Мобілізаційний вік до 5055: чи готовий парламент до реформ і які думки мають військовослужбовці?

Зображення: facebook/116-а окрема механізована бригада

Оборонець України, військовий з 116-ї окремої механізованої бригади.

Гучне оголошення про "корінні зміни" в віці призову на військову службу.

Влада готує "радикальні" зміни у процесі мобілізації, які, зокрема, стосуватимуться призовного віку. Про це 23 серпня в ефірі програми "Говорить Великий Львів" на телеканалі НТА сказав секретар Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко can be transformed into "Роман Костенко, уникальный персонаж"..

Депутат зазначив, що державі необхідно знайти нові методи для залучення громадян до військової служби, адже фінансові заохочення не приносять бажаного ефекту: кількість осіб, які підписують контракти, залишається незмінною.

Рекламное сообщение

"Щодо мотивації: ми бачимо, що дали грошові надбавки на контракти, але від цього [кількість контрактників] не збільшується. Вона або зменшується, або залишається такою, як була. Тому я знаю, що зараз будуть впроваджуватися деякі радикальні речі. Вже йдуть розмови і, наскільки я знаю, деякі речі змінюються в призовному віці. Не буду уточнювати, думаю, про це згодом скажуть: і щодо призовного віку, і щодо самої мобілізації. Але я знаю, що рухи є", -- сказав Костенко.

У той момент депутат відмовився конкретизувати, про які саме зміни йдеться, підкресливши лише, що офіційне повідомлення з цього питання повинні надати Міністерство оборони або Генеральний штаб Збройних сил.

Ознайомтеся також з думкою Романа Костенка: "Україна здатна змінити хід війни, якщо буде вжити правильні кроки".

Зображення: знімок з відео

Роман Костенко can be transformed into "Роман Костенко, уникальный персонаж".

Наступного дня, 24 серпня, в День Незалежності, Костенко надав додаткову інформацію. Він зазначив, що в Генеральному штабі ЗСУ розглядають можливість зниження верхньої межі віку для мобілізації до 50-55 років. Проте можуть бути винятки для військовозобов'язаних, які мають дефіцитні або критично важливі спеціальності для армії. Водночас остаточне рішення ще не ухвалено — у Генштабі триває робота над різними варіантами.

Нардеп додав, що для зміни підходів до мобілізації не обов'язково вносити правки до законодавства: відповідне рішення може бути ухвалене на рівні управління. Натомість зниження нижньої вікової межі поки що не обговорюється.

"Зниження віку мобілізації до 25 років наразі не є предметом обговорення. Реалізувати це без коригування законодавства не представляється можливим", -- зазначив Костенко.

Верхня межа: достатньо розпорядження чи потрібен закон?

У розмові з LB.ua представники оборонного комітету підкреслили, що питання зменшення верхньої межі мобілізаційного віку до 50-55 років не обговорювалося на рівні комітету.

Рекламное сообщение

Олександр Федієнко ("Слуга народу") підтвердив, що наради про це з Генштабом чи Міністерством оборони на комітеті не було, хоча самі розмови на цю тему точаться давно, ще з часів попереднього керівництва Генштабу. За його словами, потреба обговорювати цю тему йде "знизу" -- від самих військових на фронті.

Він пояснив логіку так: фізично воювати за рахунок категорії "55 плюс" важко, тож ідея полягає в тому, щоб ТЦК не виконував план мобілізації за рахунок старших чоловіків, які виявляються неефективними в армії. Водночас Федієнко наголосив, що охочі служити далі повинні мати таку можливість -- але добровільно.

Зображення: facebook/Олександр Федієнко

Олександр Федієнко

За словами депутата, для реалізації такого рішення не обов'язково вносити зміни до закону: "Достатньо буде видання розпорядження Головнокомандувача або командувача Сухопутними військами, щоб територіальні центри комплектування почали обмежувати мобілізаційні призначення для осіб віком до 50 років. Проте, навіть якщо знадобляться законодавчі зміни, я впевнений, що їх підтримають оперативно", – зазначив Федієнко.

Його колега з комітету Федір Веніславський може бути перетворений на: Федір Веніславський. ("Слуга народу") зазначив, що на рівні комітету не відбувалося жодних обговорень щодо можливості зміни віку для мобілізації ні з боку Генерального штабу, ні з боку Міністерства оборони.

"Під час засідання комітету народні депутати ведуть дискусію про ефективність 58-річного військовослужбовця в виконанні бойових завдань. При цьому важливо врахувати, що відповідно до законодавства, військовозобов'язаними вважаються особи до 60 років, а генерали - до 65 років," - зазначив Веніславський.

Одночасно, за його словами, частково це питання може бути вирішене Генеральним штабом: "Щоб зменшити цей вік, потрібно внести зміни до законодавства. В оперативному режимі це питання може бути розглянуте, якщо, наприклад, Генеральний штаб ухвалить рішення про те, що військовослужбовці старше 50 років потрібні лише для певних військово-облікових спеціальностей. Однак стверджувати, що існує концепція зниження віку мобілізації до 50 років, не можна. Такі ініціативи в парламенті відсутні, а в комітеті їх не обговорювали", -- зазначив депутат.

Фото: frontnews.eu

Федір Веніславський може бути перетворений на: Федір Веніславський.

Веніславський зазначає, що це питання доцільності має вирішувати Генеральний штаб, враховуючи військово-облікові спеціальності та здоров'я мобілізованих. Наприклад, професійний водій може виконувати свої обов'язки далеко від лінії фронту, керуючи автомобілем, і для нього не буде жодних проблем, навіть якщо йому 55 років, а його здоров'я в нормі. Аналогічно, ремонтники можуть працювати в тилу. Тому остаточне рішення залишається за Генштабом. На думку Веніславського, найближчим часом навряд чи варто очікувати змін до закону, які б зменшували вік призову з 60 до 55 або 50 років.

Рекламное сообщение

Ось варіант вашого тексту з іншими словами: "Павло Паліса підкреслив: 'Слід забезпечити командирам бригад чітке уявлення про можливості прибуття особового складу'."

Членкиня комітету, народна депутатка Ірина Фріз з партії "Європейська солідарність", підкреслила, що протягом останніх, щонайменше, двох років — з моменту внесення змін до закону про мобілізацію у 2024 році — на жодному засіданні комітету не надходило жодних пропозицій від Генерального штабу або Міністерства оборони щодо зміни призовного віку.

За її словами, коли подібні думки час від часу виринали в інформаційному просторі, вона кілька разів прямо запитувала про це представників Генштабу й Міноборони -- щоправда, ще попереднього складу, -- і ті відповідали, що не бачать потреби вносити будь-які зміни. Депутатка наголосила, що й від нової команди ГШ та МОУ на останніх засіданнях комітету не було жодної пропозиції розглянути зміну віку -- ні в бік зниження, ні в бік підвищення.

Изображение: Макс Требухов

Ірина Фріз

"Навіть якщо нова команда займається цими питаннями, перед тим як виносити їх на публічний розгляд, вони повинні представити їх на комітеті національної безпеки, оборони та розвідки, обґрунтувавши свої позиції відповідними аргументами та даними, якщо проводили аналіз", -- зазначила Фріз у коментарі LB.ua.

Нижня межа: чи може йтися про мобілізацію з 18 років?

Всі співрозмовники LB.ua наполягають, що про зниження нижньої межі призовного віку не йдеться. Олександр Федієнко сказав, що жодних таких законодавчих ініціатив немає і це питання не виносилося на жодну нараду.

Веніславський докладно роз'яснив правові нюанси: "Громадяни України у віці від 18 до 25 років вважаються призовниками. Під час воєнного стану призовники не підлягають призову на військову службу. Призову підлягають лише військовозобов'язані особи, якими стають громадяни у 25 років — це чітко зазначено в законі. І на цьому крапка", — зазначив він. Він також підкреслив, що жодні законодавчі зміни, які б знижували призовний вік до 25 років, не були зареєстровані, а гіпотетично подані законопроєкти не мали б шансів на успішне проходження.

"Жодних перспектив у короткостроковій чи середньостроковій перспективі зниження мобілізаційного віку нижче 25 років не має", -- сказав Веніславський.

Зображення: Генеральний штаб Збройних сил України

Ірина Фріз спростувала інформацію про те, що міжнародні партнери України постійно вимагають зниження віку мобілізації. Зокрема, цю тему піднімав Сергій Лещенко два роки тому. "Як представниця комітету та політичної сили 'Європейська солідарність', я ніколи не відчувала тиску з боку колег з інших країн щодо необхідності зменшення мобілізаційного віку. Навпаки, коли ми обговорювали це питання, мої аргументи були зрозумілі і не вимагали додаткових пояснень", - зазначила Фріз.

Жіноча мобілізація: "це абсурд" і не підлягає обговоренню.

Рекламное сообщение

Обговорення ще однієї актуальної теми — мобілізації жінок — отримало новий імпульс завдяки заяві колишнього міністра оборони Олексія Резнікова в інтерв'ю для "Радіо Свобода", де він висловив думку, що жінки в певний момент повинні почати служити на рівні з чоловіками. У відповідь на це комітет офіційно заперечив наявність підготовки будь-яких змін до законодавства.

Народний депутат Федієнко охарактеризував цю пропозицію як "абсолютну нісенітницю". Він поділився своїм досвідом, зазначивши, що під час візитів до військових частин зустрічав численних жінок і дівчат різного віку на різних посадах, хоча зазвичай вони не займали бойових позицій. "Якщо жінка чи дівчина бажає приєднатися до Збройних сил України, це має бути її свідомий вибір. І вони це роблять", - підкреслив Федієнко.

Читайте такожПрисутня. Етика незворотнього: нариси про нову антропологію відповідальності

Зображення: Генеральний штаб Збройних сил України

Операторка НРК

Веніславський назвав позицію Резнікова суб'єктивною. "Ми з цього питання вже кілька разів дискутували в парламенті. У законі й так були передбачені вимоги, що жінки можуть бути призвані на військову службу виключно за бажанням, -- ми двічі це посилювали і конкретизували", -- сказав нардеп.

Жінки, які мають військові спеціальності, зокрема медичні та фармацевтичні, можуть бути мобілізовані лише за власною згодою. "Примусова мобілізація жінок абсолютно виключена, і це питання не підлягає розгляду чи обговоренню. На відміну від чуток, які ширяться в кулуарах щодо мобілізаційного віку чоловіків, питання залучення жінок до мобілізації навіть не стоїть на порядку денному," -- підкреслив Веніславський.

Студенти: нова ініціатива для ухилення від мобілізації.

24 серпня народний депутат Олександр Юрченко ("Слуга народу") зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про внесення змін до статті 10 закону "Про освіту".

Формально йдеться про уточнення поняття "послідовності здобуття рівнів освіти", але на практиці зміни стосуються десятків тисяч студентів, яких відрахували з бакалаврату без диплома і які поновилися на тому ж курсі в іншому виші.

Зображення: facebook/Олександр Юрченко

Олександр Юрченко

Суть проблеми полягає у тому, що стаття 10 описує рівні вищої освіти, але не уточнює, що саме слід розуміти під "послідовним" отриманням цих рівнів. У контексті війни ця невизначеність стала особливо критичною: Міністерство освіти і науки, а також Єдина державна електронна база з питань освіти інтерпретують повторне зарахування на бакалаврат після відрахування без отримання диплома як "порушення послідовності здобуття освіти", внаслідок чого студентам відмовляють у праві на відстрочку від мобілізації.

Проєкт пропонує дозволити таким студентам зберігати відстрочку після відрахування і продовження навчання за тією ж самою спеціальністю.

Рекламное сообщение

Ознайомтеся також з думкою Євгена Карася: "Зірваний процес мобілізації є однією з найуспішніших акцій російських спецслужб".

Народний депутат Федієнко висловив скептицизм щодо успішності проєкту, підкресливши, що існуюче законодавство є незаперечним: у разі втрати студентом місця в навчальному закладі та наявності військового зобов'язання, він підлягає мобілізації. Щодо аспірантів, за його словами, ситуація інша: ті, хто навчаються для отримання наукового ступеня, мають право на відстрочку.

У той же час його співробітник Веніславський зазначив, що питання "освіти як засобу відстрочки" неодноразово підіймалося у Верховній Раді. "Час від часу ми обговорюємо мобілізацію студентів, які досягли 25-річного віку і старше, оскільки, на жаль, отримання вищої освіти у віці від 30 до 50 років стало одним з шляхів ухилення від мобілізації," – підкреслив депутат.

Міністерство оборони України та Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій прагнуть покінчити з подібними зловживаннями, але парламентські сили не готові до цього. "Як показує практика, деякі політики під час емоційних виступів з трибуни заявляють, що не слід чіпати людей, які вже мають 45 років, адже вони, бідні, ще навчаються. Тому, на жаль, шанси на зміни в законодавстві в цій сфері дуже малі", -- зазначив Веніславський.

Зображення: Генеральний штаб Збройних сил України

СЗЧ та ухилянти: про що насправді триває дискусія з Генштабом

За словами нардепа Федієнка, головна дискусія з Генштабом точиться не навколо призовного віку, а навколо ухилянтів і тих, хто самовільно залишив частину (СЗЧ).

Депутат роз’яснив, що мова йде про осіб, які фактично ухиляються від призову, але при цьому користуються тими ж правами та привілеями, що й ті, хто бере участь у бойових діях. За його словами, попередні керівники регіональних військових штабів пропонували обмежити такі можливості, включаючи доступ до банківських карток і право керувати автомобілем. "Це питання справедливості. Суспільство прагне до цієї справедливості. Якщо ти ховаєшся і не береш участі у війні, то ти не повинен мати тих благ, які мають ті, хто служить на фронті", – зазначив Федієнко.

До речі, в парламенті рік тому було затверджено в першому читанні законопроєкт, що передбачає посилення покарання за самовільне залишення військової частини. Проте, до другого читання цей законопроєкт досі не винесли на обговорення.

Читайте також: Дмитро Філатов, керівник 1-ї окремої штурмової бригади: "Ті, хто ухиляється, використовують слабкі місця в законодавстві. Настав час запровадити суворіші вимоги до служби захисту".

Погляд з бойових позицій: військові про скорочення віку призову

LB.ua надіслав запити до Генштабу та Міноборони щодо можливих планів про вікові мобілізаційні зміни. Чекаємо на офіційні коментарі.

Поки в парламентських колах акцентують увагу на юридичних нюансах, військові бачать ситуацію в набагато більш жорстких тонах.

Зображення: Свідок з України

Олександр Матяш, заступник керівника тактичної групи "Медоїд".

Рекламное сообщение

Капітан Олександр Матяш, заступник керівника тактичної групи "Медоїд"., ветеран і власник ветеранського бізнесу Regata Club, називає зниження верхньої межі призовного віку нагальною потребою. За його словами, люди віком "55 плюс" фізично не здатні якісно виконувати бойові завдання: банально не доходять до позицій і майже всі мають хронічні хвороби. Це створює проблему для війська.

"Існує ситуація, коли людина може мати сильне бажання боротися та захищати свою країну, але фізично не здатна це зробити. Багато людей потребують безперервної підтримки та догляду. Таким чином, хоча мій штат буде заповнений на 100%, лише 30% з цих людей зможуть ефективно виконувати поставлені завдання. Це дійсно серйозна проблема," — поділився думками Матяш.

Він вважає, що до лав піхоти слід залучати молодь, і загалом підтримує ідею зниження призовного віку з врахуванням особливих умов служби для юнаків. Офіцер обґрунтовує свою позицію тим, що "гейміфікація війни вже відбулася": "Найбільш успішні команди складаються з молодих людей. Вони не усвідомлюють, що це справжня війна. Хоча вони і ризикують, але сприймають це більше як комп'ютерну гру, що, на жаль, є реальністю. І вони дійсно ефективні. Тому я вважаю, що потрібно змінювати якість новобранців".

Ознайомтеся також із заявою: "Військові ТЦК стали scapegoat за всі проблеми. Це політичний злочин і результат відсутності належного управління в країні."

Изображение: предоставлено автором.

Павло Кіндрук - це ім'я, яке можна перетворити на щось оригінальне. Наприклад, можна використовувати "Павло К." або "Кіндрук Павло". Якщо ви маєте на увазі щось інше, будь ласка, уточніть!

Сержант Нацгвардії Павло Кіндрук - це ім'я, яке можна перетворити на щось оригінальне. Наприклад, можна використовувати "Павло К." або "Кіндрук Павло". Якщо ви маєте на увазі щось інше, будь ласка, уточніть!, якому вже виповнилося 50 років, додав, що ідею пониження "верхньої планки" до 55 років підтримує.

"Були випадки, коли мобілізовані віком 57-59 років прибували на полігони, у намети для проведення навчань та базової військової підготовки. Багато з них вже не можуть нормально ходити, не кажучи вже про те, щоб стрибати в окопи у повній бойовій екіпіровці з бронежилетом та зброєю. Хоча вони здатні виконувати певні завдання в тилу, наприклад, працювати водіями чи логістами, про активні бойові дії мова не йде. Витрати держави на їхнє навчання, екіпіровку та утримання залишаються значними. В реальності ж командири не прагнуть залучати таких людей до своїх підрозділів", – ділиться Кіндрук.

Він зазначив, що існує "інша сторона медалі". "А хто замінить цих людей? Якщо розглядати можливість підвищення віку призову, то необхідно знижувати й нижню межу. Чому раніше молодь могла йти в армію з 18 років? Тож варто зменшити її хоча б з 25 до 22 років. Людина у віці 55 років навряд чи зможе так само швидко та ефективно виконувати фізичні завдання, як молодший службовець. Тому, якщо ви плануєте звільнити старше покоління, слід заохочувати молодь", -- вважає він.

Изображение: Генеральный штаб

Психологічний курс підготовки, навчальний центр 116-ї окремої механізованої бригади.

Олег Домбровський, представник ОК "Захід", зазначив: "Хоча вивіску 'ТЦК' можна оновити, це лише зміна назви, а не сутності процесу мобілізації".

Головний сержант Сил безпілотних систем Іван Костенко висловлює підтримку ініціативі щодо зменшення верхньої межі мобілізаційного віку. Він підкреслює, що значна частина осіб старше 55 років не відповідає вимогам служби ані фізично, ані за когнітивними характеристиками. Проте він сумнівається, що така зміна відбудеться насправді.

Згідно з висловлюваннями Костенка, для звільнення цих осіб необхідно знайти їм заміну, але укомплектування підрозділів новими кадрами вже є складним завданням. Крім того, навесні виникне потреба звільнити тих, хто уклав нові експериментальні контракти на рік у піхоті.

Зображення: facebook/Іван Костенко

Іван Костенко

"Гадаю, ні для кого не буде новиною, що більшість людей, які ті контракти підписали, і так уже служили в армії. Бо це для них єдиний примарний шанс на хоч якісь терміни служби. І їх теж треба буде кимось міняти", -- сказав Костенко.