Стає дедалі ясніше, що найбільшу загрозу становить не Маск, Трамп-молодший, Венс чи будь-хто інший, а спецпредставник Віткофф.
Ми раніше торкалися його безпосередніх комерційних зв'язків із Дмітрієвим, керівником Московського фонду прямих інвестицій. Дмітрієв, як відомо, виконував роль неофіційного лідера делегації Московії під час візиту до Саудівської Аравії. Здається, що саме він перебував на урядовому літаку, що прямував до Вашингтона перед поїздкою Віткоффа до Москви.
Дмітрієв володіє бізнес-контактами в Нью-Йорку та Саудівській Аравії, а також має зв'язки з Тілем і Віткоффом. Схоже, саме він став ініціатором ідеї для Трампа вимагати "компенсацію у 300 мільярдів доларів від України", нібито втрачених США через вихід з московського ринку, спотворивши початкові переговори між США та Україною.
Дмітрієв самостійно повідомив московському Інтерфаксу, що передав інформацію американському уряду щодо збитків, які понесли США на московському ринку через санкції, які запроваджені на підтримку України. Це, безумовно, відображає вічну московську тезу: "Заходу завдається більше шкоди, ніж Московії внаслідок санкцій". Цю ідею Дмітрієв передав Віткоффу, а той, у свою чергу, поширює її серед Трампа.
Від 24 лютого Дмітрієв призначений спецпредставником Путіна з економічно-інвестиційних питань для комунікації із західними країнами.
Основна мета - ліквідація санкцій та відновлення присутності західних компаній.
В цілому, комунікаційна мережа виглядає так: Путін - Дмітрієв - Віткофф - Трамп.
Чи знаєте ви, до чого ця сума може бути прирівняна?
Правильно, йдеться про загальну суму заморожених московських активів, які в основному знаходяться в Європі, до яких ані США, ані Московія фактично не мають доступу. Проте планують використати їх для демонстрації поступок. Яка остання інформація стосується цих 300 заморожених активів? Здається, що Москва готова від них відмовитись в обмін на відновлення України та анексованих територій. Чи знаєте ви, чому ця новина викликає труднощі? Вона ускладнює процес в Європі щодо можливого додаткового використання заморожених активів (інших варіантів та програм) для військової підтримки України за рахунок цих коштів.
Чим займається Віткофф?
Ця думка отримує легітимацію: "Сторони можуть зробити поступки одна одній". Він також зазначив: "Один з учасників повинен буде відмовитися від частини території, а іншому доведеться піти на економічні компроміси".
Очевидно, "територіально" - мова про Україну, а економічно - це про ті 300 млрд заморожених активів, від яких нібито Московія готова відмовитись. Але фактично: і територіально, і економічно має поступитись Україна, бо ні США, ні Московія зрештою нічим не поступаються.
Тож маємо ситуацію, що США через договір намагаються збити з України еквівалентні 300 млрд, які закинули як ідею Трампу через Віткоффа московські фінансисти, перекрутивши першочергову ідею, яку розробляв Ліндсі Грем.
Перекручення ситуації виглядає так: США, здається, віддають Європі "чек на свої витрати" в рамках угоди про заморожені активи. Проте насправді американська сторона прагне отримати відшкодування за рахунок України. Таким чином, Україні доведеться поступитися США (фінансовими ресурсами) та віддати Московії (території та інші активи).
На справді, це досить підступна, ретельно спланована та експертна схема, в рамках якої Віткофф та Дмітрієв прагнуть розподілити вигоди від війни, покладаючись на окремі угоди.
Розмови про рідкісноземи з Московії для США - це елемент тиску на нас: "Купуйте зараз, бо буде пізно, московити заплатять".
Фактично, поки існують зв'язки з Китаєм, жоден представник Московії не дозволить США отримати доступ до своїх ресурсів. Цю концепцію, що стосується московських ресурсів, вперше легалізував Віткофф, і вона привернула увагу Трампа, ймовірно, за попередньою угодою з Дмітрієвим, що забезпечило підтримку з боку Путіна.
24 лютого Віткофф почав легалізовувати думку, що "Московія спровокована сторона".
Після того як Віткофф отримає угоду, тобто стане відомо, хто нестиме витрати на бенефіти в США, щоб подати це "як перемогу", Віткофф і Дмітрієв перейдуть до наступного етапу - територіального.
А тим часом Трамп відкрито заявляє, що розглядає цю угоду як повернення грошей, а не як інвестиції в Україну. Щодо запитань про інвестиції в цю країну, думаю, відповідь вам вже відома.
Спосіб вирішення проблеми полягає в тому, щоб через західні ЗМІ підкреслити упередженість Віткоффа, з метою посилення тиску на нього та, принаймні в Європі, знецінення його особи як переговорника.
#Бізнес #Китай (регіон) #Володимир Путін #Інвестиції #Дональд Трамп #Україна #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Європа #Москва #Комунікація #Росіяни #Північна та Південна Америка #Вашингтон, округ Колумбія #Західна Європа #Літак. #Нью-Йорк #Саудівська Аравія #Інтерфакс #Московія (регіон)
