Ґергард Шредер - важлива ланка в структурі влади Путіна.

Шредер на святкуванні Путіна в Москві - це не лише зібрання давніх знайомих, а й холодний стратегічний крок. Екс-канцлер дедалі більше асоціює себе з Кремлем, завдаючи удару у спину Мерцу, - зазначає Дірк Еммеріх.

Звичайно, колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер, який вже давно відійшов від великої політики, має право відвідувати дні народження будь-кого, не надаючи жодних пояснень. Це також стосується святкування дня народження Володимира Путіна. Водночас, Шредер повинен усвідомлювати, які меседжі він передає своїми діями.

Адже колишній канцлер ніколи не стає повністю приватною особою, навіть якщо вже минуло понад два десятиліття з його останньої політичної активності. Крім того, Шредер залишається публічною фігурою через свою участь у радах директорів таких компаній, як "Газпром" та "Роснафта". Знімки, на яких Путін і Шредер усміхаються один одному і тримаються за руки, мають на меті показати, що їхня дружба триває, і це важливо для обох. За інформацією з Кремля, російський президент дізнався про візит колишнього канцлера лише через медіа. Цей візит співпав із днем народження Путіна, тому він запросив свого старого друга до себе додому. Перед святом Шредер завітав до одного з великих супермаркетів "Гіперглобус" у Москві, щоб поговорити з персоналом. Як повідомляли ЗМІ, колишній канцлер Німеччини нещодавно був обраний до наглядової ради цієї мережі.

З січня 2025 року "Гіперглобус" повністю відокремився від німецької корпорації Globus Holding і з тих пір самостійно здійснює свою діяльність на території Росії. Виглядає на те, що це рішення було ухвалене, щоб обійти введення тимчасового управління, як це сталося з компаніями Nestlé та Carlsberg. Призначення Шредера на посаду в російській компанії навряд чи могло відбутися без схвалення Володимира Путіна. Путін, у свою чергу, висловив подив і стверджував, що навіть не здогадувався про присутність Шредера в Москві. Яка ж вражаюча театральна вистава!

Шредер для Путіна - лише інструмент

Колишній канцлер, напевно, все ще уявляє себе "будівельником мостів", людиною, яка прагне зберегти останні зв'язки з Кремлем. Проте з часом він все більше стає інструментом Путіна — елементом механізму путінської системи. Це особливо помітно після його нещодавнього призначення до наглядової ради "Гіперглобуса". У порівнянні з "Газпромом" і "Роснафтою", де Шредер працював до 2022 року, "Гіперглобус" виглядає невеликою компанією. Однак Путін демонструє, що здатен інтегрувати відомих раніше західних політиків у свою систему, і вони готові прийняти цю роль.

Або колишній канцлер Німеччини не усвідомлює, що його дії можуть викликати сильну критику з боку Німеччини та Європи, або ж свідомо йде на ризик, адже це приносить йому непогані фінансові вигоди. Уже давно склалося враження, що Шредер є не просто елементом у політичній системі Путіна, а її невід'ємною складовою.

Це стосується й війни в Україні. Російський лідер неодноразово чітко давав зрозуміти, що Київ має вивести війська з усієї території Донбасу, перш ніж Москва буде готова до переговорів. А Шредер подає цей нав'язуваний під тиском мир у стриманіших формулюваннях, які, однак, переслідують ту саму мету: Україна має піти на територіальні поступки. Він говорить про "реалізм", "деескалацію" та наголошує, що Росію неможливо перемогти воєнним шляхом. Що ж, мої вітання, пане Путін. Ви чудово попрацювали.

Чи не усвідомлює Ґергард Шредер цього? Чи йому все одно? Або ж він насправді сприймає ситуацію зовсім по-іншому? Лише одних слів про те, що навіть у найскладніші часи важливо підтримувати зв'язок з російським урядом, недостатньо, щоб пояснити всі події, що відбуваються.

Те, що всього через кілька днів після зустрічі в Києві з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом, коли він настійно закликав Кремль зупинити війну, Герхард Шредер усміхається, позуючи на фото з російським президентом, є свідомим провокаційним актом. Шредер прекрасно усвідомлює силу таких зображень. Його метою було надіслати саме цей посил, і саме в такій формі. Це була цілеспрямована спроба підриву офіційної зовнішньої політики Німеччини та публічного удару в спину канцлеру Мерцу.

Підтримка "Альтернативи для Німеччини" і BSW

Фактично, у змістовному аспекті погляди колишнього канцлера майже не відрізняються від позицій ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) та BSW (раніше відома як партія "Союз Сари Ваґенкнехт"). Обидві ці політичні сили, як і Шредер, закликають до скасування західних санкцій проти Росії, припинення постачання озброєнь Україні та відновлення імпорту російського газу. Вони також позиціонують себе як сили, здатні сприяти мирним переговорам. Як Ґергарда Шредера, так і співголову АдН Алісу Вайдель Росія розглядає як німецьких співрозмовників, які діють з раціональним підходом, на відміну від канцлера Мерца та його міністрів. Схоже, Шредера не турбує те, що його дії надають додаткову легітимність політичним аргументам і наративам АдН та BSW, зміцнюючи їх позиції завдяки його авторитету.

Володимир Путін уважно спостерігає за змінами в ситуації, що отримує новий імпульс на фоні зростаючого впливу Альтернативи для Німеччини (АдН). Схоже, що ця тенденція його цілком задовольняє. Путін має на меті змінити громадську думку в Європі та зупинити підтримку України. Використання Ґергарда Шредера для ілюстрації розколу в німецьких політичних колах прекрасно вписується в його стратегічні плани. Якщо Німеччина, яка є ключовою країною у підтримці України, почне втрачати свої позиції, Путін сподівається, що це призведе до відступу всієї Європи. Але повернемося до святкування дня народження кремлівського лідера. Поки Володимир Путін відзначав цей день разом зі своїм давнім приятелем Ґергарда Шредером, Росія вперше цієї осені здійснила одну з жахливих комбінованих атак на Україну, використавши безпілотники, балістичні й крилаті ракети.

Автор: Дірк Еммеріх – журналіст, який співпрацює з німецькими телевізійними каналами n-tv і RTL. Протягом тривалого часу він проживав і працював у Москві та Вашингтоні, а також виконував обов'язки кореспондента n-tv у таких країнах, як Сирія, Лівія, Афганістан та інших зонах, що переживають військові конфлікти.

Цей коментар відображає індивідуальну точку зору автора. Вона може не відповідати поглядам української редакції або загальному курсу Deutsche Welle.