Претензії щодо окупації: Польща формулює вимоги до Російської Федерації.

Моніторинг в період холодної війни

Польща вже висувала аналогічну вимогу до Німеччини, посилаючись на збитки, завдані під час Другої світової війни. Сума, яка обґрунтовує цю претензію, становить 1,3 трлн євро.

Цю інформацію надає журнал Financial Times.

Йдеться про те, що директор польського Інституту військових втрат Бартош Ґондек, якому прем'єр Дональд Туск доручив провести аналіз історичних злодіянь Москви, підкреслив: це розслідування буде значно ширшим, ніж "німецький кейс". Причиною цього є час - понад 40 років перебування Польщі у зоні радянського контролю під час холодної війни.

Видання зазначає, що ця ініціатива може суттєво погіршити стосунки Польщі з Кремлем. Ситуація вже й так напружена через обвинувачення Путіна у веденні гібридних операцій, зокрема й після порушення польського неба російськими дронами восени минулого року. У кабінеті Туска наголосили, що Польща стала мішенню для масованих кібератак і регулярно звітує про викриття агентів, які працюють на російську розвідку.

Ґондек зазначив, що точні суми компенсацій наразі не встановлені. Група з десяти істориків працює в умовах обмеженого доступу до архівів Росії та стикається з випадками фальсифікації та знищення доказів з боку радянської влади. Він вважає, що це буде тривала стратегічна діяльність.

У публікації нагадують, що Москва роками заперечувала відповідальність за масові вбивства, зокрема Катинську трагедію 1940 року, де загинуло близько 22 тисяч поляків. Лише у 2010 році в РФ офіційно визнали, що наказ про розстріл віддавав особисто Сталін.

Зараз інститут Ґондека планує проаналізувати не лише прямі воєнні втрати, а ще й:

- наслідки насильницької зміни меж територій;

- демографічні зміни, що відбулися після 1945 року;

- соціально-економічні затримки, викликані радянським впливом.

У той же час питання компенсацій з боку Німеччини продовжує викликати напруженість. У Берліні вважають, що юридичний аспект репарацій вже давно закритий. Тим часом опозиційна партія "Право і справедливість" (PiS) в Польщі критикує уряд Туска за його занадто м'який підхід у переговорах з німецькою стороною.

Євродепутат від партії PiS Аркадіуш Мулярчик, який став ініціатором позову проти Німеччини, звинуватив теперішню владу в намаганнях відволікти увагу на Москву, аби замаскувати відсутність прогресу у переговорах з Берліном. Він зазначив, що його політична сила також мала намір висунути вимоги до Росії, але в іншій, більш пізній перспективі.

Нагадаємо, що у вересні 2022 року польський Сейм оприлюднив інформацію, згідно з якою збитки, завдані нацистською агресією, оцінюються у 6,22 трильйона злотих (приблизно 1,4 трильйона доларів). Німеччина ж не погодилася з цими оцінками, посилаючись на угоду, укладену в 1953 році, яку підписав тодішній маріонетковий уряд Польщі під впливом СРСР.

Заступник очільника МЗС Польщі Владислав Бартошевський наголосив, що Варшава ніколи не вважала питання відшкодувань за сталінські злочини розв'язаним. Він додав, що ця тема неодноразово піднімалася у спілкуванні з РФ, але ігнорувалася російською стороною.

Цього разу, коли стало відомо про наміри Польщі подати позов проти Росії, відповідь Москви була яскраво зневажливою. Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, залишаючись вірною своєму стилю, порадила полякам замість вимог про компенсацію звернути увагу на оперу "Іван Сусанін". Цей музичний шедевр композитора Глінки заснований на легенді про селянина, який у XVII столітті заманив польське військо в пастку, пожертвувавши своїм життям задля порятунку російського царя.

Ймовірно претензії Польщі до Росії щодо репарацій можуть стати прецедентом і для інших країн Східної Європи, в яких після перемоги у Другій світовій війні залишалися радянські війська, сприяючи приходу до влади комуністів. Радянська експансія завершилася там лише з розпадом соціалістичної системи, падінням Берлінського муру у 1989 році та крахом СРСР у1991-му.

З огляду на історичні події, керівники зовнішньополітичних відомств країн Балтії - міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, а також його колеги з Латвії Байба Браже і Литви Кястутіс Будріс - опублікували спільну заяву. У ній підкреслюється, що російська окупація територій завжди має постійний характер і не може вважатися тимчасовим явищем.

Цей документ був опублікований у контексті обговорень можливих "територіальних компромісів" з боку Києва, які могли б узаконити військові дії Кремля. Заява з’явилася всього за два дні до намічених переговорів між лідерами США та Росії на Алясці.

Представники країн Балтії наголосили на своїй підтримці територіальної цілісності України, вважаючи будь-які пропозиції щодо передачі українських територій Росії абсолютно неприйнятними.

Дипломати звертаються до трагічних сторінок історії своїх народів, які зазнали фактичного контролю з боку СРСР протягом півстоліття — від 1940-х років до розпаду радянської імперії у 1991 році. Вони підкреслюють, що сталінські війська принесли на балтійські території "кривавий терор", який супроводжувався масовими розправами та депортацією населення.

У документі також зазначено, що, незважаючи на те, що ряд західних столиць, зокрема Вашингтон, не визнали офіційно анексію Балтійських країн до СРСР, це не зупинило страждань місцевого населення. Для 6 мільйонів жителів регіону, які опинилися під окупацією, юридичні нюанси міжнародних відносин не забезпечили захисту від щоденних переслідувань.

Сотні тисяч людей загинули в рядах підпільного руху, були вигнані до Сибіру або стали вимушеними емігрантами. Автори особливо акцентують увагу на долі дітей: близько 43 тисяч неповнолітніх були евакуйовані з Балтійських країн, і значна частина з них виросла, втративши зв'язок зі своїм походженням.

Представники країн Балтії підкреслили, що навіть через 35 років після здобуття незалежності наслідки окупації 1944-1991 років все ще відчуваються. Вони впевнені, що стратегічні цілі Росії залишаються незмінними – це підкорення України, розкол західної коаліції та встановлення власного контролю над системою безпеки в Європі.

До слова, Україна наполягає на отриманні від Росії репарацій за руйнування та шкоду, завдані повномасштабною агресією, розглядаючи заморожені російські активи як основне джерело фінансування. Уже почав функціонувати міжнародний Реєстр збитків, через який громадяни та держава подають заяви на відшкодування, включно зі знищеним житлом та інфраструктурою.

Реєстр втрат, що функціонує в Гаазі, приймає звернення за 45 різними категоріями, серед яких є зруйноване житло, моральні травми, загибель родичів та втрати в бізнесі.

Невдовзі розпочне свою роботу Комісія з компенсацій, яка займатиметься розглядом заяв і вирішенням питань, пов'язаних із виплатами.