The Washington Post застерігає про ризики, пов'язані з таким наївним дипломатичним підходом, а також розкриває справжні наміри лідера Кремля.
Історичний урок для американських переговорників.
Експерти нагадують про показовий досвід колишнього міністра фінансів США Генка Полсона під час глобальної фінансової кризи 2008 року. Тоді російські чиновники таємно запропонували Китаю спільно розпродати великі обсяги американських цінних паперів для остаточного обвалу економіки.
"Путін був готовий ризикнути програшем для всіх, лише щоб Сполучені Штати зазнали серйозних збитків", -- наголошують автори матеріалу.
Цей акт яскраво демонструє, що російський керівник не керується прагматичними бізнес-інтересами чи економічною вигодою. Він є класичним імперським націоналістом, який хоче повернути втрачені землі та відновити колишню силу за будь-яку ціну.
"Журналісти з США підкреслюють, що Путін ніколи не заявляв про себе як про бізнесмена, який прагне вигідних угод."
Систематичні акти підривної діяльності в глобальному масштабі.
Протягом тривалого часу російська зовнішня політика фокусується на зменшенні американського впливу в глобальному контексті. Москва активно надає Ірану сучасні винищувачі, танкову техніку та сприяє створенню надзвукових крилатих ракет, здатних протистояти авіаносцям США.
"Експерти зазначають, що ця зброя розроблена не з метою участі в геополітичних іграх, а для того, щоб подолати американські оборонні системи й завдати шкоди американським військовослужбовцям."
Кремль також активно сприяє антиамериканським режимам у Західній півкулі, забезпечивши понад 70% імпорту озброєнь до Венесуели в період з 2001 по 2018 рік. Куба та Нікарагуа також активно закуповують подібну військову техніку, а в Африці російські найманці поступово витісняють західні місії.
"Росія також поглибила своє військове партнерство з Північною Кореєю і Китаєм, які вважають США своїм головним супротивником", -- додають аналітики.
Вплив на Україну та західний світ.
Адміністрація Трампа фактично прийняла позицію Москви, погодившись на обмеження кількості військовослужбовців України та відмовившись від підтримки НАТО. Зниження обсягів військової допомоги та тимчасове припинення обміну розвідданими стали серйозним ударом для Києва.
"Автори статті зазначають, що українські генерали вважають відсутність американської підтримки найбільшим стратегічним ударом з початку вторгнення."
Прагнення досягти мирного врегулювання є цілком природним, проте ефективна дипломатія завжди потребує глибокого розуміння реальних намірів супротивника. Сучасним американським переговірникам слід взяти до уваги давні уроки і усвідомити, що російський диктатор готовий знищувати інші держави, навіть якщо це призведе до серйозних втрат для нього самого.
Нагадуємо, що Кремль планує новий військовий конфлікт для Європи. Західні розвідувальні служби висловлюють тривогу щодо потенційної агресії Росії проти НАТО.
#
