Чотири дні на тиждень замість п'яти: в Україні планують зменшити тривалість робочого тижня — подробиці.

На офіційному веб-порталі Кабінету Міністрів з'явилася петиція, в якій пропонується ввести 32-годинний робочий тиждень при збереженні рівня заробітної плати.

Концепція передбачає поетапний впровадження: спочатку нову модель можуть випробувати на окремих спеціальностях, а потім, при позитивних результатах, розширити її на більшу кількість працівників. Основним доводом, поданим авторами петиції, є виснаження українців внаслідок війни, постійного стресу, нестачі сну та необхідності в додатковому часі для відновлення сил.

Серед українців існують різні погляди на це нововведення. Деякі підтримують цю ініціативу, оскільки вважають, що сучасний темп роботи часто позбавляє їх можливості приділяти увагу родині, домашнім справам і відпочинку.

Який досвід мають інші країни

У Європі активно експериментують з чотириденним робочим тижнем, застосовуючи різні моделі. Серед країн, які найчастіше згадують у цьому контексті, можна виділити Ісландію, Бельгію, Німеччину, Польщу та Іспанію.

В Ісландії експеримент зі скороченим робочим тижнем вважається одним із найуспішніших у світі. Деякі працівники перейшли на 32-годинний графік, при цьому їхня зарплата залишилась на тому ж рівні. В Іспанії аналогічні дослідження також продемонстрували позитивні результати: рівень стресу у працівників знижувався, а їхня продуктивність не зменшувалась.

Однак, фахівці підкреслюють, що жодна країна не впровадила чотириденний робочий тиждень у всіх секторах економіки в єдиному форматі. У різних країнах існують свої специфічні моделі. Наприклад, у Бельгії співробітники мають можливість працювати лише чотири дні на тиждень, але загальна кількість відпрацьованих годин зазвичай залишається на рівні 40 годин на тиждень.

Для кого може бути підходящим чотириденний робочий тиждень?

HR-експертка Альона Кавка в ефірі програми «Сніданок з 1+1» висловила думку, що для України впровадження такої моделі можливе лише в певних галузях. Вона підкреслила, що найзручніше перейти на чотириденний робочий тиждень компаніям, які вже практикують гнучкі внутрішні правила.

Цей формат може бути вдалим вибором для фінансових аналітиків, офісних співробітників, IT-експертів, представників креативних сфер, фрилансерів, а також для тих, чия діяльність оцінюється за досягнутими результатами, а не за відпрацьованими годинами в офісі.

Одночасно в таких сферах, як будівництво, медицина, служби порятунку, правоохоронні органи, критична інфраструктура та інші галузі, де безперервність процесу має велике значення, впровадження чотириденного робочого тижня є значно більш складним завданням.

Кавка підкреслює, що численні українські підприємства вже були змушені скоротити робочі години через брак ресурсів, кадрові труднощі та військові умови. Таким чином, проблема не обмежується лише бажанням працівників отримувати більше відпустки. Вона безпосередньо пов'язана з фінансовим станом бізнесу та загальною економічною ситуацією.

Економісти скептично ставляться до можливості швидкого впровадження.

Фінансовий експерт та інвестиційний банкір Сергій Фурса скептично оцінює перспективи петиції. На його думку, під час війни українська економіка не має достатнього запасу міцності для загального переходу на 32-годинний робочий тиждень зі збереженням зарплат.

Експерт наголошує, що Україна вже має проблеми з продуктивністю праці, кадровими ресурсами та економічними обмеженнями, спричиненими війною. У таких умовах додатковий вихідний для всіх працівників виглядає малоймовірним рішенням.

Фурса висловлює думку, що теоретично впровадження чотириденного робочого тижня в Україні можливе лише через багато років. Це станеться, коли продуктивність праці зросте, технології забезпечать виконання більшої кількості завдань за коротший проміжок часу, а економічна ситуація стане більш стабільною. Наразі, на його думку, це більше розмова про майбутнє, а не реальний план на найближчий час.

Чи мають українці право на ще один вихідний після виснажливих ночей?

В окремому обговоренні піднімалися випадки, коли українці після нічних ракетних атак або тривалих повітряних тривог не мають змоги належно відновитися перед початком робочого дня. Деякі з учасників висловили думку, що в подібних ситуаціях роботодавцям варто надавати своїм працівникам додатковий час для відпочинку.

Фахівці підкреслюють, що подібні питання зазвичай регулюються на рівні окремих компаній. Роботодавці мають можливість укладати угоди з працівниками щодо гнучкого розкладу, можливості віддаленої роботи, пізнішого старту робочого дня або надання вихідних. Однак це не слід плутати з узагальненою практикою переходу на чотириденний робочий тиждень на державному рівні.