Касетні боєприпаси, які зарекомендували себе як один з найстрашніших типів озброєння через величезну кількість жертв серед цивільних, можуть знову стати важливими для Європи.
Цю інформацію озвучили фахівці британського аналітичного центру RUSI, повідомляє Business Insider.
Незважаючи на те, що більше 100 країн, включаючи більшість європейських держав, підписали міжнародну угоду про заборону їх використання, реалії потенційного широкомасштабного вторгнення з боку Росії змушують переосмислити підходи до військових озброєнь.
Суть проблеми полягає в тому, що чисельність європейських армій істотно поступається можливому супротивнику. Як це було в епоху Холодної війни, їм довелося б компенсувати брак живої сили за рахунок авіаційних ударів. Однак тепер Росія має розвинену багаторівневу систему мобільної протиповітряної оборони, що суттєво ускладнює проведення авіаційних операцій європейських держав без значної підтримки з боку США.
Згідно з інформацією від RUSI, сучасні російські системи протиповітряної оборони демонструють вищу дальність, маневреність і ефективність, ніж будь-які попередні системи, відомі НАТО. В умовах обмежених можливостей європейських держав у здійсненні операцій з придушення ППО (SEAD/DEAD) — які зазвичай виконувалися США — наземні війська опиняться в ситуації, коли їм доведеться діяти без належної авіаційної підтримки.
Звичайна стратегія полягає в першочерговому знищенні систем протиповітряної оборони супротивника за допомогою літаків, оснащених протирадіолокаційними ракетами. Це було продемонстровано Ізраїлем у 1982 році та США під час операції "Буря в пустелі". Проте в умовах відсутності активної підтримки з боку Америки європейські країни опиняються майже беззахисними перед російськими системами ППО.
Далекобійні системи озброєння, такі як балістичні ракети ATACMS, можуть виступати як заміна авіаційним атакам, проте їх кількість обмежена, а російські системи протиповітряної оборони вже здобули досвід у успішному перехопленні подібних цілей.
Отже, для підтримки військових операцій в Росії Європі доведеться орієнтуватися на касетні боєприпаси, які здатні завдати значної шкоди противникові на широких територіях навіть без контролю в повітряному просторі.
Одним із можливих рішень для європейських держав є відновлення використання касетних боєприпасів. У звіті, підготовленому RUSI, зазначається, що касетні снаряди демонструють значно вищу ефективність у завданнях, пов'язаних із знищенням ворожих систем ППО (DEAD), у порівнянні зі звичайними боєприпасами. Завдяки конструкції, яка дозволяє одному снаряду нести кілька суббоєприпасів, такі боєприпаси здатні одночасно уражати декілька цілей, а їх розширена зона ураження компенсує втрати точності, викликані впливом ворожих систем радіоелектронної боротьби.
Європейські збройні сили також стикаються з дефіцитом артилерійських гармат і боєприпасів, що підвищує значення касетних боєприпасів. Як зазначає RUSI, досвід конфлікту в Україні показав, що артилерійські підрозділи з обмеженими ресурсами повинні зосередитися на використанні касетних снарядів для досягнення максимальної ефективності.
Фактично, США та ряд європейських країн вже надали Україні касетні боєприпаси. Наприклад, у 2023 році Сполучені Штати передали Україні 155-мм гаубичні снаряди M864, кожен з яких містить 72 суббоєприпаси. Крім того, були поставлені ракети ATACMS, що містять 950 бомб. Це сталося, незважаючи на те, що приблизно 6% суббоєприпасів можуть не спрацювати і залишатися небезпечними для цивільного населення протягом багатьох років.
Повернення касетних боєприпасів в Європі неминуче стане політичним викликом. Проте Литва вже зробила крок у цьому напрямку, вийшовши з Конвенції про касетні боєприпаси у 2024 році.
Експерти RUSI підкреслюють, що для забезпечення своєї безпеки без активної військової допомоги з боку США інші європейські країни повинні переглянути свої стратегії. У той же час, важливо обмежити використання касетних боєприпасів лише в чітко визначених бойових умовах та інвестувати в створення боєприпасів, які мають знижений ризик залишкових небезпечних елементів.
Крім того, необхідно розвивати можливості у сфері далекобійної зброї та баражуючих боєприпасів для ураження російських систем ППО без необхідності залучення пілотованих літаків.
Якщо Європа вирішить і надалі уникати використання касетних боєприпасів із гуманітарних міркувань, слід пам'ятати: Росія на практиці продовжує їх активно застосовувати. Самообмеження з боку країн оборони не скасує необхідності масштабного розмінування після конфлікту, оскільки на територіях бойових дій залишатиметься велика кількість нерозірваних боєприпасів, що становитимуть тривалий ризик для мирного населення.
Раніше була інформація про те, що Росія проводить експерименти з використанням зброї масового знищення, що вказує на розвиток терористичних методів дій супротивника.
#Росія #Європа #НАТО #Бойові дії #Балістична ракета #Озброєння #Артилерія #Боєприпаси #Сполучене Королівство #Зброя #Литва #Оболонка (снаряд) #Ізраїль #Літак. #Протиповітряна оборона #Військова тактика #Електронна війна #Холодна війна #Ворожий комбатант #Мобільність (військова) #Військова галузь #Авіаудар #Касетна бомба #Війна в Перській затоці #Королівський інститут об'єднаних служб #Протирадіаційна ракета
