На XXIII міжнародному банківському форумі в Санкт-Петербурзі керівники Центробанку Росії та її найбільших фінустанов обговорили стан кредитування й ризики для системи. Однак за стриманими формулюваннями фактично прозвучало визнання: підтримувати видачу позик в умовах війни проти України, високих ставок і зовнішніх обмежень стає дедалі складніше.
Які саме тривожні ознаки маються на увазі?
Фінансисти держави-агресора, здавалося б, більше не приховують свого занепокоєння з приводу зростаючих кредитних ризиків, низьких інвестиційних показників та труднощів у бізнес-середовищі. До такого висновку прийшла Служба зовнішньої розвідки України після аналізу обговорень, які мали місце в кінці вересня.
Голова російського фінансового регулятора Ельвіра Набіулліна повідомила, що протягом року частка проблемних кредитів зросла практично до 12%. Водночас все більше бізнесів звертаються з проханнями про перегляд умов погашення своїх боргових зобов'язань, зокрема це стосується продавців на онлайн-платформах та компаній, які постраждали від атак на інфраструктуру.
Справа в тому, що незважаючи на збільшення корпоративного кредитування, очікуваний позитивний вплив на економіку не спостерігається. Високі процентні ставки ускладнюють фінансування, що робить його менш привабливим для бізнесу. Крім того, підприємства стикаються з браком кваліфікованих працівників і технологій, а ситуація для експортерів стає все складнішою.
Зверніть увагу! Інфляція також чинить тиск, внаслідок чого Центральний банк Росії змушений дотримуватися суворої монетарної політики.
Наприклад, Андрій Костін, голова правління "ВТБ Банку", повідомив, що деякі великі бізнесмени уникають інвестування у свої компанії через високі кредитні ставки, зміни в законодавстві, зовнішні обмеження та страх перед "націоналізацією". У свою чергу, Володимир Верхошинський, керівник "Альфа-Банку", підкреслив, що у регіонах середній бізнес стикається зі зростаючими ризиками погіршення платоспроможності.
Російська влада намагається втримати систему завдяки дешевим програмам, перенесенню строків і державним вливанням. Але ці заходи лише відтерміновують проблему. Підприємства накопичують борги, банки - ризики, а держава бере на себе все більше витрат,
- зазначили у відомстві української розвідки.
Врешті-решт, війна висмоктує все більше ресурсів, які могли б бути використані росіянами для оновлення їхньої економіки.
Нагадаємо, що напередодні Володимир Путін ухвалив новий указ, який запроваджує обмеження на вивезення готівкових рублів за межі країни, навіть до так званих дружніх держав. Відтепер фізичні та юридичні особи, що порушують ці нові правила, можуть зіткнутися з конфіскацією своїх коштів.
#Володимир Путін #Інвестиції #Росія #Експорт #Економіка #Інфляція #Юридична особа #Ризик #Банк #Російський рубль #Санкт-Петербург #Платоспроможність #Націоналізація #Центральний банк Росії #Бізнес #Борг #Грошово-кредитна політика #Компаній #Служба зовнішньої розвідки України #Кредит #Кредит (значення) #Аналітична оцінка
