Як же хочеться вигукнути на весь світ: як можна було не помітити появу нового триколорного фашизму в Росії? У вас є аналітики, соціологи, розвідувальні служби, стільки ресурсів, а ви не помітили нового Гітлера?
Зрозуміло, ми - нація, що пережила пострадянський вплив. Ми тільки-но почали виходити з тієї радянсько-імперської тіні. Досі відчуваємо наслідки цього "сталінського спадку", який важко відкинути. Але поруч - світ! Великий, сучасний, потужний, демократичний світ! Як він міг не помітити, як формується, зростає і загострюється фашизм? - зауважує Олена Степова для "Інформаційного спротиву".
Коли я вживаю слово "фашизм", я маю на увазі Росію. Можливо, варто запровадити новий термін "рашизм", але сумніваюся, що це буде зрозуміло міжнародній спільноті. Тому я поясню на основі вже відомого терміна. Багато людей стверджують, що "нам допомагає стільки держав, і не варто їх критикувати". Я не засуджую, але дивуюсь, чому світ не реагує на зростання фашистських тенденцій, які сьогодні загрожують не лише Україні, а й усьому глобальному співтовариству.
Як щоб ми, Україна, були б першою ластівкою, я б ще зрозуміла. Мовляв, ось жили усі країни тихо-мирно, поважали кордони одна одної, традиції, культуру, мову, притримувалися угод, договорів, вели собі спокійне життя, займалися б бізнесом та торгівлею, а тут раптово без усіляких попереджень росія нападає на Україну. Й усі такі "та ви що, як так, а ну негайно припинити"...
На справді, ми не є першими; до нас вже були Молдова, Абхазія, Чечня та Грузія...
Привіт, світ! Ти не помітив? Ти не усвідомлюєш, що єдине, що вміє робити Росія, — це вбивати? Кожен її крок залишає за собою криваву доріжку на землі… Чому світ не відреагував на агресію Росії щодо Молдови, Абхазії, Чечні, Грузії та України?
У 1991 році росія оголосила про свою незалежність від срср. Так, саме так, росія оголосила свою незалежність від срср й підтримала розпад Радянського союзу.
Здавалося, що країна має всі шанси на процвітання: вільна, потужна, приваблива, з багатими природними ресурсами та ядерним потенціалом. Однак вже в 1992 році Росія розпочала військові дії проти Молдови.
Проросійські ватажки в регіоні Молдови, де раніше знаходилася російська військова база, оголосили про свій суверенітет, отримавши підтримку з Москви, в результаті чого Придністров'я стало ізольованим анклавом. Війна, що тривала 20 місяців, забрала життя близько тисячі російських солдатів. Проте точна кількість загиблих мешканців Молдови (Придністров'я) від дій російських військових залишається невідомою. Цей регіон перетворився на невизнану територію з сильною економічною кризою та міжнародною ізоляцією.
Чому світ залишився байдужим? Санкції були застосовані виключно до Придністров'я та його керівництва. А хто ж насправді винен? Чи було офіційно визнано Росію як окупанта? – Ні! Чи була міжнародна реакція, здатна зупинити амбіції Росії на подальшу експансію? – Ні!
14 серпня 1992 року росія підтримала абхазьких сепаратистів, фінансувала та озброїла їх у війні проти Грузії. Саме тому у 2014 році багато писали саме про "абхазький сценарій", який росія розіграла на Донбасі.
В Абхазії зброя з Росії потрапила до рук місцевих абхазів, а російські літаки здійснювали бомбардування цивільних об'єктів на території, що перебувала під контролем Грузії. Військові кораблі Росії також брали участь у обстрілах Сухумі. Ця нова російська авантюра призвела до загибелі понад 2500 російських військовослужбовців, проте кількість цивільних жертв досі не підрахували. Абхазія відділилася від Грузії, перетворившись на ще одне гетто під контролем Росії.
У 2014 році я активно вивчала матеріали про Абхазьку та Чеченську війни, а також про окупацію Молдови. Якщо бути відвертою, то здавалося, що в цих подіях відчувався один і той же почерк, який нагадував про себе в повітрі.
У Донбасі почали ширитися розмови про можливість здобуття суверенітету від України. Цю тему активно підхопили всі російські ЗМІ, а також деякі українські медіа, що перебувають під їхнім впливом. Проте реальні настрої сепаратизму серед місцевих мешканців становили менш ніж 5 відсотків. Власне, цю ідею активно просували через інформаційні кампанії, які підтримували партія регіонів, комуністи, місцева адміністрація та проросійські українські політики, такі як Вітренко й Симоненко.
У всіх випадках, від Придністров'я до Донбасу, Росія "допомагала" забезпечити суверенітет для певних частин або територій, надаючи інформаційну, військову та фінансову підтримку. Вона активно сприяла підсиленню сепаратистських настроїв, постачала зброю, маніпулювала інформацією, створювала фальшиві новини та образи, залякувала населення і підкуповувала державних службовців.
По "абхазькому конфлікту" знову накладені санкції лише з боку Грузії. Міжнародна спільнота не стала свідком "передгриму", який ініціював російський фашизм, тестуючи свої плани для нових військових агресій.
Перша російсько-чеченська війна, що тривала з 1994 по 1996 рік, забрала життя більше 15 000 російських солдатів. Кількість загиблих серед цивільного населення залишається невідомою. Друга російсько-чеченська війна розпочалася влітку 1999 року і тривала до весни 2009 року.
У цивілізованому світі, де процвітає бізнес і функціонують численні міжнародні організації, де панують демократія, свобода та захист прав людини, відбувалися жахливі злочини. Люди були вбиті, катовані, зазнавали насильства. Десять років війни пройшли в умовах повного мовчання міжнародної спільноти. Журналістка Анна Політковська написала про цю війну книгу, а сама стала жертвою вбивства в день народження Путіна у 2006 році. На її честь у Брюсселі створено залу Європейського Парламенту, адже світ, як відомо, більше цінує загиблих героїв.
Живі герої дуже дратують світ. Вони зривають з очей рожеві окуляри, кричать - війна, кричать про злочини росії, але ж бізнес, але ж толерантність, але ж...
8 серпня 2008 року російські військові сили, керуючись нібито метою "захисту громадян", розпочали агресію проти Грузії, вторгшись з територій невизнаних республік Північна Осетія та Абхазія. У результаті повітряних атак російських літаків було скоєно понад 100 ударів по грузинських містах, зокрема на цивільні об'єкти. Внаслідок цього конфлікту загинуло близько 200 російських солдатів, проте дані щодо жертв серед цивільного населення залишаються невідомими.
На початку 2015 року уряд президента Сирії Башара Асада стикався з неминучим падінням, яке стало наслідком популістських практик, тиранічного управління, диктаторських методів та жорстокого поводження з населенням. Проте саме російська військова підтримка, зокрема повітряні удари та прибуття військових підрозділів з Росії, зміцнили режим Асада та призвели до страждання мільйонів людей. Кремль надавав підтримку Асадові починаючи з 2011 року. Протягом шести років конфлікту в Сирії загинуло близько тисячі російських військових і найманців з групи "Вагнера".
З 1992 року Росію ніхто не зупинив, не покарав, і не обмежив її дії, які поширювались по всьому світу.
З 1992 року, з моменту першої війни в історії незалежної Росії, міжнародна спільнота продовжувала підтримувати торговельні та дипломатичні зв'язки з путінським режимом, таким чином забезпечуючи фінансування російського фашизму.
Які ваші враження від подій в Азербайджані? Для мене вони були очікуваними. Адже в Україні Росія не зможе залишитися надовго.
Наступними у фокусі Кремля стануть всі пострадянські республіки, а згодом і європейські країни, такі як Польща та Німеччина...
У Росії не планують припиняти бойові дії. Більше того, можна стверджувати, що країна опинилася в стані запаморочення.
Період 2014-2019 - це був період підготовки, експеримент "Донбас". В цей період росія прощупувала не тільки нас, Україну, а й Європу. Шукала слабкі місця, купляла чиновників, ЗМІ, навіть громадських діячів.
Як зазначали місцеві колаборанти, путін не планував повного захоплення всієї Росії. Його метою було реалізувати "абхазький сценарій" — йому було б достатньо контролювати Крим і Донбас. Проте, після ретельного аналізу всіх переваг і недоліків, було ухвалено рішення про захоплення всієї України. Незважаючи на численні попередження про можливу затяжну війну, яка могла тривати до 2028 року, путін обрав цей шлях. Про це детально писав мій колега з ІС Олександр Коваленко.
Проте, для мене надзвичайно важливо усвідомити, як з 1992 року, після початку першої війни, розв'язаної Росією, світ не зауважив, що фашизм і нацизм знову починають підніматися. Що ж стало причиною того, що світ закрив очі на мільйони загиблих невинних людей?
Конфлікт в Україні розпочався в 2014 році, однак його можна було б уникнути, якби світ зупинив російську агресію ще в 1992 році. Досі Путін не отримав статусу головного терориста на міжнародній арені.
Протягом усіх війн, розпочатих Росією, країна жодного разу не понесла відповідальності за свої дії. Вона завжди залишалася визнаною на міжнародній арені, брала участь у різних глобальних організаціях та активно торгувала з країнами світу. Кожен патрон і кожен снаряд, який Росія випускає по Україні, чи може випустити завтра по Азербайджану, Польщі, Берліну, Латвії або Естонії, фінансується за рахунок грошей, отриманих від продажу російського газу, нафти, золота та інших ресурсів.
Санкції проти Росії повинні мати міжнародний масштаб і бути запроваджені не лише стосовно самої Росії, але й до її союзників. Світ мусить дати Росії правильну характеристику – фашизм.
Світ повинен висловити рішучий протест проти фашизму та визнати росіян як його представників. Необхідно, щоб країни об'єдналися з метою повністю знищити це явище. Важливо усвідомити, що допомога, яку надають Україні, насправді є підтримкою всього світу в боротьбі з агресором. Поки існує думка, що це лише українська проблема, а ми, мовляв, слабкі, світ зазнає поразки. Єдиний справжній ворог, з яким ми маємо справу, - це російський фашизм.
Ми усі в Антиросійській коаліції, ми усі або переможемо росію, або російській чобіт буде топтати Францію та Італію, Швецію та Польщу.
З 1992 року росія вбила мільйони цивільних громадян в Україні, в Грузії, в Молдавії, в Осетії, в Абхазії, в Сирії. Безкарність породжує уседозволеність. Світ має усвідомити, що непокаране зло набирає силу й оглядається у пошуках нової жертви.
#Бізнес #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Росія #Польща #Україна #Європа #Соціологія #Крим #Європейський парламент #Російська мова #Росіяни #Брюссель #Донецький вугільний басейн #Демократія #Берлін #Суверенітет #Азербайджан #Зброя #Оцінка розвідданих #Молдова #Латвія #Радянський Союз #Літак. #Італія #Сирія #Швеція #Корабель #Степ #Грузія (країна) #Абхазія (регіон) #Башар Асад #Диктатура #Придністров'я #Сепаратизм #Наталія Вітренко #Північна Осетія-Аланія #Чечня #Фашизм #Комунізм #Гетто #Русизм #Абхази #Сухумі #Анна Політковська
