Зателефонував мені колишній міністр ЖКГ і поставив глибокодумне запитання: залишитися в Києві на зимовий період чи втекти кудись далеко? Це питання виглядає цілком логічно з огляду на постійні критичні заяви президента, міністрів та інших представників влади щодо недостатньої готовності столиці до зимових умов і затримок у реалізації Плану стійкості. При цьому інформація з кабінетів на Хрещатику, 36, надходить у дуже стиснутому форматі.
Безсумнівно, що питання колишнього міністра викликає занепокоєння у всіх мешканців Києва, навіть у тих, хто не планує покидати місто, не може цього зробити або не має можливості. Щоб краще зрозуміти ситуацію, я мав можливість поговорити з багатьма ключовими особами в столичній адміністрації.
На скільки потягне План стійкості Києва?
Сума, озвучена на засіданні Ради національної безпеки і оборони 3 березня, досягає 67,5 млрд грн. У контексті того, що загальний бюджет столиці складає 106 млрд грн, стає очевидним, що така сума є непосильною для міста. У зв'язку з цим, міська адміністрація вирішила взяти на себе 20,4 млрд грн, які можуть бути покриті за рахунок кредитних ресурсів, різних бюджетних програм та інших додаткових фінансових джерел. Решту 47,1 млрд грн планують отримати з оголошених колишньою прем'єр-міністром Юлією Свириденко 216,32 млрд грн, які Кабінет Міністрів передбачив для реалізації планів стійкості. (Цей матеріал був підготовлений на фоні зміни урядової структури.)
Необхідно зазначити, що близько 90% міського бюджету жорстко прив'язані до статей витрат, таких як освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, транспорт та інші. В результаті, на розвиток, включаючи нове будівництво, модернізацію систем тепло- та водопостачання, а також ремонти і прокладання доріг, залишається зовсім обмежена сума, що належить до категорії бюджету розвитку. З цієї причини, навіть знайти 20,4 мільярдів гривень для міської влади є досить складним завданням.
Для реалізації заходів Плану стійкості на 2026 рік Київ потребує 37,4 млрд грн. Ця сума буде розподілена між містом та урядом в рівних частках, що означає, що Київ має знайти приблизно 17,8 млрд грн. Окрім цього, місту знадобиться ще 5 млрд грн для відновлення знищеної та пошкодженої інфраструктури. В результаті, для підготовки до зимового періоду Київ повинен забезпечити з власних джерел 22,8 млрд грн (всі наведені дані базуються на презентації в.о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, представленій журналістам 9 липня).
Чи має місто відповідні фінансові ресурси? Відповідно до слів Петра Пантелеєва, наразі вдалося зібрати 11,1 мільярда гривень. Існує попередня угода з Ощадбанком та Європейським банком реконструкції та розвитку про отримання кредитів на загальну суму 5,2 мільярда гривень. Крім того, "Київтеплоенерго" має власні кошти у розмірі 1,7 мільярда гривень, а також отримано субвенцію на 1,3 мільярда гривень. Таким чином, необхідна сума поступово формується.
Чи отримав Київ фінансування від Кабінету Міністрів? На даний момент колишній міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба заявляв, що уряд виділив столиці 10 мільярдів гривень. Проте Віталій Кличко заперечує цю інформацію, підкреслюючи, що місто досі не отримало ці кошти. У зв'язку з цим мер Києва пропонує терміново скликати засідання Ради національної безпеки і оборони для вирішення даного питання.
Своєю чергою Кулеба звинувачує владу Києва у відсутності роботи в напрямі розподіленої теплової генерації: "Понад 600 МВт потужностей досі залишаються навіть без проєктивних (мовою оригіналу. -- О.С.) рішень на заміщення. Держава забезпечила фінансовий ресурс, однак місто має надати конкретні рішення, визначити чіткі заходи та графіки їх реалізації. Це відповідальність міської влади".
Враховуючи, що постачання тепла до Києва в контексті минулої зими є справжнім питанням виживання для трьох мільйонів громадян, давайте проаналізуємо цю ситуацію більш детально.
Скільки тепла потрібно Києву?
ТЕЦ-4, що також відома як Дарницька, насправді не займалася виробництвом електроенергії, незважаючи на свою назву. Генератори станції виявилися застарілими та були демонтовані, ймовірно, через недостатнє управління з боку приватного власника Анатолія Шкрібляка. В результаті, станція могла лише постачати теплову енергію. Однак навіть теплове обладнання було повністю знищене наприкінці минулої зими.
Міністр енергетики Денис Шмигаль, за інформацією експертів, має намір імпортувати теплові котли для відновлення з законсервованої теплоелектростанції в Прибалтиці. Ймовірно, цей план може бути втілений у життя, оскільки він вже висловив думку про Дарницьку ТЕЦ: "Вона є приватною власністю і залишиться такою. Ми плануємо сприяти її відновленню". Цікава ситуація: Кабінет Міністрів України має намір інвестувати кошти платників податків у приватну власність? Прокуратура, чи ви це чули?
Водночас реалізується ще один проєкт. Сергій Сухомлин, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури при Міністерстві розвитку, повідомив: "Агентство відповідає за децентралізацію системи теплопостачання в зоні ТЕЦ-4, де необхідно з нуля збудувати сотні мегават теплової генерації з належним захистом. Для Києва вже вибрано п'ять локацій для розміщення котелень. Земельні ділянки виділено, котельне обладнання законтрактовано, а будівельні роботи вже розпочато. Усі об'єкти будуть обладнані антишахедним захистом другого рівня".
Отже, центральна влада планує збудувати п'ять теплових станцій середньої потужності, які повинні замінити Дарницьку ТЕЦ. Зокрема, їх загальна потужність складе 1256 МВт, що відповідає 1080 Гкал/год, а не "сотням мегават". Чи зможуть ці нові станції повністю компенсувати ТЕЦ-4, наразі залишається під питанням. Також викликає сумнів, чому було обрано саме теплові, а не когенераційні станції, які могли б постачати і електричну енергію. У будь-якому разі, мешканці Дарницького та Дніпровського районів зможуть взимку перевірити, чи справдяться обіцянки Кабінету Міністрів, зокрема пана Сухомлина (якщо він залишиться на своїй посаді після урядових перестановок). Він зазначив, що "Києву буде дуже складно виконати план стійкості до початку опалювального сезону". Це вже очевидно, але, можливо, у Сухомлина є інформація, якою він не ділиться. Тим часом, якщо тепло не повернеться до Дарниці, кияни знатимуть, з ким можна буде обговорити свої претензії.
ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 разом видавали киянам понад 3600 Гкал/год теплової енергії та 1200 МВт електричної. Генерацію тепла, попри ракетні удари, вдалося відновити ще минулої зими, а от електрогенерацію було так сильно зруйновано, що влада прийняла рішення її не відновлювати -- через вразливість і велику вартість її реанімації. Для повного відновлення теплопостачання з цих ТЕЦ знадобиться (вже цього року) 3,7 млрд грн, а електропотужності замінити набагато складніше -- треба будувати нові джерела генерації (про це нижче) та відбирати електроенергію з Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕСУ).
Нарешті, щоб закрити тему тепла, нагадаємо, що у Києві є в наявності близько 150 середніх теплових станцій і невеликих котелень, які закривають потреби майже половини міста. (Нагадую це тим міністрам і посіпакам влади, які без упину торочать про відсутність розподіленої теплової генерації в Києві.) Вони, тобто теплові станції (бо міністрам це не допоможе), потребують звичайних щорічних регламентних робіт для підготовки до зими.
До початку опалювального сезону десять ключових об'єктів "Київтеплоенерго" будуть обладнані другим рівнем захисту — бетонними укриттями та сітками для протидії дронам. Петро Пантелеєв зауважив, що під час будівництва останніх доводилося вносити корективи в проєкти на ходу через постійне збільшення вибухової потужності ворожих безпілотників. Від себе додам, що вигляд таких укриттів, які продемонстрували журналістам, вражає: площа майже як футбольне поле, висота 18 метрів, а каркас для антидронової сітки досягає 24 метрів. Про вартість таких споруд навіть страшно й говорити.
Чи буде в Києві вода?
У місті є три джерела постачання води -- Дніпровська та Деснянська водозабірні станції та система артезіанських свердловин, усі вони виявилися достатньо стійкими минулої зими. На додачу до них місто збудувало (вже!) додатковий резервний водозабір, що насправді є досить складною інженерною спорудою. Всі критичні вузли системи водопостачання (ВП) та водовідведення (ВВ), тобто водо- та каналізаційні насосні станції (разом 28 об'єктів) передбачено убезпечити першим рівнем захисту -- мішками з піском. Ці об'єкти територіально розосереджені по місту, і влучити в них доволі складно через компактні розміри, але в найгіршому випадку ці насосні станції можна швидко відновити.
Ще минулої зими всі системи вже отримали резервне живлення, але до наступної зими для ВП і ВВ зводять три нові дизельні електростанції потужністю 16 МВт, оснащені частотними регуляторами для забезпечення стабільної роботи, з загальними витратами 1,8 млрд грн. В цілому для "Київводоканалу" планується створити 40 МВт резервних потужностей до зими. Таким чином, перебої з електропостачанням не повинні вплинути на водопостачання в Києві.
Щодо Бортницької станції аерації, варто обговорити можливі ризики її руйнації або виходу з ладу. На мою думку, такі загрози є незначними. Станція складається з трьох автономних блоків, кожен з яких має потужність 600 тисяч кубометрів очищення стічних вод на добу. Наразі обсяги стічних вод, що надходять на станцію, становлять близько 1,1 мільйона кубометрів на добу, що свідчить про можливість ефективної роботи навіть лише двох блоків. Крім того, дно Дніпра має шість великих тюбінгів, через які стоки потрапляють на станцію. Навіть у випадку їхньої повної руйнації, щодоби через Київ проходить 118 мільйонів кубометрів води, і це означає, що частка неочищених стічних вод буде менше 1%. У такій ситуації природні процеси очищення в повільному руслі Канівського водосховища зможуть впоратися з цим забрудненням. Наші співгромадяни з радістю відвідують пляжі Києва та купаються у водах Дніпра, де, напевно, концентрація стічних вод також наближається до 1%, і жодних негативних наслідків не спостерігається.
Чи врятує Київ розподілена електрогенерація?
Мова йде про реалізацію проекту з будівництва локальних електростанцій різного масштабу, які повинні компенсувати втрати потужності, що сталися на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Очевидно, що повністю відновити 1200 МВт їхньої загальної електричної потужності неможливо, оскільки для цього потрібно знову зводити нові ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Таким чином, міська адміністрація сподівається отримати необхідну електрику з Об'єднаної енергетичної системи України. Водночас, як місто, так і уряд працюють над покращенням енергетичної ситуації шляхом створення когенераційних установок в межах міста.
Не буду уточнювати їхню кількість, але, за словами Пантелеєва, процес будівництва кожного з таких об'єктів супроводжується величезними труднощами — в умовах пожежного режиму та фактично під час війни. По-перше, практично неможливо наперед визначити бюджет проекту, що призводить до змін ключових параметрів під час будівництва, а отже, місто регулярно отримує претензії від прокуратури: чому тут зменшення бюджету, а тут — збільшення. По-друге, незважаючи на розпорядження колишньої голови уряду Юлії Свириденко, яка зазначила, що "за створення умов для залучення бізнесу до реалізації комплексних планів стійкості регіонів, зокрема шляхом впровадження спрощених процедур та відповідних регуляторних рішень, відповідають міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев і голова НКРЕКП Юрій Власенко", жодне з цих відомств не вжило заходів для прискорення будівництва критично важливих об'єктів.
З приблизно 2000 МВт, які Київ споживає взимку, для забезпечення критичної інфраструктури місту необхідно 200 МВт. Саме для того, щоб забезпечити її роботу в разі збоїв в ОЕСУ (за відсутності електропостачання з неї), в плані стійкості Києва передбачено будівництво певної кількості когенераційних станцій загальною потужністю 170 МВт вартістю 3,5 млрд грн, які профінансує місто. В кожній такій станції буде встановлено кілька газопоршневих чи газотурбінних установок, які вироблятимуть електрику та тепло одночасно. Усе, що нагрівається при їхній роботі, -- олива, антифриз, вихлопні гази -- потрапляє на теплообмінники, з яких тепло передається в систему централізованого опалення. Одна така станція може видавати 20 МВт електричної та 17 МВт теплової енергії. Владі міста вдалося закупити ці установки у найкращого в світі виробника (за ними стоїть черга!), який просив не афішувати його назви, і це справді диво інженерного мистецтва та технічної естетики. Контроль оливи -- кожні 150 годин, заміна -- через 3000 годин безперервної роботи, лише аварійних датчиків -- 56, а всього близько 300, гарантія -- 2 роки, робоча зміна -- 2 людини. Практично всі, крім однієї, станції будуть готові та запущені в роботу до початку опалювального сезону, а остання -- до нового року. (Цей абзац акцентовано персонально до майбутнього профільного міністра та голови Агентства відновлення).
Індивіди — це безцінний капітал.
Сьогодні "Київтеплоенерго" має в своєму розпорядженні 70 мобільних котелень, які можуть бути підключені до об'єктів критичної соціальної інфраструктури міста всього за кілька годин. Коли Петра Пантелеєва запитали, хто ж буде обслуговувати ці котельні, стало відомо, що добровольці готові йти на службу не лише на фронті. У Києві було створено Добровільний підрозділ цивільного захисту, до якого входять близько 1000 осіб з "броню", таких як вчителі, медики та інші фахівці. Всі вони проходять спеціальне навчання для роботи з аварійними установками, щоб заповнити кадровий дефіцит у "Київтеплоенерго", "Київводоканалі" та інших комунальних підприємствах. Саме цих людей Пантелеєв охарактеризував як "золотий ресурс".
Цього літа мешканці багатоквартирних будинків виявили безпрецедентну активність у підготовці до зимового сезону, отримавши від міського бюджету 420 мільйонів гривень на співфінансування своїх ініціатив. Це означає, що люди інвестують власні кошти в установку сонячних панелей, насосів та накопичувачів енергії, а місто компенсує 70% витрат. Таким чином, громади не лише отримують нове обладнання, але й здобувають фінансові ресурси, які можуть використовувати для подальшого вдосконалення своїх будинків. При правильному управлінні, такі будинки можуть працювати в автономному режимі протягом кількох днів.
На сьогоднішній день в Києві 200 багатоквартирних житлових будинків облаштували сонячні електростанції завдяки спільному фінансуванню з міського бюджету. До 1 вересня ще 30 навчальних закладів отримають сонячні панелі та системи зберігання енергії. Хоча точно визначити кількість власників приватних будинків і підприємств, які встановили сонячні електростанції, складно, можна з упевненістю стверджувати, що їх значна кількість.
Приємно усвідомлювати, що не лише центральна і міська влада готується до зими, але й власне самі жителі Києва. І це теж -- золотий ресурс, ресурс тепла і світла.
Висновки
Досвід зимових місяців минулого року довів, що коли опалення відсутнє, людей рятує... електрична розетка. (Не та, де злиденний власник намагається уникнути податкових виплат, розподіляючи свій прибуток через бідних ФОПів). Йдеться про звичайну розетку, у яку можна підключити електронагрівач, будь то старий чи новий, щоб втекти від холоду.
Міська адміністрація розглядає можливості забезпечення Києва теплом, але реалізація цих ідей вимагатиме до 10 мільярдів гривень, яких наразі не вистачає. Водночас в бюджеті міста закладено 800 мільйонів гривень на ремонт електрощитових та електромереж, які належать місту. Трансформаторні підстанції є власністю компанії ДТЕК, і саме вона повинна забезпечити їх функціонування та захист. (На момент підготовки матеріалу до редакції звернувся голова одного з київських житлово-будівельних кооперативів, який повідомив, що ремонт електрощитових передбачено лише для будинків комунальної власності, тобто тих, що обслуговуються комунальними управляючими компаніями, тоді як ЖБК та ОСББ залишилися поза цим проектом. На мою думку, таке рішення є помилковим: міська влада повинна підтримувати всіх мешканців Києва.)
Було б доцільно отримати звіт від Кабінету Міністрів України (адже вони не є підрозділом ДТЕК?!) про ситуацію в цій сфері, але наразі такої інформації бракує. Так само відсутні дані від Міністерства енергетики та "Укренерго" щодо стану та можливостей Об'єднаної енергетичної системи України.
Отже, відповідь на гамлетівське питання - існувати чи не існувати (в Києві) - кожен повинен шукати самостійно.
#Електрична енергія #Національна енергетична компанія «Укренерго» #Київ #Бюджет #Інфраструктура #Місто #Уряд України #Вода #Теплова енергія #Київська міська державна адміністрація #Державний ощадний банк України #Когенерація #Приватна власність #Віталій Кличко #Дніпровська гідроелектростанція #Дарниця #Електроенергія #Дніпровський район, Київ #Національна комісія з державного регулювання енергетики та комунальних послуг #Рада національної безпеки та оборони України #Джерело #Кредит (значення) #Країни Балтії #DTEK #Теплоелектростанція #Грамокалорії #Насосна станція #Telegraph #Муніципальне або міське будівництво #Котел (електрогенерація)
