Нагороджена Міжнародним орденом Королеви Анни "Честь вітчизни" за рішенням Експертної ради міжнародної програми "Лідери XXI століття" у 2023 році.
У 2024 році, коли європейські політики з великим розмахом ухвалили загальноєвропейський Регламент щодо штучного інтелекту (EU AI Act), це подавалося як величезний успіх так званого Брюссельського ефекту — спроба визначити глобальні правила гри у сфері високих технологій. Проте до 2026 року стало очевидним, що замість створення чіткої стратегії розвитку, Брюссель насправді запровадив жорсткі обмеження, які за своєю строгою природою нагадують суворий банківський комплаєнс. Замість того, щоб стимулювати інновації, Європа фактично підписала собі вирок у технологічній гонці з США та Китаєм.
Як експерт у сфері неплатоспроможності та антикризового управління, я спостерігаю в діях європейських посадовців типові ознаки регуляторного краху. Коли дотримання правил вимагає більше ресурсів, ніж сам бізнес здатен витримати, система неминуче зазнає банкрутства.
Сьогодні Україна опинилася на важливому роздоріжжі. У березні 2026 року Європейська комісія офіційно передала нам умови для вступу, які включають переговорні кластери, де одним із ключових аспектів є гармонізація законодавства у сфері штучного інтелекту. Профільна робоча група при Комітеті Верховної Ради України вже активно працює над створенням українського закону про AI, зобов'язуючись завершити його до кінця року. Однак механічне копіювання європейських моделей може загрожувати нашому IT-сектору, призупинити розвиток венчурного капіталу та підривати MilTech ще до завершення бойових дій. Чому досвід ЄС виявився проблематичним, і яким чином Україні слід пройти цей шлях, щоб уникнути правового колапсу?
Анатомія брюссельського зашморгу: яка вартість дотримання норм?
Основною недоліком європейського підходу є каральна логіка та значний фінансовий тягар, що накладається на розробників.
Максимальне покарання за недотримання регламенту може сягати до €35 мільйонів або 7% від світового річного доходу компанії. Для порівняння, штрафи за порушення GDPR обмежені 4%. Брюссель офіційно визнав, що ризики, пов'язані з штучним інтелектом, майже вдвічі перевищують загрози, пов'язані з витоком особистих даних.
При цьому діє екстериторіальний капкан: правила поширюються на будь-яку компанію у світі, якщо її ШІ-продукт потрапляє на ринок ЄС або його результати там використовуються. Стартап із Києва опиняється під тиском тих самих норм, що й гіганти з Кремнієвої долини.
Найбільший негативний вплив відчувається в так званих зонах високого ризику. У випадку, якщо організація застосовує алгоритми для автоматизованого відбору резюме, оцінки кредитоспроможності, медичних діагнозів чи оцінювання студентів, їй необхідно запровадити складні системи управління ризиками, вести детальну технічну документацію та реєструвати кожну модель у базі даних Європейського Союзу.
Вартість квитка: Згідно з галузевими дослідженнями, початкові витрати на забезпечення комплаєнсу для однієї системи з високим ризиком стартують від €50 000, а щорічне обслуговування обходиться приблизно у €29 000. Для стартапу, що складається з десяти осіб, це означає, що один інженер витрачає цілий рік не на розробку продукту, а на підготовку документації для регуляторних органів.
Хроніки відходу: як сам уряд не зміг впоратися з дедлайнами.
Теорія Брюсселя швидко зіткнулася з реальністю ринку. У період 2025-2026 років Європейський Союз змушений був поступово відмовлятися від своїх позицій, що в юридичній практиці трактують як непряму реструктуризацію зобов'язань.
У липні 2025 року компанія Meta офіційно відмовилася підписати європейський кодекс практик, заявивши, що Європа обирає невірний курс. Жоден з великих китайських розробників також не підтримав цю угоду. Для великих технологічних компаній наслідки були відсутніми — Брюссель не наважився оголосити війну з вимкненням сервісів. Вже восени Європейська комісія остаточно закрила питання про Директиву щодо відповідальності за шкоду від штучного інтелекту (AI Liability Directive), посилаючись на опір з боку індустрії і назвавши ситуацію "безперспективною для досягнення згоди".
А у червні 2026 року стався ключовий тектонічний зсув: ЄС ухвалив документ під назвою Digital Omnibus, яким впровадження найважчого блоку вимог для high-risk систем було перенесено з серпня 2026 року на грудень 2027-го та серпень 2028-го.
Причина капітуляції проста і зрозуміла: європейська бюрократія виявилася неготовою до викликів. Принаймні 12 держав-членів ЄС не змогли дотриматися встановлених термінів для створення національних контрольних органів. Хоча Брюссель встановив строгі часові обмеження для бізнесу, сам він не зміг виконати свої власні зобов’язання.
Економічні наслідки: капітал обирає ліберальність.
Поки Європа створювала робочі місця для юристів, США та Китай створювали технології. Макроекономічна статистика Stanford AI Index 2026 року та звіт Маріо Драгі демонструють глибокий системний розрив.
Протягом минулого року приватні інвестиції в штучний інтелект у США зросли на 160%, досягнувши $285,9 мільярдів, тоді як в Європі цей показник збільшився лише на 7,2%. У сфері генеративного ШІ ситуація виглядає ще більш невтішно: США залучили $163,6 мільярдів, тоді як Китай та європейські країни разом отримали лише $4,7 мільярдів. Внаслідок цього, сьогодні 42% IT-бюджетів компаній у Європі витрачаються на дотримання нормативних вимог, а не на дослідження та розробки чи маркетинг.
На цьому тлі у світі чітко сформувалися три абсолютно різні філософії. Сполучені Штати обрали шлях максимальної дерегуляції та стимулювання капіталу, де помилки виправляються судами вже постфактум, Результатом стала абсолютна глобальна монополія на frontier-моделі. Китай пішов шляхом точкових вертикальних правил під конкретні ніші, щедро підкріплюючи їх державними субсидіями, що дозволило їм скоротити розрив у якості моделей із США до символічних 2,7%. Натомість Європа ухвалила горизонтальний регламент на понад тисячу положень про технологію, якої в самому регіоні майже немає. Брюссель спробував замінити промислову політику юридичними обмеженнями, що призвело до повної стагнації індустрії: грошей немає, зате є юристи.
Ринок відреагував миттєво. Згідно з доповіддю Драгі, 40% європейських стартапів серйозно розглядають можливість переміщення, а близько третини європейських єдинорогів вже офіційно переїхали до Сполучених Штатів. Крім того, 60% європейських технологічних компаній стикаються із затримками у доступі до новітніх frontier-моделей, а понад 35% свідомо скорочують функціонал своїх продуктів, щоб відповідати вимогам європейських регуляторів.
Регуляторний крах: чому регулювання штучного інтелекту може призвести до сплеску банкрутств.
У моїй практиці з права неплатоспроможності є залізне економічне правило: якщо вартість обслуговування боргу або штучно створених зобов'язань перевищує операційний дохід компанії, цей бізнес неминуче йде на ліквідацію. З цієї точки зору, EU AI Act у його нинішньому вигляді створює так зване "регуляторне банкрутство" (Regulatory Bankruptcy). Коли початкові витрати на паперовий комплаєнс (€50 000 станом на 2026 рік) перевищують весь стартовий капітал раннього стартапу, ми ліквідуємо технологічний бізнес ще на етапі ідеї.
Як фахівець, який щоденно стикається з фінансовими кризами, я сприймаю накладені Брюсселем штрафи в розмірі €35 млн або 7% від світового обороту як серйозну загрозу для примусового банкрутства. Жоден розумний венчурний фонд не ризикне інвестувати в українську компанію, якщо існує ймовірність, що навіть незначна методологічна помилка молодих розробників у алгоритмах (наприклад, при оцінці кредитоспроможності чи автоматичному відборі кадрів) може миттєво перетворити успішний бізнес на безнадійного боржника перед державою. Капітал обов'язково оминатиме таку юрисдикцію.
Україна вже здобула величезний та успішний досвід впровадження складних європейських норм законодавства, в якому я мав можливість безпосередньо брати участь. Чудовим прикладом цього є реалізація Директиви ЄС 2019/1023 щодо превентивної реструктуризації, що стала основою для значних змін у нашому Кодексі про процедури банкрутства.
Коли ми переносили ці європейські норми в українське правове поле, філософія була проактивною та антикризовою: не закрутити гайки, не залякати бізнес ліквідацією, а навпаки - дати інструмент для порятунку життєздатних компаній на ранніх стадіях. Ми замінили радянські каральні механізми примусу на сучасні інструменти комунікації та балансу інтересів. Більш того, ми будували інфраструктуру - інститут арбітражних керуючих, прозорі реєстри, судову практику - паралельно з нормами закону.
Сьогодні регулювання штучного інтелекту в Україні потребує настільки ж делікатного підходу. Законодавство в сфері ШІ повинно слугувати не як фінансовий інструмент контролю, а як система "попереджувальної адаптації" для технологічного сектору. Його мета полягає в підтримці розвитку бізнесу в безпечному середовищі, а не в загнанні його в ситуації дефолту.
У нашій країні, яка переживає війну, бездумне копіювання європейських стандартів може стати серйозною загрозою для безпеки. Наш сектор штучного інтелекту виник безпосередньо з потреб фронту MilTech. Розробки на базі роїв дронів, автономної навігації в умовах радіоелектронної боротьби та алгоритмів для обробки супутникових знімків реалізуються численними невеликими інженерними командами. Найбільшою небезпекою під час банкрутства є ризик втрати унікальних інтелектуальних активів (IP) в процесі ліквідації. Якщо ми запровадимо європейські вимоги до нашого MilTech, це може призвести до масового закриття українських компаній, оскільки розробники намагатимуться уникнути жорстких перевірок, вивозячи свої інновації до США. Це не просто призведе до банкрутства окремих фірм, а стане загрозою для нашої оборонної стратегії в цілому.
Українська розвилка: 5 кроків для захисту інновацій
Маючи "перевагу другої черги", Україна повинна адаптувати європейські правила гри прагматично, спираючись на п'ять базових принципів:
Транспонувати лише реальну (виправлену) версію: Спроба скопіювати первинний текст регламенту зразка 2024 року - це інтелектуальний карго-культ. Нам потрібна редакція, яка вже враховує зміни Digital Omnibus та всі відтермінування, на які пішов сам Євросоюз.
Синхронізація термінів: Якщо вимоги високого ризику в межах ЄС почнуть діяти лише в 2027-2028 роках, то вимагати від українських підприємств їх виконання раніше — це абсурд. Темпи адаптації мають стати темою серйозних двосторонніх переговорів з Брюсселем. Важко очікувати від кандидата виконання графіків, які самі члени ЄС не змогли дотриматися.
Абсолютний захист для MilTech і технологій подвійного призначення: Стаття 2(3) європейського регламенту повністю звільняє військовий штучний інтелект від будь-якого регулювання. У українському законодавстві це положення повинно бути зафіксоване в точності, включаючи найшвидший та найліберальніший механізм для технологій подвійного використання.
Першість інфраструктури над регулюванням: Подібно до ситуацій з банкрутством, правила не можуть функціонувати без належної інфраструктури. В Україні наразі немає навіть концепції контролю за штучним інтелектом. Будь-які обмеження повинні вводитися лише після того, як державні органи будуть готові їх реалізувати, а не за абстрактним графіком.
Закон як елемент промислової стратегії: Сам по собі закон не здатний генерувати інновації. Для стимулювання індустрії державі необхідно запровадити всеосяжний пакет заходів підтримки: забезпечити доступ до потужностей обчислювальних систем (GPU-кластери), відкрити державні великі дані для навчання моделей та зберегти таланти.
Економічні пріоритети Європи на 2024 рік визначені, а в 2026-му вони обережно переглянуть свої рішення під гаслом "спрощення". Україна має унікальну можливість уникнути повторення минулих помилок. Наша мета — не приймати законодавство, що обмежує штучний інтелект, а розробити стратегію, яка дозволить українському ШІ зайняти лідируючі позиції на світовій арені.
#Документ #Китай (регіон) #Україна #Європейський Союз #Європа #Інновації #Юрист #Київ #Студент #Європейська комісія #Брюссель #Євро #Законодавство #Стратегія #Банкрутство #Філософія #Ціна #Модель #Суд #Венчурний капітал #Дефолт (фінанси) #Алгоритм #Стенфордський університет #Насправді #Капітал (економіка) #Штучний інтелект #Бізнес #Кремнієва долина #Капітуляція (здача) #Стартап #Meta Platforms #Сполучені Штати #Регламент Верховної Ради України #Анатомія
