Ворог щодня нищить харківську промисловість. Системно завдає ударів як по маленьких крамничках, так і по цехах зі складами й великих промислових підприємствах із дороговартісним обладнанням.
Чимало підприємств Харкова вже переїхали в інші регіони. Ті, хто залишився на місці, звертаються з проханням про особливі умови оподаткування, кредитування та отримання грантів для підприємств, що працюють у прифронтовій зоні. Крім того, вони потребують доступної системи страхування від військових ризиків. Моя колега, Світлана Шекера, розкриє цю тему далі.
Цей комбайн на території Харківщини став жертвою атаки безпілотного апарата, що обрушилася прямо посеред поля. Від сільськогосподарської машини не залишилося нічого, вона згоріла разом із дозрілою пшеницею. Так тепер виглядає колись процвітаюча компанія, яка давала роботу півтори сотні працівників і щорічно сплачувала десятки мільйонів гривень податків до державного бюджету.
Олександр Тимофєєв, керівник компанії "ХарківХімпром":
Ми знаходимось в цеху по виробництву і переробці насіння соняшника та кукурудзи. Це обладнання коштувало 2,5 млн євро. Зараз ви бачите, як все зруйновано.
Агресор методично руйнує бізнес у Харківській області, не щадячи навіть малих підприємців. Наприклад, безпосередній удар "Шахеда" знищив продуктову крамницю разом з усім її асортиментом.
Світлана Лихобаба, господиня знищеного магазину:
Продавали хліб, молоко та ковбасу. Вночі відбувся обстріл. Сусіди зателефонували нам і повідомили, що дах загорівся. Тепер ви бачите, що залишилося лише попелище. Всі запаси, холодильники та обладнання зникли.
У спальному районі Харкова вибухова хвиля зруйнувала дитячу студію.
Надія Васюта, власниця фітнес-клубу, який зазнав пошкоджень:
"Герань 2" розташована всередині будівлі, куди вона потрапила. Як видно, вікна зруйновані, а дверей немає. Всі предмети постраждали: кондиціонери, техніка, комп'ютери — все зазнало шкоди.
Підприємці намагаються не лише зберегти свої позиції, але й розвиватися в умовах нової реальності. Проте, існує думка, що через високі ризики та складнощі з логістикою підприємства, що знаходяться в прифронтових зонах, не можуть отримувати такі самі кредитні та грантові умови, як їхні колеги в тилу. Вони висловлюють свої зауваження та пропозиції під час зустрічі з головою фінансового комітету Верховної Ради. Наприклад, один з підприємців звертається з проханням не оподатковувати нерухомість, яка зазнала пошкоджень.
Я не потребую жодної допомоги. Єдине, що прошу – не забирайте кошти з цих 500 000 квадратних метрів, які наразі не використовуються. Це території, які я надав для потреб Збройних сил України і які зазнали руйнувань. Будь ласка, не стягуйте податок на землю та нерухомість.
Підприємець зазначає, що отримати позику під заставу майна в Харкові неможливо: усі активи, які пропонуються в заставу, повинні розташовуватися на відстані більше 100 км від лінії фронту.
Олександр Попов, бізнесмен:
Отримати фінансову допомогу на відновлення знищеного майна виявляється неможливим завданням. Які кроки має зробити підприємство в Харкові? Тому вкрай необхідно забезпечити компенсації для бізнесу, який постраждав у прифронтових районах, за знищене майно.
Кондитери Харкова висловлюють своє занепокоєння: покупці з західних областей уникають поїздок до Харкова за солодощами.
Алла Коваленко, бізнесвумен:
Розумієте, щоби вивезти товар із Харкова, ми витрачаємо значно більше на транспортні послуги, ніж, скажімо, львів'яни чи навіть кияни. Ми веземо у Львів, маємо зняти там якусь площу, розвантажити, потім перевантажити до інших машин, бо не хочуть самі забирати.
Міська адміністрація Харкова вже скасувала місцеві збори для підприємців.
Ігор Терехов, мер Харкова:
Щодо місцевих податків і зборів, ми відмінили їх, тому наразі підприємства не здійснюють пряму оплату місту.
Тепер черга за центральною владою. Прифронтові регіони просять спрощені умови для отримання кредитів. Данило Гетьманцев перед зустріччю у прямому сенсі вклоняється харківським підприємцям, які не виїхали та відчайдушно намагаються працювати.
І пропонує страхувати воєнні ризики, це компенсуватиме збитки від руйнувань, недоотриманої вигоди й простою.
Данило Гетьманцев, який очолює фінансовий комітет у Верховній Раді України:
Створюємо та реалізуємо унікальний страховий продукт, доступний кожному підприємству. Хоча він не є безкоштовним, його вартість є максимально доступною для отримання страхового полісу, що покриває всі ризики, пов'язані з військовими діями. Держава компенсує різницю між ринковою вартістю такого дорогого страхування і сумою, яку сплатить бізнес.
А також специфічні умови відсоткових ставок і вимог до застави.
Данило Гетьманцев, який очолює фінансовий комітет у Верховній Раді України:
Ми пропонуємо, щоб дві третини від загальної суми кредиту забезпечувалися портфельними гарантіями, а позичальник надавав лише третину у вигляді власного майна. Що стосується процентної ставки, вона становитиме 0% на протязі перших п'яти років, а в подальшому, протягом терміну дії кредитного договору, не перевищуватиме 2-3% річних на строк до 12 років.
Парламентарій повідомив, що до осені буде зібрано пропозиції від бізнесменів з усіх регіонів, які розташовані поблизу фронту. Після цього ці напрацювання будуть представлені на розгляд Верховної Ради та Кабінету Міністрів.
#Бізнес #Підприємництво #Товари #Податок #Збройні сили України #Українська гривня #Данило Галицький #Бюджет #Львів #Уряд України #Роздрібний магазин #Верховна Рада #Сільськогосподарська техніка #Ризик #Логістика #Підприємницька діяльність #Молоко #Харків #Дах #Страхування #Кредит #Корпорація (феодальна Європа) #Холодильник #Геліантус #Ковбаса #Олександр Попов (фізик)
