На що українці відкладають гроші
Частка опитаних українців, які мають джерело доходу та заощадження або інвестиції, за рік не змінилася й становить 66%. Водночас зросла частка тих, хто відкладає в середньому від 3000 грн на місяць: із 30% у 2025 році до 35% у 2026-му.
Незважаючи на це, тягар на фінансові ресурси сімей зріс. Пропорція опитаних, які вважають витрати на їжу та побутові товари найбільш значущими, підвищилася з 70% до 78%.
Структура доходів респондентів також зазнала змін. Відсоток осіб, які вказали зарплату як основне джерело доходу, зменшився з 79% до 73%. У той же час, зросла частка тих, хто отримує пасивний дохід від інвестицій — з 37% до 41%. Також збільшилася кількість респондентів, які мають доходи від підприємництва або власного бізнесу — з 27% до 32%.
Які засоби вибирають для накопичення фінансів?
Серед респондентів, які володіють заощадженнями, найпоширенішими варіантами залишаються готівкові кошти та банківські рішення.
У 2026 році українці розглядають такі способи збереження коштів:
* готівка в гривнях - 78%;
* Готівка в іноземній валюті становить 69%;
* банківські рахунки у гривні - 67%;
* банківські депозити - 59%;
* рахунки в іноземній валюті у банках становлять 53%.
Вибір фінансових інструментів обумовлений конкретними цілями інвестування. Респонденти асоціюють банківські вклади, житлову нерухомість та державні облігації з потенціалом отримання пасивного доходу. У контексті захисту своїх заощаджень у часи війни вони також звертають увагу на готівку, криптовалюту та залишки на банківських рахунках.
Читайте також: Пастка бідності. Як урятувати українців від фінансової катастрофи під час війни
Одночасно респонденти асоціюють можливе істотне збільшення капіталу, в першу чергу, з криптовалютами, власними підприємствами та венчурними інвестиціями.
Чому українці виявляють зацікавленість у криптовалютах?
Серед респондентів, які мають заощадження та інвестиційний портфель, 44% вважають криптоактиви перспективним варіантом для вкладення коштів. У порівнянні з цим, 32% опитаних розглядають інвестиції у власний бізнес, 27% - у державні облігації, стільки ж - у комерційну нерухомість або землю. 22% респондентів надають перевагу цінним паперам приватних компаній, а 11% - венчурному капіталу.
Водночас бажання інвестувати в криптоактиви не означає, що люди вже почали вкладати в них свої кошти. Згідно з опитуванням, лише 14% респондентів, які мають заощадження та інвестиційні активи, наразі використовують криптоактиви.
З усіх респондентів, які брали участь в опитуванні, 32% мають уявлення про криптовалюту, порівняно з 28% у 2025 році. Відсоток тих, хто не відкидає можливість її застосування, збільшився з 17% до 19%.
Українці пов'язують цифрові активи не лише з можливістю заробітку. Так, 64% респондентів асоціюють криптовалюту з пасивним доходом, 54% - із диверсифікацією заощаджень та інвестицій, 52% - з інноваційним і перспективним інструментом, а 48% - із можливістю почати інвестувати з невеликим капіталом.
Одночасно 59% респондентів вважають, що для ефективної роботи з криптоактивами необхідні спеціалізовані знання. Це може стати перешкодою для їх більш широкого застосування.
Криптовалютні активи продовжують бути ризикованими інвестиційними інструментами: їхня ціна може значно змінюватися, що може призвести до втрати коштів для інвесторів. Отже, наявність інтересу до цифрових активів не є доказом їхньої безпечності або гарантованого доходу.
Таким чином, готівка та банківські послуги продовжують бути основою фінансових заощаджень українців, в той час як криптовалюти та інші інвестиційні інструменти зацікавлюють тих, хто прагне збільшити свій капітал.
Одночасно, можливості таких інвестицій супроводжуються ризиками та необхідністю усвідомлення специфіки відповідних активів.
#Інвестиції #Товари #Українці #Українська гривня #Інвестор #Прибуток (економіка) #Банківський рахунок #Безпека (фінанси) #Валюта #Криптовалюта #Актив #Готівка #Венчурний капітал #Ощадний рахунок #Бізнес #Збереження #Капітал (економіка)
