У відомстві повідомили, що ще з 1 січня 2025 року в Україні набрав чинності закон № 3985-IX, що змінив правила для підприємців, які мають економічні труднощі.
Описування деталей.
Таким чином, завдяки впровадженню Директиви ЄС 2019/1023, підприємці, які опинилися в борговій ситуації, отримали можливість уникнути банкрутства, скориставшись новим правовим механізмом — процедурою превентивної реструктуризації.
Отже, в основі є перехід від моделі, орієнтованої на ліквідацію підприємства, до моделі раннього втручання та збереження бізнесу як економічної цінності.
У Міністерстві юстиції повідомляють, що раніше в українському законодавстві діяла процедура досудової санації, яка, однак, виявилася малоефективною через неясні гарантії та суперечливі положення. Прийняття закону № 3985-IX усунуло ці недоліки та адаптувало національне законодавство до європейських норм.
"Превентивна реструктуризація надає можливість боржнику, який ще не досяг стадії банкрутства, але вже стикається з ризиком неплатоспроможності, розпочати судову процедуру для узгодження плану реструктуризації з кредиторами і врятування бізнесу. Реалізація цього плану може включати коригування складу, умов або структури активів та зобов'язань боржника, а також будь-які інші необхідні операційні зміни", - повідомляють у відомстві.
Наразі в господарських судах України перебуває 13 процедур превентивної реструктуризації, у п'яти з них плани реструктуризації вже офіційно затверджені. Зараз суди, аналізуючи перші справи, виокремлюють такі переваги цього механізму:
* Збереження економічної цінності підприємства.
* Здатність поступово виконувати вимоги кредиторів.
* Уникнення затяжних судових розглядів та зниження вартості активів.
* Підтримка контролю безпосередньо за боржником.
Відсутність "печатки" банкрутства, що зазвичай відштовхує партнерів і інвесторів.
* Гарантування судового нагляду з обмеженим втручанням.
У той же час, якщо підприємство не в змозі розрахуватися з боргами та відновити свою роботу, воно може опинитися на останньому етапі — процедуру банкрутства.
Однак існують деякі труднощі. Зокрема, у Міністерстві юстиції виділяють:
Незважаючи на свою інноваційність, цей новий інструмент поки що не здобув широкого визнання. Аналітики вказують на кілька основних викликів:
* Низька обізнаність: бізнес ще мало знає про можливості процедури.
* Запізніла реакція: підприємці часто звертаються до суду, коли вже настала фактична неплатоспроможність, хоча логіка закону вимагає реакції на етапі її загрози.
* Скепсис кредиторів: не всі готові йти на розстрочення боргів, особливо в складних умовах воєнного часу.
* Відсутність сталої судової практики: судова практика ще тільки формується, що створює певну невизначеність.
* Настороженість стосовно можливих зловживань механізмом мораторію.
Це має вплив на економіку. Міжнародний досвід доводить, що чим раніше підприємства розпочинають реструктуризацію, тим вищі шанси мають зберегти робочі місця та забезпечити виплати кредиторам. Превентивні заходи є значно коротшими та дешевшими за класичне банкрутство і мають менший системний вплив на економіку.
"Цей маршрут визначає стратегічний курс вдосконалення системи неплатоспроможності в Україні, що відповідає європейським нормам і надає можливість для другого шансу підприємствам", - зазначають у Міністерстві юстиції.
Раніше ми вже повідомляли, що українцям чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, які знаходяться за межами країни, спростили процедуру подачі документів для отримання або обміну паспорта. Представники Паспортного сервісу зазначили, що тепер не потрібно надавати військово-облікові документи.
#Європейський Союз #Інвестор #Економіка #Законодавство #Банкрутство #Технічний стандарт #Українське громадянство #Судова влада #Кредитор #Актив #Мораторій #Бізнес #Логічно #Борг #Компаній #Санація економічна #Неплатоспроможність
