Ілюстраційне зображення: Facebook/Парламент України
Деяка сума коштів вже була розблокована, проте для отримання наступних 25 мільярдів доларів Україні необхідно реалізувати певні реформи.
Парламент скасував податкові пільги на іноземні посилки вартістю до 150 євро, змінив правила фінансового моніторингу та ухвалив закони про Рахункову палату й оцінку майна. Це відкрило шлях до понад 4 мільярдів євро від Євросоюзу та 700 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду. А які з цих рішень були найкритичнішими для закордонних партнерів?
Під час складання бюджету на 2026 рік було заплановано, що Україна отримає від міжнародних партнерів загалом 51,2 мільярда доларів. Ці кошти призначені для макроекономічного фінансування, яке допоможе покрити соціальні витрати бюджету. На вересень поточного року Україна вже отримала 19,9 мільярда доларів, що становить приблизно 37% від запланованої суми. Основною перешкодою для подальшого фінансування стали умови, які Україна повинна виконати в рамках програми Ukraine Facility – програми макроекономічної підтримки від Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних фінансових установ. Усі ці програми передбачали чіткі графіки впровадження реформ в Україні. Зокрема, програма Європейського Союзу Ukraine Facility вимагає виконання певних реформ в обмін на фінансову допомогу, що дозволило б залучити близько 30 мільярдів доларів.
На сьогоднішній день у Верховній Раді України знаходиться близько 40 законопроєктів, спрямованих на євроінтеграцію. Це важливо, оскільки ці документи є "маяками", виконання яких необхідне для отримання фінансової допомоги. Нещодавні голосування вже розблокували 4,2 мільярда євро, що еквівалентно приблизно 5 мільярдам доларів із 30 мільярдів, які Україна повинна отримати до кінця року. Отже, залишаються ще 25 мільярдів. Очікується, що ці кошти надійдуть протягом наступних двох тижнів, оскільки президент має підписати ухвалені закони. Як тільки ці документи будуть надані на підпис, президент зможе їх підписати, і, відповідно, Україна отримуватиме значний транш приблизно за тиждень-півтора. Після цього почнеться перерахунок коштів до місцевих бюджетів, що дозволить громадам виконати свої фінансові зобов’язання перед комунальними підприємствами, включаючи вивезення сміття, прибирання територій та підготовку до зимового сезону. Це лише частина від потенційних фінансових надходжень, які Україна може отримати цього року, якщо Верховна Рада активно працюватиме.
Скасування пільгового режиму на ввезення посилок дозволить державному бюджету отримати 10 мільярдів гривень щорічно і сприятиме розблокуванню 4,2 мільярда євро макрофінансової підтримки.
Скасування податкової пільги на додану вартість для посилок з вартістю до 150 євро стало важливим зобов'язанням перед Міжнародним валютним фондом. Яку ж суму додаткових надходжень це рішення може забезпечити державному бюджету? Чи можливо оцінити ці фінансові результати?
Безпосередньо цей закон, за розрахунками Міністерства фінансів, має додатково акумулювати близько 10 мільярдів гривень протягом року. Сума невелика. Згадаймо загальний обсяг очікуваних видатків на 2027 рік -- 7,2 трильйона гривень. Тобто 10 мільярдів за бюджету в 7,2 трильйона -- надзвичайно маленька сума. Але коли ми говоримо про те, що законопроєкт щодо закордонних посилок вартістю до 150 євро був водночас маяком і для Міжнародного валютного фонду, і для програми макроекономічного фінансування, треба враховувати ще один момент. Європейці просто відтворили всі маяки, які визначив МВФ. Тобто сам закон принесе 10 мільярдів гривень на рік. Але завдяки цьому закону й голосуванню ми розблокували макрофінансову допомогу на 4,2 мільярда євро. Це, безперечно, значно більші суми. Саме так вдалося вирішити частину питань із коштами на єдиному казначейському рахунку.
Коли мова заходить про міжнародні посилки, важливо зазначити, що протягом року в Україну надходить приблизно 70-75 мільйонів товарів з-за кордону, вартість яких не перевищує 150 євро. Для багатьох українців це стало джерелом доходу. Значна частина товарів, які можна знайти на ринках, у магазинчиках та на розкладках, постачається саме через ці закордонні посилки, з яких не стягується податок на додану вартість. Натомість українські виробники, які виготовляють аналогічні товари, такі як одяг чи взуття, зобов’язані сплачувати ПДВ та податки на доходи своїх працівників. У результаті вони опиняються в менш вигідних конкурентних умовах. Щоб не ускладнювати ситуацію для фізичних осіб, які отримують посилки без комерційної мети від друзів з-за кордону, українські депутати вирішили ввести певний виняток. Всі закордонні посилки вартістю до 45 євро, які надсилаються без бізнес-цілей, звільнені від дії даного закону. Це означає, що якщо одна особа надсилає іншій, наприклад, з Європи старі речі, дитячі іграшки або інші предмети, вартість яких не перевищує 45 євро, ПДВ сплачувати не потрібно. А в разі комерційних поставок, додатковий ПДВ все ж таки доведеться сплачувати.
Цей закон почне діяти у липні 2027 року. Це означає, що бізнес має ще чимало часу для адаптації до нових умов.
Це стало важливим сигналом, адже в країнах Європейського Союзу всі міжнародні посилки підлягають повному оподаткуванню з першого центу, включаючи податок на додану вартість. Таким чином, жодна країна ЄС не має аналогічних пільг, як в Україні щодо закордонних відправлень. Наші європейські партнери цілком справедливо зауважили, що якщо Україна прагне інтегруватися в Європейський Союз і стати частиною єдиного митного простору, не можна допускати виникнення так званих офшорних зон для посилок в Україні. Це може призвести до того, що європейці почнуть замовляти товари з китайських платформ через нашу країну, уникаючи сплати ПДВ у рідних державах. Тому, обговорюючи євроінтеграційні процеси, важливо, щоб Україна адаптувала своє законодавство до європейських стандартів — це один із ключових аспектів цієї роботи. Таким чином, забезпечуються рівні умови для всіх країн ЄС. Неприпустимо, щоб одна країна, як Україна, не сплачувала податок на додану вартість з посилок, в той час як всі інші країни роблять це.
Олег Пендзин. Изображение: Facebook.
"Коштів недостатньо, а витрати значні": причини затримок у фінансуванні місцевих громад.
Внаслідок дефіциту коштів у державній скарбниці, Державне казначейство протягом приблизно місяця призупинило виплати місцевим громадам у розмірі 20 мільярдів гривень. Це призвело до зупинки ремонту тепломереж, закупівлі пального та навіть затримок у виплатах зарплат комунальникам у містах. Наразі уряд оголосив про розблокування цих фінансових видатків після ухвалення необхідних законодавчих актів. Які причини затримки міжнародної допомоги спонукали уряд до призупинення фінансування, і як швидко регіони зможуть освоїти ці кошти?
Усі соціальні виплати в Україні забезпечуються через макрофінансову допомогу. Усі податки та збори, які країна отримує, йдуть на ведення війни. Міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи у Верховній Раді під час години запитань до уряду, повідомив, що з початку року загальна сума надходжень виявилася значно нижчою за заплановану. Станом на кінець вересня країна отримала лише 37% від очікуваного фінансування. Таким чином, наявність коштів обмежена, а витрати залишаються високими. У зв'язку з цим Міністерство фінансів було змушене призупинити фінансування статей, які не є пріоритетними, зосередившись на захищених видах витрат. До них відносяться виплати заробітної плати бюджетникам та соціальні виплати. Капітальні витрати, підтримка бізнесу та фінансування місцевих органів влади для капітальних витрат є незахищеними статтями. Тож, коли на єдиному казначейському рахунку виникли фінансові обмеження, Міністерство фінансів було змушене вжити термінових заходів.
Але усі ці обмеження жодним чином не стосувалися ані заробітних плат бюджетників, ані пенсій, адже пенсійні виплати здійснюються з Пенсійного фонду України, а не з бюджету. Це також не стосувалося соціальних виплат людям із соціально незахищених верств населення. Обмеження зачепили лише капітальні видатки й господарські договори.
Коли ми чули від представників місцевої влади, зокрема від мерів міст, про їхні труднощі з розрахунками з комунальними підприємствами і виникненням заборгованостей по зарплатах для комунальних працівників, важливо усвідомлювати, що комунальні підприємства не є бюджетними установами. Це комерційні організації, які функціонують на основі господарських угод з відповідними місцевими органами влади. У контексті бюджетного фінансування ці угоди відносяться до капітальних видатків, які не мають захисту. Тому ці обмеження не вплинули, наприклад, на зарплати лікарів та вчителів. Однак фінансування для розрахунків з комунальниками потрапило під призупинення капітальних витрат.
На даний момент, здається, ситуація покращилася. Фінансування надходитиме, а всі питання, пов’язані з комунальними потребами, такими як прибирання, вивезення сміття і підготовка до зимового періоду, будуть забезпечені згідно з графіком надходжень бюджету та актами виконаних робіт, які комунальні підприємства передають органам місцевого самоврядування.
"Міжнародна допомога залежить від виконання Україною вимог і голосувань у Верховній Раді"
Окрім вже отриманих фінансових ресурсів, Україна сподівається залучити ще принаймні 25 мільярдів євро підтримки від Європейського Союзу. Ці кошти будуть спрямовані на покриття бюджетного дефіциту. Які суми та з яких міжнародних джерел наша країна може очікувати до завершення цього року та на наступний?
Ми очікуємо залучити 25 мільярдів доларів до завершення цього року, за умови виконання всіх необхідних умов. Загальний обсяг фінансування на наступний рік також складе близько 50 мільярдів доларів. Проте для потреб війни потрібні значно більші кошти. Президент України зазначав про потребу в додаткових 70 мільярдах євро для військово-технічних цілей. Ці кошти не будуть зараховані до державного бюджету, адже мова йде про військово-технічну допомогу, яка надходитиме в Україну безпосередньо у формі боєприпасів, озброєння та інших ресурсів.
Що стосується безпосередньо бюджетних потреб, якщо загальний обсяг видатків на наступний рік планується в розмірі 5,6 трильйона гривень, то з економіки України ми маємо отримати лише 2,8 трильйона. Усе решту потрібно буде залучити від наших партнерів. І ці гроші підуть на соціальні потреби. Реально йдеться приблизно про 50 мільярдів доларів -- стільки ж, скільки планувалося отримати цього року.
В даний час активно триває обговорення проєкту бюджету на 2027 рік, в якому заплановано підвищення соціальних стандартів, мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Це, безумовно, призведе до індексації зарплат для працівників бюджетної сфери. Це стане ключовим напрямком використання фінансування, яке очікується від наших міжнародних партнерів у вигляді макроекономічної допомоги для бюджету України. Ці кошти не можуть бути витрачені на військові потреби, але вони необхідні для забезпечення своєчасних і безперервних соціальних виплат.
Чи існує можливість, що виникнуть ситуації, які унеможливлять отримання цих коштів?
Схоже питання: чи існують обставини, які можуть завадити нам отримати додаткові 25 мільярдів доларів цього року? Основною перепоною залишається діяльність Верховної Ради. Існує чимало законів, пов’язаних з євроінтеграцією. Якщо Верховна Рада працюватиме у необхідному режимі і депутати підтримають важливі законопроєкти, Україна безумовно зможе отримати ці кошти. Вони вже знаходяться на рахунках міжнародних фінансових установ, таких як Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, і чекають на виконання умов, про які було домовлено з Україною.
#
