.

Наприклад, під час одного з минулорічних форумів дівчина проігнорувала правила безпеки і виклала в Instagram історію з укриття локації, де відбувався івент. Оскільки це укриття було доволі впізнаваним, російські OSINT-аналітики змогли точно його визначити та опублікувати у себе в телеграм-каналах. Тоді ракетних ударів по локації не наносили.

"У 2026 році людина, яка відвідує подібні події, повинна усвідомлювати всі можливі ризики. Це включає в себе необхідність захисту від сонця за допомогою крему, а також усвідомлення того, що захід може стати мішенню для атак з боку російських сил. З власного досвіду можу сказати, що на таких заходах завжди надаються інструкції з безпеки, і регулярно звучать повідомлення про повітряну тривогу. Організатори завжди наголошують, що людям не варто залишатися на місці. Що саме відбувається на відкритому майданчику під час оголошення тривоги, я не буду описувати", -- зазначила журналістка "Мілітарного" Катерина Супрун у своєму коментарі для "Оборонця".

Наразі численні організації організовують виставки та демонстрації — заходи для журналістів проходять мало не щотижня. Навіть приватні оборонні компанії проводять свої події, прагнучи представити свою продукцію військовим та медіа. Варто зазначити, що багато з них дійсно серйозно ставляться до питань безпеки. Проте іноді виникають ситуації, коли забезпечити безпеку виявляється неможливим, або ж організатори просто не приділяють цьому належної уваги.

Із досвіду журналістів "Оборонки", не на всіх подібних збройних заходах учасники почуваються в безпеці. Не завжди є правильне укриття, стабільний зв'язок для моніторингу загроз або інші умови.

"Запрошення на локацію надіслали ввечері через ненадійний "телеграм". Не було вказівок увімкнути "літачки" на телефонах, а зв'язок по "Старлінку" постійно переривався через велику кількість учасників. Укриттів не виявилося, і під час тривоги була дана команда розсіятися по полю навколо. Про початок тривоги сповіщав один з організаторів, використовуючи гучний командирський голос," — так описує проблемну ситуацію на заході однієї з організацій журналіст "Оборонки" Святослав Наконечний.

На жаль, це не перший раз, коли недостатні заходи безпеки призводять до серйозних наслідків. Яскравим прикладом є трагедія в Чернігові, коли російські війська атакували центр міста під час зустрічі виробників дронів.

Згідно з думкою Вадима Глушка, засновника OSINT-спільноти "Кіберборошно", повністю застрахуватися від подібних ситуацій є неможливим.

"Запобігти витоку інформації про великі події неможливо, адже занадто багато вхідних даних, які треба проконтролювати. Під час розсилки повідомлень про подію може бути вже зламана пошта в організаторів, або росіяни зареєструються на подію та отримають інфу, або ж зламана пошта в людини, що зареєструвалася на подію. Або агентурна розвідка діє в рядах організаторів, компаній чи спецслужб, що опікуються її безпекою", -- зазначив він у коментарі "Оборонці".

Сценарій, за якого в Україні заборонять проведення всіх збройних форумів, виглядає невірним. Можливо, краще провести перегляд і оновлення існуючих протоколів безпеки. Повна ліквідація військових виставок може завдати серйозної шкоди цій галузі.

В кінцевому підсумку, діяльність військових на військових полігонах завжди пов'язана з ризиком, оскільки російські ракети можуть завдати удару в будь-який момент. Проте це не свідчить про те, що військовим слід заборонити виконувати свої обов'язки.

"Виставки зброї є важливими для індустрії. Однак, в умовах масових атак, я вважаю, що їх варто організовувати або під землею, як це було завжди, або в західних регіонах України, куди не досягають "Іскандери" чи С300," – зазначив Сергій Гончаров, директор Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI).

Читайте також: "Нова ера" чи вимушене рішення? Чому Драпатий став на чолі ЗСУ під час масових протестів.

Вміст категорії "Блоги" відображає індивідуальну точку зору автора і може не збігатися з позицією редакції.