"Недипломат" - так у 2019 році, підсумовуючи перші вісім місяців роботи Річарда Гренелла послом США в Німеччині, писало видання Politico.
Досить іронічно спостерігати за таким визначенням, зважаючи на те, що основну частину своєї діяльності в адміністрації Дональда Трампа (як і в кар'єрі на державній службі загалом) Гренелл здійснював саме в якості дипломата.
З іншого боку, членів обох адміністрацій обраного президента США обʼєднує безумовна лояльність до шефа і (бажано) вміння приносити результати.
Річарду Гренеллу не відмовиш ані в амбіціях, ані в рішучості. Він має талант досягати успіху незалежно від обставин.
Саме тому його ім'я зараз постійно згадують у контексті можливого призначення на різні посади у команді Дональда Трампа.
А остання інформація "відправляє" його на вкрай важливу для нас посаду - спеціального представника президента США з питань російсько-української війни.
Цілком важливо ретельно ознайомитися з цим справді видатним членом команди Трампа.
58-річний соратник Трампа, який закінчив Школу державного управління імені Кеннеді в Гарварді, майже всю свою кар'єру віддав службі в республіканських організаціях та урядових структурах.
Перед тим, як отримати свою першу офіційну посаду в Білому домі - директором з комунікацій та публічної дипломатії в представництві США при ООН, де він пробув вражаючі вісім років, Гренелл працював у виборчій кампанії сенатора-республіканця Джона Маккейна, який, іронічно, був одним з найзапекліших критиків Трампа.
Інша іронія долі: послом США при ООН у 2005-2006 роках (коли Гренелл ще працював у місії) був Джон Болтон - майбутній радник Трампа з нацбезпеки, а згодом - також його запеклий критик.
Після ООН Гренелл також попрацював речником президентської кампанії сенатора Мітта Ромні (так, ви правильно вгадали - і він також стане критиком Трампа і єдиним республіканцем, хто проголосував за перший імпічмент у Сенаті).
Після поразки Ромні від Барака Обами, Гренелл активно публікував статті в консервативних медіа, з'являвся в ефірі Fox News і заробляв на політичному консалтингу через свою компанію Capitol Media Partners. Деякий час на вебсайті компанії можна було знайти інформацію про те, що серед її клієнтів були, зокрема, представники Ірану, Казахстану та Китаю.
Були в компанії Гренелла клієнти і в Європі, до того ж дуже знайомі й українським читачам.
У 2016 році вона отримала більше 103 тисяч доларів від уряду Угорщини на підтримку піар-activностей.
Інший клієнт Гренелла - колишній премʼєр-міністр Молдови олігарх Влад Плахотнюк, фігурант сумнозвісної гучної справи про виведення мільярда молдовських леїв із банківської системи країни.
Шлях Річарда Гренелла до серця Дональда Трампа нагадує історію Джей Ді Венса, який пройшов від критики до вірного прихильника.
Гренелл не став винятком у 2016 році, коли висловлював свою незгоду з майбутнім президентом США. Проте, варто зазначити, що його зауваження були порівняно м’якими.
Ймовірно, найбільш компрометуючим є тепер уже видалений твіт Гренелла, в якому містяться такі слова:
Вважаєте, що Трамп розуміється на зовнішній політиці? Якщо так, то ви явно не обережні у своїх судженнях.
Водночас він врешті-решт обрав підтримати саме Трампа, вважаючи його найбільш багатообіцяючим кандидатом на пост президента США.
Після виборів він почав активно писати позитивні твіти про Трампа і вихваляти його на Fox News. Таким чином, він став справжнім лоялістом президента Сполучених Штатів.
Від початку розслідування втручання Росії у вибори 2016 року і до оскарження перемоги Джо Байдена на виборах 2020 року, Гренелл завжди підтримував свого керівника.
Ймовірно, саме з цієї причини Трамп і вирішив запросити його до своєї адміністрації у 2017 році.
Серед посад, які, за чутками, Гренелл міг отримати, була також посада представника США при ООН. Проте, зрештою, ця відповідальність дісталася Ніккі Гейлі, а він сам, в свою чергу, мав очолити посольство в Німеччині.
Мав би - адже розгляд його кандидатури в Сенаті затягнувся на цілих вісім місяців. Причина цього криється в його унікальному стилі коментування в соціальних мережах, де Гренелл не стримує себе та активно вступає в суперечки з політичними опонентами й журналістами, яких він вважає надмірно критичними до Трампа та республіканців.
Наприклад, щодо захоплення Мішель Обами спортом Гренелл висловлювався приблизно так: "потім вона займається на килимі в Східній кімнаті (приміщення, призначене для офіційних заходів Білого дому)".
Ще до отримання затвердження в Сенаті, Гренелл не вважав за необхідне стримуватися у своїх висловлюваннях щодо внутрішньої та зовнішньої політики Німеччини. Він навіть публічно закликав Берлін приєднатися до військових дій в Сирії.
Цей твіт вже не доступний, як і чимало інших, що викликали найбільшу суперечливість. Тож історія інтернету в основному фіксує лише обурення, яке вони спричинили під час обговорення кандидатури посла в Німеччині в Сенаті.
Зрештою, у травні 2018-го Річард Гренелл почав свою дипломатичну службу.
І не зрадив своїм принципам: не маючи достатньо часу, щоб адаптуватись на новій посаді, він почав критикувати німецькі компанії, що співпрацюють з Іраном (нагадаємо, саме в цей місяць Трамп оголосив про вихід США з угоди щодо ядерної програми Ірану).
Наступним кроком він пригрозив вивести американські сили з Німеччини у зв'язку з реалізацією проекту "Північний потік-2" та недостатнім фінансуванням оборонних витрат.
Гренелл не залишив без уваги внутрішню політику, продовжуючи висловлювати свої думки. Наприклад, в червні 2018 року він фактично закликав до підтримки ультраправих партій у Європі, що може бути розцінено як втручання у внутрішні справи країн і порушення принципів Віденської конвенції щодо дипломатичних відносин. А щодо міграційної політики Меркель, тут і говорити зайве.
Щодо загальної недипломатичності Гренелла, тут все ясно.
Проте навіть супротивники визнавали: "недипломат" досить ефективно справлявся з завданнями, які поставив Трамп.
Німецькі підприємства дійсно зменшили обсяги своїх бізнес-операцій з Іраном, в той час як Берлін активно обговорює підвищення витрат на оборону. Крім того, ситуація навколо "Північного потоку-2" почала розвиватися у вигідному для України напрямку, що призвело до введення санкцій наприкінці 2019 року.
Врешті-решт, хоча німецький політичний мейнстрім та основні засоби масової інформації (зокрема, розгромний профіль у Spiegel) не мали симпатії до Гренелла, його тісні зв'язки з Трампом та підтримка його поглядів змушували визнати вплив американського посла.
Ще одним "дипломатичним" етапом у кар'єрі Гренелла стало його призначення спеціальним представником, відповідальним за питання Сербії та Косова.
Якийсь час він поєднував ці дві посади, поки з середини 2020 року не став очільником Національного розвідувального агентства США. Того самого, куди нині номінували Тулсі Габбард.
У своїй діяльності як спеціального представника Гренелл слідував повністю Трампівській стратегії укладання "вигідних економічних угод" замість безкінечних дискусій про "нормалізацію" відносин.
Цю угоду дійсно підписали у вересні 2020 року в Білому домі. Українські читачі, напевно, пам'ятають скандал, пов'язаний з прес-секретарем МЗС Росії Марією Захаровою, яка висловилася у не дуже ввічливій манері щодо президента Сербії Александара Вучича. Після цього інциденту навіть сам Володимир Путін був змушений вибачитися.
Тоді ЗМІ писали, що через невигідні для Косова економічні положення угоди премʼєр Альбін Курті був змушений подати у відставку.
А безпосередню роль у цьому зіграв начебто Гренелл, який погрожував Курті виведенням миротворців США з Косова, якщо той не погодиться на угоду.
Річард Гренелл підтвердив свою лояльність Трампу й після його програшу на виборах 2020-го: допомагав оскаржувати результати голосування в Неваді (хоча сам не вірив у фальсифікації) та залишився в його найближчому оточенні протягом роботи адміністрації Байдена.
У останні роки він фактично виконував роль "тіньового" державного секретаря, відвідуючи різні країни за завданням колишнього президента США.
"Досвід Гренелла на Балканах виявився корисним для родини Трамп."
Коли зять Джареда Кушнера ухвалив рішення про купівлю зруйнованої внаслідок бомбардувань НАТО 1999 року штаб-квартири югославської армії з метою зведення на її місці готельного комплексу, його супроводжував колишній спецпредставник, який займався питаннями Сербії та Косова.
До слова, бізнес-амбіції сімʼї Трампа також поширюються й на Албанію, де планується будівництво туристичних обʼєктів.
Гренелл також відіграв важливу роль в організації зустрічі між Дональдом Трампом і турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом, що мала відбутися минулого року в рамках тижня високого рівня Генеральної асамблеї ООН. Проте, через питання безпеки, зустріч була в підсумку скасована.
На початку року він майже втрутився в діяльність Державного департаменту в Гватемалі, висловивши підтримку крайнім правим, які прагнули зірвати інавгурацію новообраного ліберального президента Бернардо Аревало. Вони звинувачували його у фальсифікації виборчих результатів (якщо це викликає у вас асоціації, ви не самотні у своїх думках).
У фінальному році президентської виборчої кампанії Річард Гренелл активно висловлювався щодо зовнішньої політики Сполучених Штатів та діяльності Державного департаменту. Зокрема, він зазначав, що державний секретар повинен бути "сильним та рішучим".
Не є дивиною, що Гренеллу прогнозували цю посаду — він блискуче виконував свої обов'язки в Німеччині. Проте Трамп вирішив призначити на пост глави Державного департаменту сенатора з Флориди Марко Рубіо.
З іншого боку, днями у ЗМІ припустили, що Гренелл може отримати іншу і потенційно не менш впливову посаду в Білому домі - спецпредставника з питань російсько-української війни.
Про створення подібної посади вже писали; а головне, вона якраз лягає в логіку Трампа домогтись якнайшвидшого "завершення війни в Україні" шляхом переговорів.
Гренелл виглядає як дуже доречний кандидат для виконання цього завдання.
Що можна очікувати від Гренелла, якщо він все ж отримає посаду спецпредставника? Про його актуальні погляди на Україну ми знаємо не так багато - зрештою, українським кейсом Гренелл досі не займався.
У 2023 році він торкнувся теми війни в Україні, висловлюючи загальну критику щодо американської дипломатії: "Сьогодні нам необхідна дипломатія, яка має силу. Необхідно перестати зневажати рішучих дипломатів. Приклад України демонструє, що коли дипломати не здатні досягти успіху, на зміну їм приходять війна та конфлікти".
Цього літа Гренелл висловив свої думки щодо можливих рішень конфлікту в Україні на круглому столі Bloomberg. Він запропонував ідею створення "автономних регіонів", підкреслюючи при цьому важливість збереження територіальної цілісності України в контексті потенційної мирної угоди.
З того часу термін "автономії" почав використовувати, зокрема, Джей Ді Венс, а також сам Гренелл навмисно уникнув конкретних деталей, зазначивши, що "необхідно попрацювати над деталями".
Ще одним аспектом "мирних ініціатив" Гренелла було те, що Україну не планують запрошувати до НАТО в найближчому майбутньому.
"Ми маємо бути відвертими в питанні прийняття нових учасників до НАТО. Необхідно, щоб нинішні члени сплачували свою справедливу частку, перш ніж ми розглянемо можливість залучення нових учасників," - зазначив він, знову підкреслюючи тривалу критику Трампа щодо недостатніх витрат на оборону.
Цікаво, що в 2014 році Гренелл виступав з критикою на адресу адміністрації Обами через її занадто м'яку реакцію на російське вторгнення в Україну. Він тоді пропонував запросити Київ до НАТО, розширити систему протиракетної оборони в Східній Європі та збільшити фінансування "Радіо Свобода", очевидно, для боротьби з російською пропагандою.
Хай там як, усі ключові ставленики майбутньої адміністрації Трампа, як уже писала "ЄвроПравда", насамперед лояльні обраному президенту США - і так само коригували або змінювали свої погляди під його впливом.
Та якщо зрештою Річард Гренелл стане спецпредставником з питань російсько-української війни, в цьому буде щонайменше одна іронія - цього разу для росіян.
Гренелл, який openly identifies as gay, вже до приходу Трампа до влади виступав за легалізацію одностатевих шлюбів. Під час своєї роботи в адміністрації він активно очолював ініціативи, спрямовані на декриміналізацію гомосексуальності в глобальному масштабі.
Гренелл навіть охарактеризував Трампа як "найбільш прогейського президента в історії Сполучених Штатів", що, безумовно, викликає певні суперечки.
Проте можна уявити, як росіяни з їхніми "традиційними цінностями" будуть взаємодіяти на переговорах з особою, яка в їхньому розумінні ці "цінності" ставить під сумнів.
#Сполучені Штати #Бізнес #Китай (регіон) #Джо Байден #Володимир Путін #Білий дім #Дональд Трамп #Росія #Іран #Україна #Організація Об'єднаних Націй #Європа #Флорида #Угорщина #Республіканська партія (США) #НАТО #Німеччина #Політик #Київ #Інтернет #Радіо «Свобода» #Берлін #Соціальна мережа #Казахстан #Туреччина #Сербія #Молдова #Зовнішня політика #Bloomberg L.P. #Сенат Сполучених Штатів Америки #Спорт #Фокс Ньюс #Марко Рубіо #Дипломатія #Історія #Мітт Ромні #Twitter #Косово #Барак Обама #Президентські вибори 2016 року в США #Джон Болтон #Ніккі Хейлі #Молдовани #Армія США #Консерватизм #Персонал (військові) #Імпічмент #Джон МакКейн #Мішель Обама #Сирія #Ризький мирний договір #Державна пропаганда в Російській Федерації #Геї #Альбін Курті #Джаред Кушнер #Александар Вучич #Югославія #Балкани #Невада
