Протягом усього 2025 року Державна податкова служба (ДПС) масово перевіряє великі торговельні мережі, а банки розкручують маховик фінансового моніторингу і жорстко відсікають схеми ФОПів. І все для того, щоб побороти "дроблення бізнесу" у великих ритейлерів і не тільки.
Кілька слів про поняття "дроблення бізнесу". Ви не знайдете його чіткого визначення в жодному законодавчому акті. Основним документом, який надає офіційне пояснення цього терміна, є лист Національного банку України (НБУ) від 1 листопада 2024 року. У цьому листі НБУ характеризує "дроблення бізнесу" як "метод створення та впровадження схем, що дозволяють уникати сплати податків, шляхом штучного поділу бізнес-діяльності юридичної особи на інші господарські суб'єкти, включаючи залучення фізичних осіб-підприємців, які можуть застосовувати спрощену систему оподаткування".
Переформулюю це простими словами: коли підприємець обирає вести свою діяльність не через одну юридичну особу (наприклад, ТОВ), а через кілька фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування, це означає, що він штучно "розбиває" свій бізнес. Таким чином, він намагається уникнути сплати податків, зокрема ПДВ та податку на прибуток.
Лише за перше півріччя цього року ДПС провела перевірки у семи відомих торговельних мережах. Шість із них -- це торгівля електронікою й побутовою технікою і одна -- реалізація жіночого одягу і взуття. Сумарно ці мережі працювали через 491 ФОП, а їхній загальний оборот становив понад 4 млрд грн.
На думку податкової, така схема роботи зазначених торговельних мереж дала можливість ухилитися від сплати ПДВ на суму 668,5 млн грн. Відповідно, матеріали перевірок передано до Бюро економічної безпеки (БЕБ). Нагадаю, що БЕБ -- це колишня податкова міліція. Гадаю, підприємці зі стажем добре пам'ятають методи роботи цього правоохоронного органу.
Давайте повернемося до теми "дроблення бізнесу" через фізичних осіб-підприємців. Головне питання: чому ж податкові органи виступають проти тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування? Як вчинити підприємствам, які роками функціонують через такі механізми? І чого насправді прагнуть податківці від цих ФОПів?
Насправді все досить зрозуміло: податкові органи завжди прагнуть, щоб підприємства сплачували якомога більші суми податків. А коли мова йде про торговельні мережі, це не просто збільшення податкових зборів — йдеться про порядки більші суми!
Дозвольте навести конкретні дані для ілюстрації. Уявімо, що у нас є мережа, яка займається продажем одягу, взуття та аксесуарів, і здійснює реалізацію своєї продукції через десять фізичних осіб-підприємців. Для спрощення розрахунків вважатимемо, що в цих підприємців немає найманих працівників.
Отже, беручи до уваги розмір мінімальної заробітної плати на 2025 рік, легко можна визначити, які податкові надходження бюджет отримує протягом року від цієї мережі:
Загалом -- 499 200 грн.
Це становить 0,75% від 66 720 000 гривень, що є річним дозволеним лімітом для зазначених десяти фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок 2-ї групи.
Які вимоги ставить податкова служба? Податкова прагне, щоб операції здійснювалися через юридичну особу або того ж ФОПа, але за загальною системою оподаткування. Це передбачає обов'язкову сплату щонайменше ПДВ.
Таким чином, постає питання: чому ж тоді виникають труднощі з переходом на сплату ПДВ та можливістю спокійно жити?
У багатьох компаніях, що застосовують фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування, часто відсутні первинні документи на закупівлю товарів. Якщо такі документи все ж існують, вони, як правило, не містять ПДВ, що означає відсутність можливості отримати вхідний податковий кредит.
А що це означає для податкових зобов'язань? Це означає, що компанія повинна сплатити 16,67% від свого обороту! І це тільки податок на додану вартість.
Таким чином, у представленому мною випадку із сімома мережами податкова служба повідомляє про ухилення від сплати ПДВ на суму 668,5 млн грн, що становить 16,67% від загального обороту, який перевищує 4 млрд грн.
Якщо знову звернутись до нашого прикладу з мережею магазинів одягу, при тому ж обсязі продажів у 66 720 000 грн, підприємству доведеться сплатити 11 122 224 грн лише в якості податку на додану вартість. І це не враховуючи податок на прибуток та внески з фонду заробітної плати...
Ось вам і різниця у десятки разів між 500 тис. грн на єдиному податку і 11 млн грн на загальній системі з ПДВ. Звичайно, таке співвідношення буде, якщо у ФОПа взагалі немає вхідного податкового кредиту. Але наразі це якраз у переважній більшості саме той випадок.
На мою думку, оцей великий розрив у десятки разів між тим, що по факту платять мережі, які працюють через ФОПів, і тим, що хоче бачити податкова, саме і зумовив те, що питання наповнення бюджету почали вирішувати передусім із розкручування схем дроблення саме в ритейлі, а також у деяких сервісних мережах (наприклад у медицині). Тут достатньо велике поле для маневру.
Паралельно з податковими заходами для боротьби з "дробленням бізнесу" через фізичних осіб-підприємців, держава залучила банки, торгові платформи та онлайн-платіжні сервіси.
Як вже згадувалося раніше, з 1 листопада 2024 року Національний банк України надіслав фінансовим установам рекомендації для виявлення пов'язаних фізичних осіб-підприємців та аномальних транзакцій.
Держава підтвердила серйозність своїх намірів у травні 2025 року, коли Національний банк України наклав на банки та платіжні системи перші значні штрафи за порушення норм фінансового моніторингу. Варто зазначити, що Укрсиббанк отримав штраф у розмірі 2 млн грн, ТАСкомбанк – 11 млн грн. Найбільше постраждала платіжна система NOVA PAY, якій було присуджено штраф на суму понад 90 млн грн.
Отже, фінансові установи та платіжні сервіси не можуть ухилятися від обов'язку здійснювати детальні перевірки. Вони все частіше змушені ухвалювати рішення про припинення співпраці з фізичними особами-підприємцями, оскільки це може призвести до значних штрафів від Національного банку України.
Які саме обов'язки покладаються на підприємців, які здійснюють свою діяльність через фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування і таким чином "фрагментують" свій бізнес?
Відповідь може виявитися неочікуваною і, можливо, дещо парадоксальною. Проте, слід зазначити, що за таке явище, як "дроблення бізнесу", відсутня будь-яка відповідальність: ні адміністративного, ні кримінального характеру. У Податковому кодексі ви не знайдете жодного штрафу за це. Адже не існує жодного злочину або навіть адміністративного правопорушення, що стосується "дроблення бізнесу".
Однак!
Прямої відповідальності за дроблення нема, а от ризики для бізнесу є.
Повернемося до тих семи мереж ритейлу. Податкова провела перевірки в їхніх ФОПів і матеріали передала до БЕБ. Чому? Бо встановила, на її думку, недоплату ПДВ у 668,5 млн грн. А це вже кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків згідно із статтею 212 Кримінального кодексу.
Ключовий нюанс: саме по собі "дроблення бізнесу" не є окремим злочином, але воно може у кримінальних провадженнях про ухилення від сплати податків розглядатись як спосіб вчинення злочину.
Навіть якщо підприємець керує невеликим бізнесом на основі ФОП, який не досяг значних оборотів для уникнення податків (а це, до речі, не такі вже й великі суми для мережі магазинів – приблизно від 24 млн грн на рік), може виникнути ситуація, коли ФОП не відповів на запит банку в рамках фінансового моніторингу або ж надав відповідь, яка не задовольнила банк. У такому випадку, банк може, по-перше, припинити співпрацю з ФОПом, а по-друге, передати інформацію про нього до Державної служби фінансового моніторингу, яка, в свою чергу, може направити дані до податкової служби або ж безпосередньо до Бюро економічної безпеки. І тоді починаються перевірки...
За результатами перевірок податкової у такого ФОПа можуть виявити все що завгодно. І переліміт дозволеного річного обороту, і неоформлених працівників, і відсутність первинки тощо.
Отже, здається, що відповідальність за дроблення відсутня, а сам бізнес є досить малим, щоб підпадати під кримінальну відповідальність. Проте ризики отримання штрафів для фізичних осіб-підприємців залишаються значними.
Хочу акцентувати увагу на одному ключовому аспекті, що стосується фізичних осіб-підприємців. І це не пов’язано з темами "дроблення бізнесу" чи фінансового контролю. Мова йде про загальні перспективи ведення бізнесу на спрощеній системі оподаткування.
Україна офіційно розпочала процес реформування своєї податкової системи до 2030 року, спираючись на Національну стратегію доходів на період 2024-2030. Цей документ отримав схвалення уряду. Реалізація стратегії є обов'язковою, оскільки це вимагається як Міжнародним валютним фондом, так і самою Україною, яка має зобов'язання щодо гармонізації свого законодавства з нормами Європейського Союзу.
У самій стратегії окремим блоком прописано перспективи спрощеної системи оподаткування.
Основні моменти:
Що це все означає? Вже зараз державна політика активно орієнтована на обмеження можливостей для зловживань моделлю ФОП.
Безумовно, це не свідчить про те, що слід повністю ігнорувати можливість застосування ФОП. Для мікро- і малого підприємництва ця форма залишиться актуальною. Проте, модель ведення середнього та великого бізнесу через "дроблення" наближається до свого завершення, і, можливо, їй залишилося не більше ніж кілька років.
#Бізнес #Україна #Європейський Союз #Товари #Податок #Держава (політичний устрій) #Державна податкова служба України #Бюджет #Юридична особа #Одяг #Моніторинг #Національний банк України #Банк #Злочин #Кредит #Оподаткування #Роздрібна торгівля #Податок на додану вартість #Податок на прибуток підприємств #Взуття #Торгівля #Ухилення від сплати податків #Розщеплення (ембріон)
