ФЛП, манипуляции и цифровые валюты — глава Госфинмониторинга Филипп Пронин поделился своими мыслями о том, как преступные элементы подстраиваются под современные технологии в эксклюзивном интервью.

Финансовые схемы постоянно развиваются. Они трансформируются от традиционных обменных пунктов к сложным сетям, в которых активно участвуют физические лица-предприниматели. Кроме того, организованная финансовая преступность все чаще переходит в онлайн-среду, применяя современные технологии и международные финансовые инструменты.

В эксклюзивном интервью "Судебно-юридической газете" Филипп Пронин, руководитель Государственной службы финансового мониторинга Украины, поделился своим мнением о трансформации финансовых схем, о том, где находится грань между легальной налоговой оптимизацией и незаконным дроблением бизнеса, а также о значении ФОПов в этих схемах.

Філіпе Євгеновичу, розкажіть як за останні роки змінився характер фінансових схем - від поодиноких порушень до організованих мереж?

Фінансова злочинність, як і будь яка інша, дуже швидко трансформується під впливом зовнішніх чинників. Сучасні схеми відмивання злочинних доходів характеризуються високим рівнем адаптивності, транснаціональності та технологічної оснащеності.. Водночас, організована злочинність все більше переходить у цифровий вимір, управління грошовими потоками і членами злочинних угруповань здійснюються онлайн, з мінімальною фізичною присутністю. Крім того, злочинні організації наразі широко використовують в своїй діяльності можливості штучного інтелекту.

Як на вашу думку, де проходить межа між законною податковою оптимізацією та незаконним дробленням бізнесу з точки зору фінансової розвідки?

У разі проведення фінансових розслідувань, якщо ми виявляємо, що певна група фізичних осіб-підприємців обслуговує, в основному, одну юридичну особу або групу осіб, діючи синхронно та через спільних представників (які часто є агентами вигодоодержувача), це може викликати підозри, що така підприємницька діяльність ведеться на користь "великого бізнесу" з метою уникнення сплати податків і легалізації готівки.

Залучення фізичних осіб-підприємців до практики "дроблення бізнесу" є способом ухилення від податкових зобов'язань.

Наприклад, одна з традиційних моделей має такий вигляд:

Група компаній здійснює фінансові перекази за нібито придбані товари на рахунки численних фізичних осіб-підприємців. Після цього значна частина коштів або знімається готівкою, або переводиться на приватні банківські картки.

Причому гроші часто знімаються майже одночасно, в тих самих банкоматах і на однакові суми, щоб не потрапляти під порогові фінансові операції.

При цьому індивідуальні підприємці часто мають спільних партнерів, іноді навіть родинні стосунки, а угоди з компаніями оформляються практично на ідентичних умовах.

Всі ці фактори є характерними рисами фрагментації бізнесу, коли операції штучно розподіляються між численними фізичними особами-підприємцями з метою зменшення податкового тягаря і виведення коштів у готівку.

Чи стали ФОПи засобом для ухилення від сплати податків та відмивання грошей, зокрема в умовах війни?

Твердження, що ФОПів використовують лише для мінімізації податків є хибним. Не всі фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності задіяні у схемах з ухилення від сплати податків та надають послуги з конвертації.

На жаль, будь-яка встановлена перевага, ймовірно, буде застосовуватися не за призначенням.

Спрощена система оподаткування для ФОПів тривалий час використовується бізнесом з метою ухилення від оподаткування. Така діяльність є досить розповсюдженою і в деяких випадках дійсно набуває системного характеру, коли до протиправних схем залучаються десятки, а іноді навіть і сотні ФОПів.

Найпоширенішим є застосування фізичних осіб-підприємців для "дроблення бізнесу" в галузях роздрібної торгівлі електронікою та продуктами харчування, а також у сфері готельно-ресторанного обслуговування та туризму.

Які методи "конвертації" фінансів сьогодні найпоширеніші? Які сучасні засоби найчастіше застосовуються для непрямої конвертації грошей у наш час?

Для отримання значних обсягів готівки бізнеси використовують приховані механізми конвертації, такі як "скрутки" та "зустрічні потоки". У цих схемах задіяні реальні оптові та роздрібні торговці тютюновими виробами, алкогольними напоями та продуктами харчування, які можуть мати необліковані грошові кошти. Крім того, до таких схем залучають підприємства, що імпортують вживані автомобілі та запчастини, які потім реалізуються населенню за готівку.

Якщо ми говоримо про конвертацію коштів через банківську систему, то найбільш розповсюдженими є схеми обготівковування через підконтрольні групи ФОПів або фізичних осіб. Зазвичай використовується механізм дроблення сум на незначні платежі з метою уникнення фінансового моніторингу та залучають "дропів" для конвертації готівки.

Слід зазначити, що готівкові операції дедалі частіше замінюються цифровими активами, а фінансові потоки, що проходять через треті країни та децентралізовані платформи, суттєво ускладнюють їх відстеження.

Наприклад, один із виявлених способів прихованої конвертації має наступний вигляд.

Група компаній отримує кошти від численних підприємств, фізичних осіб-підприємців та приватних осіб з різними цілями платежів, такими як оплата за тютюнові вироби, будівельні матеріали, різноманітні послуги, кредити або фінансову підтримку.

Наступним кроком ці кошти переказуються через посередників іншій групі компаній під виглядом оплати за тютюнові вироби. Ці компанії займаються оптово-роздрібною торгівлею і мають розгалужену мережу продажів за готівку. Це дозволяє їм маніпулювати документальними обсягами продажу та отримувати великі суми неофіційних грошових коштів.

У цьому контексті посередницькі компанії виявляють характерні риси фіктивності: вони не володіють виробничими або складськими приміщеннями, не мають активів, необхідних для здійснення задекларованої діяльності, а також не отримували ліцензій на торгівлю тютюновими виробами. Гроші, що проходять через їхні рахунки, мають транзитний характер і залишаються на них у мінімальних обсягах.

Фактично, ця схема застосовується для маскування частини доходів та перетворення безготівкових коштів на необліковану готівку за допомогою механізму, відомого як "скрутка" товарів. Варто зазначити, що у 2025 році ми направили до правоохоронних органів 118 справ, пов'язаних із підозрами у легалізації коштів на загальну суму майже 70 млрд грн.

Яким чином війна вплинула на функцію криптовалют та віртуальних активів у фінансових злочинах?

В умовах війни значення криптовалют і цифрових активів у фінансових злочинах суттєво зросло. Сьогодні вони стали невід’ємною частиною світової фінансової системи, що може бути використано не тільки як новаторський інструмент, але й для незаконних дій.

Віртуальні активи виконують різноманітні ролі. Вони можуть слугувати платіжним засобом, інвестиційним активом, цифровим товаром, витвором цифрового мистецтва, інструментом для участі в децентралізованих організаціях, а також елементом азартних ігор чи розваг. Проте, їхні основні характеристики - швидкість проведення транзакцій, децентралізована природа та можливість певної анонімності - роблять їх привабливими і для нелегальної діяльності.

Ми вже фіксуємо випадки використання криптовалюти для відмивання коштів, фінансування тероризму та колабораційної діяльності, шахрайських схем і обходу міжнародних санкцій. Зокрема, у 2022-2025 роках криптовалюти стали одним із інструментів обходу санкцій, запроваджених проти російської федерації з боку ЄС, США, Канади, Великої Британії та Японії.

Водночас слід усвідомлювати, що брак спеціалізованого законодавства, недосконала система ліцензування та контролю, а також обмежені можливості впровадження ризик-орієнтованого підходу формують вразливі місця, які можуть бути активно експлуатовані злочинними групами.

Саме тому для фінансової розвідки ключове завдання сьогодні - виявляти схеми зловживань із використанням віртуальних активів і водночас сприяти формуванню прозорого та безпечного ринку цифрових активів в Україні.

Наприклад, спільно з правоохоронними органами було виявлено схему використання криптовалюти для фінансування терористичної діяльності.

Спецслужби російської федерації використовували криптогаманець у стейблкоїні USDT для переказу коштів, призначених для підготовки терористичних актів та інших злочинів проти національної безпеки України.

Подальша траєкторія цих коштів включала кілька транзитних криптогаманців, деякі з яких були визнані пов'язаними з працівниками ФСБ Російської Федерації. Після цього фінансові ресурси направлялися на рахунки криптобірж, де вони конвертувалися у гривні та зараховувалися на рахунки українських громадян.

Ці кошти стали джерелом фінансування для організації терористичних атак на українських землях.

Яке значення має міжнародна співпраця у виявленні криптосхем?

Оскільки криптовалюти не підпадають під юрисдикційні обмеження, міжнародна співпраця стає вирішальним фактором у боротьбі з відмиванням грошей, пов’язаним із криптоактивами. На глобальному рівні активно обмінюються досвідом у розслідуванні схем, що використовують віртуальні активи. Учасники обговорюють найефективніші технологічні рішення для моніторингу криптовалютних транзакцій та виявлення їхніх власників.

У загальному контексті, здійснення фінансових розслідувань щодо криптовалютних схем на сьогоднішній день вимагає активної співпраці між країнами.

Якою є технічна готовність Держфінмоніторингу для розслідування складних фінансових структур, зокрема тих, що включають цифрові активи?

Протягом минулого року Державна служба фінансового моніторингу значно вдосконалила свої технічні ресурси для дослідження складних фінансових структур, зокрема тих, що включають цифрові активи. Ці досягнення стали можливими завдяки злагодженій роботі команди, розвитку власних аналітичних інструментів та активній співпраці з міжнародними партнерами.

Сьогодні ми користуємося 44 реєстрами від 16 державних установ, інтегруючи як державні, так і приватні інформаційні джерела, а також налагоджуємо співпрацю з криптовалютними біржами. Завдяки новим базам даних нам вдалося реалізувати алгоритмічний аналіз фінансових транзакцій, що суттєво підвищує ефективність виявлення складних схем.

Також ми активно розробляємо моделі використання штучного інтелекту, які в майбутньому забезпечать більш оперативне виявлення підозрілих транзакцій та зв'язків між учасниками фінансових угод.

Які звичні порушення у використанні бюджетних коштів ви спостерігаєте? Особливо в контексті енергетичного сектору та оборонної промисловості.

У нашій діяльності ми виявляємо ряд типових схем зловживання державними фінансами, які, на жаль, є загальноприйнятими в різних галузях. Найбільш поширеними практиками є завищення цін на товари та послуги, використання фіктивних або пов'язаних підприємств, а також виведення коштів через мережі посередників без реальної економічної доцільності. Додатково, спостерігається залучення сумнівних юридичних осіб, включаючи компанії-нерезиденти. У секторах енергетики та оборонних закупівель ризики значно зростають через обмеженість доступу до інформації та терміновість процесів: ми виявляємо ознаки завищення цін, постачання продукції сумнівної якості, залучення пов'язаних підприємств, а також використання компаній-прокладок і фізичних осіб-підприємців для розподілу бюджетних коштів.

Ще один приклад - привласнення бюджетних коштів через підроблені документи.

Підприємство отримало кошти, зокрема бюджетні, від державного підприємства та приватної компанії нібито як оплату за комплекти порохових зарядів. Після цього гроші були розподілені між низкою компаній, ФОПів та фізичною особою, частково під виглядом внеску до статутного капіталу іншої компанії.

Одночасно виявлено, що на рахунках цієї компанії фактично не фіксувалися порохові заряди на відповідну суму. Це може вказувати на можливе використання документів, що мають ознаки фальсифікації.

У майбутньому кошти, що надходили на рахунки підприємств, фізичних осіб-підприємців та приватних осіб, здебільшого виводилися у готівковій формі.

Також встановлено можливі зв'язки учасників схеми з колишнім народним депутатом України, зокрема через пов'язаних осіб. Крім того, один із залучених ФОПів є чинним депутатом місцевої ради.

Усе це, а також низка інших обставин, дає змогу стверджувати, що існує систематизована схема незаконного заволодіння бюджетними коштами, яка потім легалізується через підконтрольні підприємства та фальшиві документи.

Яку загрозу фінансовій безпеці України ви вважаєте сьогодні найбільш недооціненою?

Однією з найсерйозніших, але часто незрозумілих загроз для фінансової стабільності України є виникнення альтернативної тіньової фінансової системи, що функціонує під маскою легальних підприємств.

Це вже не поодинокі злочини, а стійкі мережі, що використовують ФОПів, транзитні компанії, неприбуткові організації та цифрові активи для системного відмивання коштів.

Такі схеми часто не виглядають кримінальними на перший погляд, що дозволяє їм роками існувати, масштабуватися та адаптуватися до регуляторних змін. У результаті держава втрачає контроль над значними фінансовими потоками, які можуть спрямовуватися на обхід санкцій, фінансування війни проти України та привласнення бюджетних коштів.

Якщо цю загрозу й надалі недооцінювати, вона підриватиме не лише фінансову систему та наповнення бюджету, а й саму спроможність держави забезпечувати економічну та національну безпеку в умовах війни.