Кількість користувачів застосунку "Дія" перевищила 24 мільйони, повідомила керівниця Міністерства цифрової трансформації.

"Кількість користувачів "Мрії" перетнула позначку в 1 млн українців"

Які нові продукти останнім часом з'явилися в "Дії", зокрема, в освітній сфері? Що змінилося для учнів, для вчителів, загалом для освітньої інфраструктури?

Ми, як Міністерство цифрової трансформації, спільно з Міністерством освіти, вже протягом кількох років працюємо над розвитком освітньої інформаційної системи, що має чудову назву "Мрія". За останні 100 днів ми спостерігаємо позитивні зміни у її розвитку, адже кількість шкіл, які безкоштовно підключаються до цієї платформи, постійно зростає. Нещодавно кількість користувачів "Мрії" перевищила 1 мільйон українців і продовжує активно збільшуватися.

Дозвольте нагадати, що представляє собою ця екосистема. Вона включає в себе різноманітні інструменти, які створені для зручності роботи адміністрації навчальних закладів, викладачів, учнів і батьків. Кожен учитель, батько або учень проходить перевірку через державні реєстри, що гарантує їх безпечний доступ до інформації та можливість контролювати навчальний процес. Це дозволяє, зокрема, вчителям і адміністрації стежити за успішністю класу, а батькам — за результатами навчання своїх дітей. Якщо в сім'ї кілька дітей, батьки можуть легко оцінювати успіхи всіх своїх дітей через зручний додаток, за умови, що "Мрія" впроваджена в школах, де вони навчаються.

"Цифрові сервіси - хороший інструмент для інтенсифікації навчального процесу"

Нам надзвичайно важливо, що цей додаток демонструє відмінні результати. Я вважаю, що його розвиток відбувається в особливий момент для України. Не є секретом, що наразі не всі навчальні заклади можуть регулярно проводити уроки в класах. Багато занять відбувається в онлайн-форматі, і цифрові рішення стають чудовим інструментом для оптимізації навчального процесу та його структурування. Це також відкриває можливості для держави управляти цим процесом, аналізувати результати і, завдяки штучному інтелекту, вчасно надавати рекомендації. В "Мрії" використовуються численні інструменти ШІ, які допомагають учням і батькам зрозуміти, де потрібно підсилити знання, а також вказують на матеріал чи тестування, які варто повторити. Крім того, учасники можуть отримати задоволення та винагороди від "Мрії" за успішне виконання різних завдань.

"Дія" — це наш найсильніший рушій!

Що ще нового з'явилося в "Дії" за останній час, які послуги ви вважаєте найважливішими?

"Дія" — це наш найсильніший інструмент, який активно працює над створенням нових послуг. За останні три місяці ми відкрили для військовозобов'язаних та підприємців можливості ведення військового обліку та звірки з територіальними центрами комплектування через платформу "Дія". Наприкінці літа ми запустили "Пакунок школяра", що пропонує широкий спектр сервісів для дітей та їх батьків. Також ми реалізували нові можливості для матерів, щоб жінки, які очікують на пологи або вже стали мамами, могли отримати необхідну підтримку вчасно. Паралельно працюємо над послугами для водіїв; наприклад, впровадили Європротокол, який можна оформити в електронному форматі через "Дію". Крім того, реалізуємо доставку водійських документів через "Нову пошту". Не забуваємо й про бізнес: ми пропонуємо гранти для започаткування та розширення власних справ, нові послуги в сфері ветеринарії через сервіс єДозвіл, а також підтримку працівників, які працюють на тимчасово окупованих територіях.

"Технології, які в даний момент визначають хід подій, здатні бути адаптовані та впроваджені в цивільну сферу."

Я чув, що ви також реалізуєте проекти, у яких військові технології застосовуються в цивільному секторі. Чи могли б ви поділитися більш детальною інформацією про це?

Цей новий напрямок, на нашу думку, має величезний потенціал. Війна стала каталізатором розвитку багатьох технологій, які вже здобули міжнародне визнання для України. Наша країна зайняла провідні позиції у військових технологіях. Проте військовий сектор має свої обмеження, і не всі інвестори готові вкладати кошти у військові проекти. Натомість, кількість інвесторів, готових інвестувати у цивільні ініціативи в Україні, значно більша. Це відкриває перед нами можливості для розширення ринку та збільшення кількості компаній, які можуть функціонувати у цих сферах. Мова йде про технології, які наразі сприяють нашій перемозі на фронті та продемонстрували свою ефективність у бойових умовах; їх можна адаптувати для використання в цивільному житті. Ми вже робимо перші кроки у цьому напрямку за підтримки нашого акселератора Brave1 та колег з інших міністерств. Наприклад, ми займаємося розвитком біонічних протезів, що використовують технології, які з’явилися на полі бою, але у цивільному житті вони можуть принести користь як ветеранам, так і людям, які потребують протезування з інших причин. Серед нових ініціатив варто згадати експериментальну постанову уряду, що дозволила розпочати тестування медичних дронів, які будуть транспортувати донорські органи та кров по території України.

Як Міністерство цифрової трансформації безпосередньо допомагає фронту?

За допомогою наших цифрових технологій сьогодні відбувається дуже багато процесів. Як основний приклад, мабуть, наведу наш акселератор Brave1, який працює вже декілька років. Постійно перебуваючи в комунікаціях з військовими, він збирає технічні проблеми, потреби або рішення, які треба знайти і формує їх у вигляді так званих конкурсів. З іншого боку, цей акселератор активно працює зі стартапами, інноваційними компаніями, в тому числі компаніями в сфері miltech. Далі такі потреби або технічні рішення у вигляді конкурсів анонсуються для цих компаній. Компанії мають визначені правила і терміни, за які вони повинні запропонувати свої рішення. До речі, останнім часом ці рішення можна вже подавати через електронну систему Prozorro. Це теж скоротить час і зробить прозорішим процес і взаємодії нашого акселератора та інноваційних компаній. Акселератор оцінює рішення, які надав ринок, за допомогою експертної ради обирає найкраще з них і на найкраще рішення видає фінансування. На базі цього фінансування компанії можуть швидше організувати зразок, зробити рішення. Далі це рішення проходить випробування і в разі позитивних результатів ми допомагаємо виробнику швидше отримати зацікавленість з боку Міністерства оборони. І за умови, що цей продукт відповідає всім вимогам, отримати і державний контракт. Таким чином акселератор працює від потреб військових до зразка, який вже законтрактований державою, готується для того, щоб бути відправленим на фронт.

Оксана Ферчук. Фото: linkedin/ferchuk

З моменту початку війни учасники Дія.City внесли 109 мільярдів гривень у вигляді податкових платежів.

Перед початком повномасштабної війни в Україні сектор інформаційних технологій переживав бурхливий розвиток. Чи залишається він і сьогодні ключовим двигуном економіки?

Я б сказала, що під час війни розвиток IT-сектору навпаки прискорився. Це хороший результат, який ми бачимо в рамках нашого податкового простору Дія.City. Кількість компаній суттєво зросла. На сьогоднішній день ми маємо майже 5 тис компаній, але головне, що зростає і кількість робочих місць, і податки, які сплачують ці компанії. Цей податковий простір був запущений за два тижні до початку війни. І можемо сказати, що з початку війни резиденти Дія.City сплатили 109 млрд грн у вигляді податків. І тільки в 2026 році ця сума склала 44 млрд. Тобто обсяги зростають, продукція зростає, що дає нам надію і формує наше бачення, що цей сектор може стати одним з ключових для відновлення економіки України. Також дуже велика роль резидентів Дія.City у формуванні експортної виручки. Якщо говорити про експорт послуг, то резиденти Дія.City сьогодні на першому місці за обсягом експортної виручки. А якщо дивитись на весь експорт України, то резиденти Дія.City формують 12% такого обсягу загальної виручки і посідають друге місце після агропродукції.

"Більше ніж половина фінансування нашої цифрової трансформації надходить від міжнародних партнерів."

Деяка частина цих фінансів спрямовується на вдосконалення цифрової галузі. Іншими словами, з яких ресурсів фінансується наша цифрова трансформація?

Наша цифрова трансформація є результатом тісної співпраці між державою Україна та приватним сектором, який суттєво сприяє процесам цифровізації. Проте більш ніж половина фінансування нашої цифрової трансформації надходить від міжнародних партнерів. Це, в основному, уряди країн, зацікавлені у демократичному розвитку України та її цифрових ініціативах. Вони визнають, що під час війни Україна здійснила вражаючий цифровий прорив і тепер є прикладом не лише цифрової держави, а й цифрової стійкості. Події останніх місяців, коли наші вороги намагалися знищити цифрову інфраструктуру, стали відомими у світі і викликали захоплення у наших партнерів. Вони цікавляться цим досвідом та прагнуть використати його для створення своїх стійких цифрових рішень. Ми з радістю ділимося цією інформацією з ними.

"Розподілені системи забезпечують вищий рівень стійкості та захисту від кіберзагроз."

Коли мова заходить про страхи, іноді від аудиторії можна почути такі побоювання: "Усі мої дані зібрані в одному додатку, і що, якщо хакери викрадуть їх усі одразу, або зламають систему?". Які можуть бути заспокійливі аргументи для наших слухачів у цій ситуації?

Розпочну з дещо складного терміна - архітектура інформаційно-комунікаційної системи. Якщо говорити простіше, застосунок "Дія" не є сховищем для всіх ваших документів. Це, по суті, своєрідна вітрина або координатор, який ідентифікує вас та точно розуміє, який конкретно документ або послугу ви запитуєте. Після цього застосунок знає, куди звернутись — до якого державного реєстру чи інформаційної системи — для отримання необхідної вам інформації. Це й називається розподіленою архітектурою. Вона гарантує, що ваші дані не зберігаються централізовано в одному місці. Завдяки такій розподіленій структурі системи стають більш стійкими та захищеними від кібератак. Однак варто розуміти, що кібератаки нині можуть мати різні вектори. Один із них полягає в атаці на інформаційну систему з метою виявлення її слабких місць. Інший - коли сама людина стає ціллю, необережно розголошуючи важливу інформацію шахраям. Тому наше завдання полягає у підвищенні рівня кібернавичок та цифрової грамотності громадян, постійно інформуючи про базові принципи безпеки, які варто тримати в пам'яті. Це включає в себе недопущення розповсюдження персональних даних третім особам та обережність щодо підозрілих листів чи повідомлень. Адже хакери націлені на наші дані і полюють на тих, хто неуважно ставиться до своїх особистих відомостей. Тому кібергігієна, кібербезпека та кіберосвіта стають надзвичайно важливими аспектами нашої роботи з українським суспільством.

"Щороку ми фіксуємо приблизно 2-3 тисячі кібератак на українські цифрові системи"

Хакери регулярно намагаються зламати нашу цифрову інфраструктуру, і це явище особливо актуальне в даний час. Чи мали ці спроби успіх?

Сьогодні атаки відбуваються в значних масштабах. Якщо проаналізувати статистику, можна побачити, що щорічно ми реєструємо близько 2-3 тисяч кібератак на цифрові системи та ресурси України. При цьому ми не розмежовуємо їх на державні чи приватні. Ці 2-3 тисячі атак на рік – це суттєва кількість, і зрозуміло, що деякі з них можуть бути успішними. На мою думку, це постійна війна. Наші команди стають дедалі професійнішими, впроваджуючи нові засоби кіберзахисту, зокрема сучасні технології, що базуються на штучному інтелекті. Ворог також адаптує свою тактику, шукаючи вразливості не лише в наших інформаційних системах, але й серед людей. Наше завдання полягає в підвищенні кваліфікації наших фахівців, інвестуванні в сучасні кіберінструменти та підвищенні рівня обізнаності українців щодо кібергігієни та навичок безпеки в цій сфері.

"Життя міст і сіл поруч із фронтом інакше"

В Україні є чимало людей, які, можливо, не мають достатньо можливостей для використання смартфонів або ж не мають стабільного інтернету. Що їм робити в умовах, коли ми так активно використовуємо ці технології?

Розглянемо це питання з двох сторін. По-перше, є категорія осіб, які не мають можливості або бажання використовувати цифрові інструменти. Для надання послуг таким громадянам в Україні функціонують Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які забезпечують необхідні послуги для тих, хто не може або не бажає звертатися до електронних форматів. Крім того, в Україні активно розвиваються безбар'єрні технології. Це означає адаптацію як мобільних додатків, так і веб-сайтів для роботи з такими технологіями. Очікується, що кількість таких ресурсів буде зростати, а увага до цього питання зростатиме, оскільки, на жаль, війна призводить до збільшення числа людей, які потребують особливого підходу.

Другий сектор охоплює території, що розташовані поблизу фронту. Тут перед нами стоїть широкий спектр завдань, які ми реалізуємо спільно з операторами мобільного та фіксованого зв'язку, а також місцевими громадами. Життя в містах і селах, що знаходяться поруч з фронтом, має свої особливості. Ця цифрова інфраструктура зазнає фізичних пошкоджень щодня. Щоб відновити її, необхідно постійно прокладати нові кабелі, встановлювати репітери та оновлювати базові станції. Для цього потрібен стабільний резервний фонд. Спільно з донорами та міжнародними партнерами ми забезпечуємо цей фонд. Наші мобільні оператори також інвестують значні кошти для створення резерву, необхідного для відновлення пошкодженої інфраструктури в прифронтових зонах. Ми також відстежуємо, який відсоток домогосподарств у цих районах має доступ до інтернету та мобільного зв'язку. Це важливий показник для нас, оскільки наявність цифрових послуг є критично важливою для безпеки мешканців прифронтових територій, порівняно з тими, хто проживає у безпечніших місцях, далеких від конфлікту.

"Кількість активних користувачів застосунку "Дія" вже сягнула понад 24 мільйони."

Отже, ніхто не має права примушувати особу використовувати "Дію", якщо вона не бажає цього або не має такої можливості?

Абсолютно вірно. Хочу підкреслити, що кількість користувачів "Дії" вже перевищила 24 мільйони. Ми наближаємося до позначки в 25 мільйонів українців, що складає значну частину дорослого населення. Наші колеги з Європи, а також уряди країн, що не входять до ЄС, з великим інтересом спостерігають за цими досягненнями і, як я вже зазначала, досліджують наш досвід, щоб організувати свої інформаційні системи та державні послуги таким же ефективним, цифровим і зручним способом для громадян.

У цифровому просторі кількість послуг буде збільшуватися

Які події можуть очікувати українців у найближчі місяці?

У найближчі місяці ми плануємо розширити спектр наших послуг у цифровому середовищі. Вони будуть різноманітними, але більшість з них буде створена з використанням технологій штучного інтелекту. Які переваги це нам принесе? По-перше, це забезпечить зручність у використанні. Вам не доведеться шукати, де знайти потрібну послугу, як її правильно виконати або як гарантувати коректність процесу. Достатньо просто поставити запитання в чаті, і ви отримаєте відповідь. Крім того, варто зазначити, що штучний інтелект може значно прискорити внутрішні процеси. Це означає, що прості цифрові послуги зможуть запускатися набагато швидше. Цей аспект ми також уважно вивчаємо.

Ми зосередимося на забезпеченні стійкості та доступності як мобільного зв'язку, так і стаціонарного інтернету. Що стосується стаціонарного інтернету, слід підкреслити важливість впровадження сучасних технологій, зокрема стандарту xPON. На сьогоднішній день більшість телекомунікаційних операторів надають послуги, що відповідають цьому стандарту. Чому це так важливо для нас? Цей стандарт демонструє високу ефективність і здатність працювати безперервно до кількох днів під час відключення електроенергії, що є критично важливим у наших умовах.

Ми також будемо заохочувати інновації в сфері високих технологій серед наших резидентів Дія.City, впроваджуючи цікаві рішення та технологічні досягнення, які були розроблені на фронті. Наша мета полягає в стимулюванні бізнесу, створенні нових робочих місць та експорті продукції, щоб укріпити економіку країни та надати українцям можливості для розвитку.