Обвинувачення у справі "Роттердам+" ґрунтується переважно на службовому листуванні та економічній конструкції, яка суперечить власній логіці й не підкріплена жодним незалежним висновком.
Цю інформацію викладено в статті юристки Валентини Карповець, яка була опублікована на OBOZ.UA.
Автор розглядає позицію обвинувачення, слухання якого фактично стартували в травні-червні 2026 року. Згідно з його аналізом, незважаючи на суспільний резонанс, справа є юридично простою: основні докази складаються з хронології подій і листування представників приватної компанії з регулятором, тоді як у матеріалах відсутні прямі докази змови чи неправомірних дій конкретних осіб.
Карповець підкреслює, що передача бізнесом пропозицій та аналітичних матеріалів регулятору під час створення нормативного акта є легітимною частиною процесу нормотворення, а не таємною угодою. На його думку, ухвалення формули в березні 2016 року було зумовлене тодішніми умовами - нестачею вугілля та ризиком зриву постачання пального з окупованих територій, а не змовницькими діями.
Юристка звертає увагу на економічний аспект звинувачення. Аргумент про 39 млрд грн, "недобросовісно отриманих за логістику", ґрунтується на припущенні, що вугілля було регульованим товаром, хоча насправді ринок вугілля не підлягав регулюванню, і регулятор не визначав його ціну. Вона зазначає, що логіка обвинувачення є суперечною: якщо на ТЕС відсутні документи, що підтверджують логістику з Роттердама, то немає підтверджень і щодо самого походження вугілля, але питання виникають лише щодо логістики.
Карповець підкреслює, що жодне незалежне джерело не підтвердило позицію слідства: ініціатива щодо перевірки формули виходила саме від обвинувачення через Антимонопольний комітет України. Комітет, у свою чергу, підтвердив правильність висновків регулятора, а експертиза Київського НДІСЕ, яка визнавала формулу коректною, зникла з матеріалів справи. Автор зазначає, що формула "імпорт + логістика" використовується в Україні для встановлення цін на десятки товарів і закріплена для природного газу в Меморандумі з Міжнародним валютним фондом.
Ключовим правовим аргументом юристка називає питання умислу: інкримінована стаття 364 Кримінального кодексу вимагає доведення прямого умислу, тоді як методологія розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни прив'язана до міжнародного індексу API2 та валютного курсу - величин, які неможливо передбачити чи гарантувати на момент ухвалення формули.
#Товари #Дефіцит #Юрист #Природний газ #Вугілля #Логістика #Кримінальний кодекс України #Міжнародний валютний фонд #Паливо #Імпорт #Теплова електростанція #Експертиза #Роттердам плюс #Бізнес #Логічно #Ціни #Обмінний курс #Роттердам
