Якщо коротко, оподаткування дрібних міжнародних відправлень (до 150 євро) - це про вирівнювання конкурентних умов і детінізацію, а не про "покарання онлайн-покупців". В українських реаліях чинний поріг вартості посилок створює ситуацію, коли значний обсяг товарів заходить у країну у форматі дрібних B2C-відправлень без ПДВ.
Це створює цінову вигоду для міжнародних платформ у порівнянні з легальним імпортом, офіційним рітейлом та українськими виробниками. Ми не раз підкреслювали, що це є спотворенням конкуренції та причиною бюджетних втрат.
Економічний вплив від реформи матиме багатогранний характер.
По-перше, зросте частка "білої" торгівлі. Коли правила однакові, легальному бізнесу простіше конкурувати та інвестувати, а державі - прогнозувати надходження.
По-друге, з'являється додатковий фіскальний ресурс, особливо важливий під час війни та дефіциту бюджету. За різними оцінками, надходження можуть зрости орієнтовно на 20 млрд грн на рік.
По-третє, посилюється позиція українського виробництва. Коли "безподатковий" імпорт більше не є штучно дешевшим, у локальних брендів з'являється більше можливостей для цінової конкуренції та масштабування.
Не менш важливими є питання якості та безпеки товарів. Європейські регулятори почали активніше вимагати від платформ з ультра-низькими цінами підвищення контролю через загрози, пов’язані з реалізацією небезпечної продукції. Зокрема, це стосується компаній, таких як Temu, а також загальної тенденції в ЄС до введення більш строгих вимог до Temu та Shein.
Для України це питання залишається надзвичайно важливим: хоча податкове вирівнювання не здатне повністю усунути проблему, воно значно знижує спонукання до масового імпорту найдешевших товарів сумнівної якості та створює основи для більш систематичного контролю.
Збалансованим може вважатися той підхід, який:
Найбільш збалансованою виглядає модель, яку пропонуємо як основу для законодавчих змін:
Цей підхід фактично відображає стратегію Європейського Союзу: модель IOSS (Імпортний єдиний вікно) ліквідувала ПДВ-виключення для невеликих посилок, одночасно спростивши процес адміністрування через цифровізацію.
Критично важливо забезпечити перехідний період і технічну готовність системи - IT-рішення, регламенти взаємодії з платформами та операторами доставки, інформування споживачів. Саме так реалізують "європейську модель", про яку йдеться у публічних комунікаціях Міністерства фінансів.
Вплив матиме різні форми для різних категорій людей, і важливо обговорювати це спокійно, без перебільшень.
Справді, частина імпульсних або суто "цінових" покупок може зменшитися - ПДВ підвищить кінцеву вартість низьковартісних товарів. Однак якщо податок буде сплачуватися на етапі купівлі (а не "донараховуватися" на митниці), перехід пройде м'якше: люди бачитимуть остаточну ціну одразу та прийматимуть рішення прозоро.
Для малих підприємств, які здійснюють закупівлі на міжнародних платформах, короткострокові витрати зростуть, принаймні, на суму ПДВ. Однак виникає питання справедливості: існуюча модель фактично підтримує тіньовий імпорт і створює нерівні умови для тих, хто діє в рамках закону.
Щодо українського виробництва та легального ритейлу, то їх очікує переважно позитивний вплив:
Серед окремих міжнародних платформ з'являються занепокоєння щодо методів збору даних та функціонування додатків. Публічні аналітичні організації, такі як CSIS, вказують на потенційні загрози щодо конфіденційності та безпеки, пов'язані з Temu, в той час як технічні дослідження відзначають запити на доступ до камери, мікрофона, геолокації та інших ресурсів.
Паралельно платформи перебувають під посиленим регуляторним наглядом у ЄС і США, включно з провадженнями за DSA або штрафами за порушення приватності, як у випадку Shein.
#Європейський Союз #Товари #Митниця #Споживач #Податок #Бюджет #Бренд #Євро #Малий бізнес #Імпорт #Дефіцитні видатки #Прикладне програмне забезпечення #Роздрібна торгівля #Конкуренція (економіка) #Модель #Податок на додану вартість #Стимул (психологія) #Аналітичний центр #Центр стратегічних і міжнародних досліджень #Мікрофон #Бізнес
