Не ставте всі свої ресурси в один кошик — як гарантувати цифрову надійність в умовах атак на дата-центри.

Систематичні напади на дата-центри трансформували принципи виживання для компаній.

У розмовах про відключення електрики та цифрову стійкість ми занадто довго цікавилися неправильними речами: як уникнути втрати інтернету? Ми інвестували в повербанки, безперебійники для маршрутизаторів, переходили на xPON, підраховували години роботи базових станцій без живлення. Нам здавалося, що якщо кабель, що веде до офісу, функціонує, то й цифровий бізнес у безпеці. Однак війна продемонструвала, що це лише поверхнева частина проблеми.

Справжня вразливість не полягає в "останній милі", а у фізичному центрі цифрової економіки: дата-центрах, серверах, системах зберігання даних та магістральних вузлах. Хмара виглядає як невагома концепція, поки не відбувається удар по будівлі, де розміщені тисячі серверів. Насправді цифровий простір має цілком матеріальну основу: мегавати електроенергії, системи охолодження, оптичні канали, дискові масиви та конкретну геолокацію на карті.

24 вересня моя компанія відчула це буквально. Російський удар припав по дата-центру на Борщагівці, де розміщувались наші сервери. Те, що не знищили безпосередньо вибух і пожежа, добила вода під час гасіння. У результаті одночасно зникли бухгалтерські системи, M.E.Doc, корпоративна пошта, CRM і фактично весь операційний контур бізнесу.

Ми не "втратили інтернет". Ми втратили простір, де бізнес існував у фізичному вигляді.

Тільки нове обладнання обійшлося майже в $20 тисяч. До цієї суми слід додати витрати на відновлення даних, програмного забезпечення, ліцензій, переналаштування систем, а також працю фахівців, які безперервно відновлювали інфраструктуру.

Хмара захищає від російської ракети по вашому дата-центру, але не скасовує інших ризиків. AWS, Azure і Google Cloud мають аварії. Можливі помилки адміністрування, компрометація облікових записів, ransomware, блокування сервісів, проблеми з транскордонним зв'язком. Нарешті, існує геополітичний ризик залежності від іноземної юрисдикції -- недарма в Європі дедалі серйозніше говорять про цифровий суверенітет.

Критично важливі бізнес-процеси повинні мати кілька автономних контурів. Основний контур може функціонувати на власній або приватній інфраструктурі, якщо це економічно та технологічно обґрунтовано. Проте дані та ключові сервіси повинні мати географічно віддалені резервні копії, а частина резервної інфраструктури повинна розташовуватися за межами України. Для особливо важливих систем є доцільним забезпечити незалежність від одного постачальника хмарних послуг. Резервні копії повинні бути незмінюваними та адміністративно ізольованими від основних систем, щоб жодна помилка або кібератака не могли знищити як основну систему, так і її резервні дані.

Ідеальна архітектурна структура — це ситуація, коли ракета знищує один з дата-центрів, але бізнес продовжує функціонувати. Якщо відбувається збій у Azure, система автоматично переключається на альтернативний маршрут. У випадку відсутності наземної оптики, зберігається резервний канал зв’язку. Коли основний акаунт стає скомпрометованим, є резервна копія, доступ до якої неможливо отримати тим самим шляхом.

Саме в цьому полягає сучасна цифрова оборона.

Не варто також переоцінювати Starlink. Він надзвичайно корисний як альтернативний транспорт даних, особливо коли пошкоджено наземну інфраструктуру. Але Starlink не є резервною копією бухгалтерії, CRM чи бази клієнтів. Якщо сам сервіс або дані недоступні, супутниковий канал нічого не відновить. Це важливий елемент резервування зв'язку, але не заміна правильної IT-архітектури.

Ту ж саму концепцію я реалізую і в домашніх умовах. Використовую оптику xPON, автономне живлення для роутера та термінала, а також мобільний канал на випадок резерву. Це не просто захоплення технологіями, а результат уроків, які дала війна: система, що має лише один спосіб функціонування, рано чи пізно зламається.

Сьогодні Росія здійснює атаки не лише на електростанції та інфраструктурні об'єкти. Її мета — підірвати здатність країни до координації дій, торгівлі, розрахунків, медичного обслуговування, управління логістикою та підтримки сучасної економіки. У зв'язку з цим цифрова стійкість вже не є виключно питанням для IT-відділів. Вона стала невід’ємною частиною бізнес-безпеки, поряд зі страховим покриттям, фінансовими резервами та фізичною охороною.

Основний висновок, який обійшовся моїй компанії в гроші та нерви, тепер звучить набагато чіткіше: не кладіть усі свої яйця в один американський кошик, відібравши їх з українського. Створіть таку систему, щоб жодна ракета, жоден дата-центр, жоден провайдер, жодна хмара чи одна помилка адміністратора не змогли зупинити вашу діяльність.

У часи спокою це визначали як відновлення після катастроф. Сьогодні ж в Україні це просто називається виживанням.

Автор представляє власну точку зору, яка може не збігатися з офіційною позицією редакції. Всі зобов'язання за інформацію, опубліковану в розділі "Думки", покладаються на автора.