Міністерство фінансів винесло на обговорення законопроєкт щодо зміни податкових правил. Зокрема, передбачається запровадження ПДВ для частини ФОП, нові податки на міжнародні посилки та можливе продовження військового збору. Фокус з'ясував, чи піде бізнес у "тінь", чому ми роками "субсидуємо" китайських виробників та чи залишиться військовий збір після війни.
Українська податкова система може зазнати масштабного перезавантаження. Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який має на меті залучити до бюджету додаткові 60 млрд грн щорічно і є частиною зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом. Серед нових правил -- обов'язкова сплата ПДВ для ФОПів, оподаткування онлайн-доходів і міжнародних посилок. Фокус разом з експертами розібрався, що пропонує Мінфін, а також, кого зміни вдарять найболючіше.
Проект закону передбачає введення обов'язкового податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців, у випадку, якщо їх річний дохід перевищує 4 мільйони гривень. Зазначається, що ця ініціатива може вступити в силу вже у 2027 році.
Проте навіть сама можливість прийняття цього законопроєкту наразі викликає певні сумніви. За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу, економіста Олега Пендзина, поки що рано говорити про швидкі трансформації.
"Я маю сумніви щодо того, чи цей законопроєкт, що стосується оподаткування, буде прийнятий. Народні депутати не змогли ухвалити в першому читанні ініціативу щодо оподаткування доходів українців з маркетплейсів. Наразі уряд працює над новою версією законопроєкту. Однак парламентська криза свідчить про те, що сьогодні фактично не вистачає голосів для прийняття будь-яких рішень", -- зазначив експерт у коментарі для Фокусу, підкресливши, що ставиться до перспектив законопроєкту про податки з обережністю.
Економіст вказав на складність давати прогнози щодо політичного розкладу: збережеться монобільшість, сформується коаліція чи виникне щось інше. За його словами, навіть у разі ухвалення законопроєкту нові податки зачеплять лише вузьке коло ФОПів.
"Якщо встановити поріг ПДВ на рівні 4-6 млн грн, це не вплине на 99% підприємців. Ці суми є значними для малого бізнесу", -- зазначив Олег Пендзин.
У той же час фінансовий аналітик Сергій Фурса припускає, що можливе зменшення кількості фізичних осіб-підприємців не є чимось поганим.
"Якщо й відбудеться закриття, то воно торкнеться лише тих ФОП, які фактично лише імітують діяльність малого бізнесу. Якщо проаналізувати кількість зареєстрованих підприємців в Україні, то ця цифра вражає. Вона свідчить про те, що не йдеться про справжній малий бізнес. Такі ФОПи можуть бути закриті," — зазначив експерт у коментарі для Фокусу.
Оподаткування міжнародних посилок в Україні обговорюється вже тривалий час, і новий законопроєкт також передбачає зміни в цій сфері. Пропонується запровадити оподаткування для відправлень вартістю до 150 євро, але, від сплати ПДВ будуть звільнені посилки до 45 євро.
У той же час фахівці підкреслили важливість впровадження цих змін. Вони зазначили, що існуюча система вже давно стала інструментом для ухилення від податків. Як наслідок, за їхніми оцінками, державний бюджет втрачає кілька мільярдів гривень.
В Україні наразі функціонує "сіра" схема імпорту товарів. Якщо звернути увагу на асортимент українських магазинів, можна помітити, що значна частина продукції фактично надходить з Китаю у вигляді посилок вартістю до 150 євро. Новий законопроєкт має на меті змінити цю ситуацію, оскільки поточні умови створюють нерівні конкурентні можливості для українських виробників, які сплачують податок на додану вартість та інші збори, -- зазначив Олег Пендзин.
Сергій Фурса звернув увагу на масштаби нинішніх "сірих" схем: через посилки до України завозять товари на мільярди доларів.
"У минулому році внаслідок міжнародних поставок було імпортовано товарів на суму 7 мільярдів доларів. Це явище є аномальним. Бюджет недоотримує від 2 до 3 мільярдів, і фактично ми підтримуємо китайських виробників... Наразі існує велика "сіра" діра, яку потрібно було закрити ще вчора", -- зазначив він.
Відповідно до положень законопроєкту, військовий збір у розмірі 5% може залишитися в силі навіть після завершення війни, поки не буде реалізовано реформу Збройних сил України. Чи виправдане продовження цього збору у мирний період? Економіст Олег Пендзин вважає, що обговорення цього питання є передчасним.
"Чи не могли б ви повідомити, коли і чим завершиться конфлікт? В будь-якому разі, Україні необхідна потужна армія. Але звідки взяти кошти для її підтримки?" -- підкреслив він.
Водночас фінансовий аналітик Сергій Фурса сказав, що не йдеться про збереження податку після завершення війни.
"Фахівець пояснив, що цей механізм буде функціонувати протягом війни, а після її закінчення рішення буде переосмислено."
У проєкті закону, розробленому Міністерством фінансів, передбачено встановлення фіксованого внеску у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати для фізичних осіб-підприємців (ФОП) першої, другої та четвертої групи. Для підприємців, що належать до третьої групи, планується ввести додатковий збір у розмірі 1% від їхнього доходу. Чи є це рішення обґрунтованим?
Як зазначив Олег Пендзин, країни Європи категорично не підтримують українську спрощену систему оподаткування.
"Експерт вказав на те, що спрощена система податків може розглядатися як спосіб легалізації тіньової економіки. Він підкреслив, що для успішної інтеграції України до Європи важливо усвідомити: в Європі всі підприємства виконують свої податкові зобов'язання, тоді як в Україні більшість з них цього не робить."
Економіст звернув увагу, що за податковим законодавством будь-який дохід українця підлягає оподаткуванню ПДФО у розмірі 18%. Проте на практиці більшість громадян цього не дотримується. Наприклад, якщо хтось одного разу підробив як репетитор і отримав за це оплату, податок сплачувати потрібно, але зазвичай цього не роблять.
"Ми часто критикуємо інших за корупцію, але коли справа доходить до власного доходу, починаємо шукати лазівки. Тіньова економіка починається саме з таких ситуацій", -- додав експерт.
Новий законопроєкт про податкові зміни є невід'ємною складовою зобов'язань, які Україна взяла на себе перед Міжнародним валютним фондом, щоб продовжувати отримувати фінансування в рамках кредитної програми. Це піднімає важливе питання: чи можливо зменшити залежність від МВФ? Пендзин підкреслив, що спочатку необхідно погасити всі кредити, які були отримані.
В даний момент ми отримуємо фінансування від фонду для погашення попередніх боргів. Потрібно залишатися реалістами! Як ми можемо забезпечити соціальні витрати, виплати військовим та пенсії? Бюджет України складається з доходів у 2,8 трлн і витрат у 4,8 трлн. Де знайти ще 2 трлн? -- зазначив економіст, підкреслюючи, що наразі звільнитися від залежності від МВФ неможливо, оскільки кошти фонду необхідні для покриття основних соціальних та оборонних витрат під час війни.
Фінансовий спеціаліст Сергій Фурса пояснив, що Україна не має значних боргових зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
"Цей кредитор виступає в ролі останньої надії — надає фінансування, коли інші відмовляються. Ми маємо потребу в Фонді, оскільки країна перебуває в скрутному становищі та не реалізувала всі необхідні реформи... Як тільки будуть вжиті всі заходи, потреба в МВФ зникне", — зазначив експерт.
Отже, запропоновані положення можуть зупинити великі схеми зловживання спрощеною системою оподаткування. Однак залишається питання, чи буде в парламенті достатня підтримка для прийняття цього законопроєкту.
Нагадаємо, що у лютому 2026 року Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила рішення про надання Україні чотирирічної програми розширеного фінансування на суму 8,1 мільярда доларів. Ця програма є складовою частиною більшого пакету допомоги, що має на меті покриття прогнозованого бюджетного дефіциту в розмірі 136,5 мільярда доларів протягом наступних чотирьох років.
Програма також передбачає продовження реформ, які мають сприяти макрофінансовій стабільності.
#Китай (регіон) #Парламент #Україна #Європа #Товари #Міністерство фінансів (Україна) #Українці #Українська гривня #Бюджет #Євро #Роздрібний магазин #Малий бізнес #Податок на доходи фізичних осіб #Міжнародний валютний фонд #Оподаткування #Тіньова економіка #Економіст #Податок на додану вартість #Оплата #Бізнес #Чому #Дефіцитне фінансування #Джерело
