Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець грудня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Максим Уракін, директор з маркетингу та розвитку "Інтерфакс-Україна", кандидат економічних та історичних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру "Experts Club", представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні індикатори України
В кінці 2025 року економіка України увійшла у фазу стриманого, але більш стабільного завершення року, ніж це очікувалося восени. За оновленою оцінкою НБУ, зростання реального ВВП у 2025 році було знижене до 1,8%, тоді як споживча інфляція в грудні сповільнилася до 8,0% у річному вимірі. Водночас важливо, що разом із загальною інфляцією знизився і базовий ціновий тиск: core inflation також уповільнилася до 8,0% у грудні проти 11% у вересні. Це означало, що українська економіка завершувала рік не лише з формально позитивною динамікою, а й з ознаками певного послаблення фундаментального інфляційного тиску, попри війну, втрати енергетичної інфраструктури, дефіцит робочої сили та високі бюджетні потреби.
Наприкінці року внутрішня економічна картина залишалася нерівномірною. З одного боку, споживчий сегмент і частина інвестиційної активності виглядали досить стійко: НБУ зазначав, що у IV кварталі 2025 року зростання роздрібної торгівлі прискорилося в середньому до 13,6% р/р, а будівельна активність підтримувалася ремонтом житла та відновленням логістичної, інфраструктурної й енергетичної бази. Крім того, у другому півріччі зарплати в приватному секторі, за оцінками на основі банківських даних, зростали більш ніж на 20% у річному вимірі, що підтримувало споживання. З іншого боку, виробничий сектор залишався слабшим: у IV кварталі промислове виробництво в середньому скорочувалося на 4,8% р/р, насамперед через спад в енергетиці та добувній галузі.
Згідно з оцінками Максима Уракіна, на кінець 2025 року Україна не відзначалася класичним економічним підйомом, а перебувала в режимі підтримання макростійкості. Позитивні результати досягалися завдяки поєднанню суворої монетарної політики, значних бюджетних вливань та зовнішньої підтримки. Економіка змогла продемонструвати свою функціональність під постійним військовим тиском, але структура цього зростання залишалася вразливою: попит підтримувався державними витратами, заробітними платами та міжнародною допомогою, в той час як виробничі потужності, експортні можливості та енергетичні обмеження продовжували заважати повноцінному відновленню.
Підсумки 2025 року для України можна охарактеризувати як стримано оптимістичні, хоча не варто розслаблятися. Інфляція виявилася нижчою від прогнозів, які існували ще восени, базовий ціновий тиск істотно зменшився, резерви досягли рекордних рівнів, а економіка уникнула суттєвого спаду, незважаючи на складні військові умови. Однак це не є свідченням повноцінного економічного зростання. Насправді ми спостерігаємо модель економіки, що базується на зовнішньому фінансуванні, значних бюджетних витратах, адаптації бізнесу та стійкості внутрішнього попиту. Проте, без значного притоку інвестицій у виробництво, енергетичний сектор, логістичні рішення та технологічне оновлення, це зростання залишиться обмеженим і надзвичайно вразливим до нових зовнішніх або військових криз, - зазначив Уракін.
Монетарні умови наприкінці року залишалися досить суворими. У грудні облікова ставка НБУ залишалася на рівні 15,5%, а процес її зниження почався лише в кінці січня 2026 року. Така ставка свідчила про те, що Україна завершувала 2025 рік в обставинах високих витрат на запозичення, необхідних для підтримки валютної стабільності, контролю інфляційних очікувань та стимулювання інтересу до інвестицій у гривневі інструменти. Важливо зазначити, що в 2025 році рівень роловеру ОВДП по всіх валютах досяг 116%, а завдяки аукціонам уряд зміг залучити понад 569 млрд грн в еквіваленті, що дозволило частково покрити внутрішні бюджетні потреби без прямого впливу на емісію.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (експорт) у січні-грудні 2025 року, млн. дол США. Дані: Державна митна служба України.
Зовнішній сектор залишався водночас і головною опорою, і головною вразливістю економіки. У IV кварталі приплив міжнародної допомоги різко посилився, і загалом у 2025 році Україна отримала $52,4 млрд офіційного фінансування, зокрема $32,7 млрд від ЄС та $12,0 млрд від США. Саме це дозволило довести міжнародні резерви до $57,3 млрд на кінець року, що стало історичним максимумом. Однак паралельно з цим зростав і макрофінансовий дисбаланс: дефіцит поточного рахунку за січень-листопад 2025 року сягнув $30,6 млрд, а консолідований дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах становив 2,209 трлн грн, або 24,8% ВВП. НБУ також прямо вказував, що державний і гарантований державою борг утримуватиметься на рівні понад 100% ВВП на прогнозному горизонті.
"Ключовий висновок 2025 року для України дуже простий: зовнішня допомога виграла для держави час, але сама по собі не вирішує проблему слабкої структури економіки. Рекордні резерви, велике офіційне фінансування і навіть уповільнення інфляції ще не означають, що економіка стала самодостатньою. Навпаки, якщо подивитися на дефіцит поточного рахунку, масштаб бюджетного розриву та боргове навантаження, видно, що макростійкість поки що значною мірою тримається на зовнішньому ресурсі. Саме тому 2026 рік буде критичним: якщо він не дасть приросту інвестицій у виробництво, інфраструктуру, енергетику та експортну переробку, то нинішня стабільність залишиться лише режимом утримання системи, а не переходом до справжнього економічного відновлення", - наголосив Уракін.
Географічний розподіл зовнішньоекономічної діяльності України (з позитивним сальдо) за період січень-грудень 2025 року, млн доларів США. Джерело: Державна митна служба України.
Глобальна економіка
Світова економіка на кінець грудня 2025 року виглядала уповільненою, але не кризовою. За жовтневим прогнозом МВФ, глобальне зростання мало сповільнитися з 3,3% у 2024 році до 3,2% у 2025-му, а економіки розвинених країн -- зростати приблизно на 1,5-1,6%, тоді як країни, що розвиваються, зберігали темп трохи вище 4%. Таким чином, ключовою рисою світової картини залишалося не падіння, а розтягнуте в часі уповільнення при дуже різній інфляційній і монетарній динаміці в окремих країнах.
Наприкінці 2025 року економічна ситуація в США залишалася стабільною. Згідно з попередньою оцінкою Бюро економічного аналізу (BEA), реальний валовий внутрішній продукт у третьому кварталі зріс на 4,3% в річному обчисленні. Інфляція на кінець 2025 року становила 2,7% у порівнянні з груднем попереднього року, а Федеральна резервна система, після свого рішення в грудні, утримувала цільовий діапазон процентної ставки федеральних фондів на рівні 3,5-3,75%. Це свідчило про те, що американська економіка уникнула рецесії, і ФРС вже перейшла до етапу обережного пом'якшення монетарної політики.
Єврозона підсумувала 2025 рік з незначним, але все ж позитивним економічним зростанням. Згідно з попередніми даними Eurostat, у IV кварталі ВВП регіону зріс на 0,3% у порівнянні з попереднім кварталом, а загалом за рік показник зріс на 1,5%. Інфляція в грудні склала 2,0%, і Європейський центральний банк 18 грудня вирішив залишити ставку за депозитними операціями на рівні 2,0%. Таким чином, наприкінці року економіка Європи вже наблизилася до цільового рівня інфляції, проте без значних інвестиційних або промислових поштовхів.
Ситуація у Великій Британії залишалася неоднозначною. ONS прогнозував, що зростання ВВП у 2025 році складе 1,3%, а в грудні інфляція підскочила до 3,4% у річному вимірі. Водночас, 18 грудня, Банк Англії знизив базову процентну ставку до 3,75%. Це свідчило про повільне зростання британської економіки, при цьому рівень інфляції ще не досягнув комфортних для регулятора показників.
Китай підсумував 2025 рік з формально позитивними, але структурно неоднозначними показниками. Згідно з офіційною статистикою, валовий внутрішній продукт (ВВП) КНР зріс на 5,0% у 2025 році, тоді як у IV кварталі річний темп становив 4,5%. Проте, груднева інфляція зафіксувалася лише на рівні 0,8% у порівнянні з попереднім роком, а середній споживчий ціновий індекс (CPI) протягом всього 2025 року залишався на нульовій позначці. Це свідчить про збереження слабкого внутрішнього попиту та майже дефляційної ситуації в економіці.
"Китай наприкінці 2025 року показував цікаву, але суперечливу картину: високий темп ВВП поєднувався з майже нульовою середньорічною інфляцією. Це означає, що формальний масштаб економічного зростання не супроводжувався достатньо сильним внутрішнім споживчим імпульсом. Для світу це важливо, бо Китай і далі залишається одним із головних джерел глобального попиту на сировину, промислові товари та логістику", - зазначив Максим Уракін.
Серед великих економік, що розвиваються, найсильнішу динаміку зберігала Індія. За першою авансовою оцінкою уряду, реальний ВВП у 2025/26 фінансовому році мав зрости на 7,4%, тоді як інфляція у грудні 2025 року становила лише 1,33%. Туреччина залишалася прикладом економіки з відносно пристойним зростанням, але складною інфляційною спадщиною: МВФ наприкінці 2025 року оцінював її зростання приблизно на рівні 3,5%, тоді як інфляція у грудні становила 31,07%. Бразилія завершила рік стримано позитивно: за даними IBGE, ВВП у 2025 році зріс на 2,3%, а накопичена інфляція IPCA за рік становила 4,26%.
Як вважає Максим Уракін, на кінець грудня 2025 року світова економіка не давала підстав ані для паніки, ані для ейфорії. США зберігали стійкість, єврозона стабілізувалася, Британія залишалася млявою, Китай утримував темп, але з дефляційними ознаками, Індія продовжувала бути головним драйвером зростання серед великих економік, а Туреччина й частково Бразилія й далі існували в умовах підвищеного інфляційного ризику. Для України це означало, що зовнішнє середовище не стане автоматичним джерелом швидкого відновлення, а значення внутрішніх реформ лише зростатиме.
Висновки
На кінець грудня 2025 року економічна ситуація в Україні характеризувалася керованою, проте вкрай вразливою рівновагою. З одного боку, країна підсумувала рік з позитивним зростанням валового внутрішнього продукту, інфляцією на рівні 8,0%, рекордними резервами та без валютних потрясінь. З іншого боку, ця стабільність залишалася значною мірою залежною від міжнародної допомоги, а структурні диспропорції в економіці залишалися невирішеними.
Світова економіка вступила в 2026 рік без значних кризових явищ, але й без виразного циклу зростання. Для України це означає, що наступний етап розвитку залежатиме не лише від обсягів зовнішньої фінансової допомоги, а й від здатності держави перетворити фінансову стабільність на інвестиції, виробництво, експорт та модернізацію. Саме ці фактори визначать, чи буде 2025 рік лише роком стагнації, чи ж стане він початком справжнього економічного відновлення, - зазначив Максим Уракін.
Керівником проекту "Економічний Моніторинг" є кандидат економічних наук Максим Уракін.
#Китай (регіон) #Інвестиції #Україна #Європейський Союз #Європа #Експорт #Економіка #Інфляція #Економіка України #Логістика #Валовий внутрішній продукт #Національний банк України #Міжнародний валютний фонд #Туреччина #Попит #Бразилія #Країна, що розвивається #Робоча сила #Індія #Світовий банк #Китай #Міжнародна торгівля #Промисловість (виробництво) #Макроекономіка #Європейський центральний банк #Світова економіка #Банк Англії #Державна служба статистики України #Євростат #Єврозона #Велика Британія #Америка #Дефіцитне фінансування #Енергетична галузь #Британсько-європейські авіалінії #Національне статистичне управління #Федеральна резервна система
