Благодійна організація "Ранок-Україна": чому "потім" ніколи не настає | Новини Еспресо

Благодійність це щоденна, системна, часом рутинна робота, де кожна передана книжка -- частина довгострокової стратегії. Де за цифрами стоять долі, але цифри теж мають значення. Бо без аналітики, без планування, без чіткого розуміння ресурсів і deпотреб навіть найкращі наміри не зможуть допомогти ефективно.

Протягом більше десяти років своєї кар'єри в HR Юлія усвідомила, що емоційний інтелект і стратегічне мислення зовсім не є взаємовиключними поняттями. Вони доповнюють одне одного. Так само і в сфері благодійності: щире співчуття важливе, але без чіткої системи воно не перетвориться на ефективну допомогу. У контексті війни, коли потреби величезні, а ресурси обмежені, системний підхід стає не просто бажаним, а справжньою необхідністю.

Варто звернути увагу на статистичні дані та здійснити їхній аналіз, оскільки вони відображають обсяги, тенденції та результати, які формують реальну картину змін.

Протягом року фонд передав більше ніж 20 тисяч книг. Це не просто вражаюча цифра, а 20 тисяч шансів для дитини втекти від війни у захопливий світ пригод, відкрити для себе нові знання та відчути, що про неї піклуються. Це також 20 тисяч зв'язків між видавництвом, фондом і тими, хто потребує допомоги.

Протягом року було підтримано 133 ініціативи, серед яких 75 унікальних проєктів для дітей, де "Ранок-Україна" виступив у ролі подарункового партнера. Це вказує на те, що щомісяця реалізується в середньому 11 нових ініціатив.

Найціннішою є сформована мережа довіри, побудована роками, а саме, йдеться про 107 партнерських організацій. Це ті люди, які знають: якщо фонд "Ранок Україна" каже "ми допоможемо" -- він допоможе регулярно, передбачувано і системно.

Слово "системно" є основою, яка пояснює, чому наш благодійний фонд функціонує вже більше 11 років, чому люди знову і знову обирають нас і довіряють нашим ініціативам.

У сфері управління персоналом Юлія Євсєєва зрозуміла, що люди – це не просто ресурси, які можна використовувати. Вони є капіталом, який потрібно розвивати, підтримувати та мотивувати. Найголовніше – усвідомлювати унікальність кожної особистості, а також створювати процеси, які функціонують незалежно від емоційного стану чи зовнішніх умов.

Так само і в сфері благодійності. Можна організувати одну вражаючу подію, зібрати фінанси, розподілити подарунки і відчути радість. Але що далі? А якщо завтра знову виникне потреба? А якщо через місяць? Або навіть через рік?

"Ранок-Україна" обрав довгу дистанцію. Вже п'ятий рік поспіль фонд підтримує партнерство з 5-ю Слобожанською бригадою НГУ "Скіф". Директор фонду Олександр Ганюшкін і генеральний директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов відвідують бригаду 2-3 рази на місяць. Привозять книги для бібліотеки, подарунки для дітей військових.

Проте сфера діяльності цього фонду поширюється не лише на Україну, а й на 12 європейських країн, де проживають українці. Фонд вже передав понад 2000 книг за межі країни — і це не просто бажання продемонструвати свою присутність, а усвідомлення того, що нині українські діти в Польщі чи Німеччині так само потребують зв’язку з рідною мовою та культурою, як і їхні однолітки в Харкові чи Одесі.

І ось що вражає найбільше: коли ці дані розглядаються з перспективи HR-менеджера, голова наглядової ради фонду виявляє ідеальну концепцію стійкого розвитку. У цій моделі команда не переживає вигорання і не функціонує на межі своїх можливостей. Замість цього, вона має чіткі процеси та розподіл ролей, а також налагоджену партнерську мережу, що забезпечує ефективність без виснаження.

Юлія ділиться тим, що часто чує у свій бік: "Ти ж жінка, тобі природно бути емпатійною, турботливою". І так, попри те, що вона мама трьох дітей і знає, що таке піклуватися, захищати, створювати затишок. Але жіноче лідерство це не тільки м'якість і турбота. Це в першу чергу баланс між серцем і розумом, співчуттям і прагматизмом, між бажанням допомогти всім і розумінням, що ресурси обмежені.

Коли вона стала головою наглядової ради фонду, першим кроком команди став ребрендинг. Це не було викликано тим, що попередній логотип виглядав погано; причина полягала в тому, що світ навколо змінився, і фонд повинен був адаптуватися до нових умов. У процесі ребрендингу також розширили сфери діяльності, оновили способи комунікації та зробили роботу фонду більш прозорою й зрозумілою для всіх.

І це теж жіноче лідерство -- вміння не боятися змін, навіть коли щось працює. Бо ж "працює" і "працює краще" це теж різні речі.

Якщо поглянути на цифри ще раз, але цього разу під іншим кутом, можна провести паралель діяльності фонду з материнством, коли ти, наприклад, знаєш, що дитині скоро знадобляться нові черевики, і купуєш їх не тоді, коли старі вже розвалилися, а трохи раніше.

У період свят обсяги наданої допомоги збільшуються в 1,5 рази. Чому це відбувається? Тому що фонд не просто реагує на існуючі потреби, а й активно їх прогнозує. Вони мають досвід роботи на випередження, оскільки усвідомлюють, що під час підготовки до Нового року, Різдва, Великодня та Дня Святого Миколая зростає попит на подарунки для дітей.

Це є справжнє жіноче лідерство, як його бачить Юлія Євсєєва. Це здатність прораховувати на кілька кроків уперед, звертаючи увагу не лише на цифри, а й на людей, які стоять за ними. Вміти чути не тільки слова, але й емоції, що їх супроводжують. Піклуватися не лише серцем, а й розумом. І, найголовніше, усвідомлювати, що справжня сила полягає не в контролі над усім, а в умінні створювати команди, де кожен відчуває свою важливість. Адже найзначніші зміни відбуваються не тоді, коли є один "найкращий", а тоді, коли всі разом реалізують щось більше за індивідуальність.

Може скластися враження, що небайдужість є чимось нематеріальним та неструктурованим. Проте насправді цю якість можна і навіть слід впроваджувати в бізнес-модель. Видавництво "Ранок" є яскравим прикладом того, як це реалізувати на практиці.

Благодійний фонд "Ранок-Україна" не є ізольованим проєктом, що діє окремо. Він інтегрований в екосистему видавництва. Видавнича корпорація RNK виступає як основний партнер та підтримка для фонду. Це свідчить про те, що благодійність є невід'ємною частиною бізнес-процесів, а не просто "доброчинністю за залишковим принципом".

Погляньте на конкретні кейси:

Спільна діяльність з "Будинком іграшок" та фондом "Таблеточки" стала важливим кроком у підтримці 350 дітей, які борються з раком. Частина доходів від кожної придбаної книги видавництва "Ранок" спрямовується на допомогу цим дітям. Наразі вдалося зібрати близько 3 мільйонів гривень із запланованих 5 мільйонів. Підтримку отримали 205 дітей, а цей механізм працює щодня, адже він інтегрований у бізнес-процеси.

Або меморандум, укладений з 1-м корпусом НГУ "Азов", який був підписаний 17 вересня. Це не просто PR-ініціатива, а серйозне довгострокове зобов'язання: військові та їхні сім'ї стають під опікою фонду. У рамках цієї співпраці функціонує програма "Ранок з Ранком" у КнигоЛенді — серія інтерактивних зустрічей, читань та майстер-класів для дітей військовослужбовців, які забезпечують регулярну підтримку.

Проєкт Бібліобус для Харківщини і його амбітна мета -- зібрати 3000 книг для поповнення полиць пересувної бібліотеки, яка їздить селами і надає доступ до книг мешканцям уразливих територій. Благодійний фонд вже двічі передавав книжки, і це тільки початок.

Усі ці ініціативи мають спільну рису – вони інтегровані в стратегічний план компанії. Важливо, щоб бізнес не лише задовольняв інтереси акціонерів, а й приносив користь суспільству.

Але аналітика і стратегія це лише одна сторона медалі. За кожною цифрою стоїть людина. І іноді одна історія може сказати більше, ніж тисячі статистичних даних.

У грудні в Instagram фонду стартувала кампанія зі збору коштів на протезування для восьмирічного Матвійчика, який втратив ліву руку внаслідок ракетного удару по дитячому майданчику в Кривому Розі. Юлія згадує, як розглядала його світлини і думала: це міг бути мій син. Або дитина будь-кого з нас. І ця думка стає не просто абстракцією, а нестерпною реальністю у нашому житті.

Зібрані кошти дозволили провести розіграш книжкових комплектів для благодійників, як знак вдячності за їх добрі серця. Проте найважливішим є те, що ми подарували Матвійчику можливість. І цю цінність не можна оцінити в цифрах.

Або візити до Happy Home -- особливого місця для особливих дітей. Фонд передав книжки, команда поспілкувалася з вихованцями. І знаєте, що тут вражає найбільше? Не подяка (хоча вона була щирою). А те, як діти радіють книжкам. Не іграшкам, не гаджетам, а саме книжкам. Бо книжка це вікно у світ, який для них, на жаль, часто обмежений чотирма стінами.

Або участь у V Всеукраїнському творчому конкурсі "Що для мене Україна?", де Юлія Євсєєва була в складі журі. Діти малювали, писали, творили, і в кожній з цих робіт було стільки любові до країни, стільки надії, що стискалося серце. І коли переможці отримували книги від "Ранку" у подарунок, Юлія бачила їхні сяючі очі і розуміла: ось воно, справжнє.

Ці історії нагадують їй і всій команді, чому вони тут. Чому неможливо залишатися байдужими. І чому важливо робити не тільки великі проєкти, а й маленькі, особисті дотики.

Якщо б ми говорили про бізнес-звіт, можна було б відзначити, що фонд показує стабільний розвиток, зберігаючи високу якість, і не прагне до збільшення обсягів заради самого процесу. При цьому він діє системно, усвідомлюючи, що кожна книга та кожен проект є інвестицією в майбутнє.

Юлія Євсєєва очолює Наглядову раду Благодійного фонду "Ранок-Україна" та виконує обов'язки HR-директорки в видавництві "Ранок".

Але це була б неповна розповідь без згадки про труднощі. Бо благодійність -- це не завжди лише успіхи. Це ще й помилки, виклики, складні рішення.

Перший урок: неможливо допомогти кожному. Це одне з найскладніших усвідомлень, і відмова може бути непростою. Коли ви стикаєтеся з потребою, але усвідомлюєте, що ваші ресурси обмежені. Коли потрібно ухвалити рішення між двома важливими проєктами. У таких ситуаціях на допомогу приходить системний підхід: визначені критерії відбору та прозорі процедури.

Другий урок: довіра формується протягом тривалого часу, але може бути зруйнована в один момент. Саме через це "Ранок-Україна" приділяє особливу увагу кожному партнеру та кожній передачі. Ніколи не слід обіцяти те, що неможливо виконати, адже репутація є найважливішим капіталом, особливо в сфері благодійності.

Третій урок: команда — це ключ до успіху. Без Олександра Ганюшкіна, директора фонду, Віктора Круглова та всіх членів команди видавництва й волонтерів жоден з цих проєктів не міг би втілитися в життя. І знову проявляється принцип співпраці: не "я дію", а "ми працюємо разом".

Четвертий урок: емоційний інтелект — це не ознака слабкості. Вміння проявляти співчуття, розуміти інших і надавати підтримку є справжньою силою. Однак ця сила розкривається лише тоді, коли емоційний інтелект поєднується зі стратегічним мисленням і здатністю ухвалювати обґрунтовані рішення.

Знову ж таки, іноді їй ставлять запитання: "Чому ти це робиш? У тебе вже й так багато обов’язків — ти HRD в великому видавництві, виховуєш троїх дітей, маєш сім’ю. Чому тобі ще й займатися благодійністю?"

А вона лише промовила: "Тому що інакше не вмію".

Неможливо спостерігати за стражданнями дітей і залишатися байдужим. Невимовно важко усвідомлювати, що є можливість надати допомогу, і залишатися бездіяльним. Не можна жити в країні, що переживає війну, і не вносити свій вклад у перемогу, навіть якщо для когось це всього лише книги.

Але найважливіше -- системність. Віра в те, що коли ти робиш щось не раз на рік, а постійно, коли ти будуєш не хаос, а процеси, коли ти працюєш не на показ, а на результат, ти реально міняєш світ.

І ці цифри -- 20 тисяч книг, 133 ініціативи, 107 партнерів, варто сприймати не крізь призму статистики. Тут можна побачити 20 тисяч доторків до дитячих сердець. 133 моменти радості. 107 осередків добра, які разом з нами творять зміни.

І тоді це дійсно має сенс. Має сенс кожна мить, кожна зустріч і кожне прийняте рішення.

Бо благодійність -- це не про те, щоб заспокоїти своє его і відчути себе хорошою людиною. Це про те, щоб зробити світ трохи кращим.

То чому ж їй це потрібно? Адже вона — жінка, лідерка, мати та бізнесвумен. І вона не залишається осторонь. А небайдужість, поєднана з системним підходом, дійсно стає рецептом для справжніх перетворень.