Чому українці стикаються з фінансовими штрафами від банків: основні причини та їх наслідки.

Які штрафи можна оскаржити в суді

Штрафування українців стало не лише дисциплінарною сокирою й організаційним моментом у роботі фінансового сектору, а й помітною частиною заробітку банкірів. Їм будь-яких грошей замало. Не можуть сумлінно отримувати кошти на кредитуванні реального сектору економіки, так вирішили чіплятися до клієнтів/партнерів, вишукуючи помилки й порушення, щоб підняти якомога більше грошів з цього. Що було доведено "Телеграфом" під час аналізу офіційної звітності Нацбанку: за підсумком 2025 року загальний обсяг фактично стягнутих банками штрафів і пені нашою банківською системою зріс одразу в 1,8 раза у порівнянні з 2024-м -- із 279,2 млн грн до 498,5 млн грн.

Нещодавно "Телеграф" звернувся до банківських експертів, щоб дізнатися, в яких ситуаціях вони зазвичай застосовують фінансові санкції до своїх клієнтів. Окрім того, видання перевірило цю інформацію у юристів, які спеціалізуються на позовах до фінансових установ і активно оскаржують накладені штрафи, серед яких є чимало, що не відповідають законам та не мають підстав. Виявилося, що в багатьох випадках ці штрафи можуть бути оскаржені або навіть скасовані.

Варто відзначити, що не всі банки, які активно накладають значні фінансові штрафи на своїх клієнтів та партнерів, виявили готовність дати відповіді на поставлені питання, незважаючи на те, що "Телеграф" чекав на них цілий місяць. Схоже, що відкритість і прозорість не є їх пріоритетами, незважаючи на бажання заробляти великі суми в цій сфері.

Наприклад, найбільший штрафувальник — Універсал Банк, відомий завдяки проєкту monobank, не надав жодної відповіді нашій редакції. Цей банк займав перше місце за обсягом стягнутих штрафів і пені, які в минулому році сягнули 226,1 млн гривень, що в 11,6 разів більше, ніж у 2024 році. Незважаючи на те, що у нього налічується 10,2 млн клієнтів-фізичних осіб, багатьом з них було б цікаво дізнатися про причини такої різкої зміни в політиці, яка стала менш лояльною.

Вирішив не згадувати й А-Банк, де більше 4 мільйонів українців відкрили рахунки, а минулого року обсяг стягнених штрафів за пені зріс у 1,7 разу, досягнувши 57,7 мільйона гривень.

У ПриватБанку визнали, що штрафи за порушення умов користування кредитними картками найчастіше накладаються на звичайних клієнтів, і закликали дотримуватись умов угод.

"Якщо ви регулярно використовуєте кредитну картку або маєте споживчий кредит в банку, важливо дотримуватися термінів внесення чергових платежів або погашення заборгованості. Зазвичай, штрафи накладаються саме в ситуаціях, коли платежі за кредитами або кредитними картками затримуються," - зазначив у коментарі для "Телеграфу" прес-секретар ПриватБанку Олег Серга.

У ще одному державному роздрібному підрозділі Sense Bank нам також надали інформацію щодо штрафів, які були накладені на позичальників:

Оскільки банк займається процесом стягнення простроченої кредитної заборгованості, зокрема через суд, штрафи та пеня, що відображаються в фінансових показниках установи, в основному пов'язані з погашенням боргів позичальниками (як юридичними, так і фізичними особами) відповідно до судового рішення.

Там стверджують, що суттєве зростання фінансових санкцій — у 2,3 рази (до 11,9 мільйона гривень) — зумовлене, в основному, санкцією, накладеною на один кредит.

"Збільшення загальної суми штрафів у 2025 році в порівнянні з 2024 роком зумовлене виконанням вимог кредитора банку щодо простроченої заборгованості (по одному з кредитів). У рамках цього врегулювання також були сплачені нараховані штрафи за несвоєчасне виконання зобов'язань", - йдеться в офіційній відповіді Sense Bank для видання "Телеграф".

В Укргазбанку запевнили, що під час великої війни не нараховували штрафи фізособам і не підіймали їм кредитні ставки. А для бізнесу фінансові покарання збільшили незначно, на їхню думку: за звітністю, розмір стягнутих цим банком штрафів у 2025 році зріс на 37,3% (до 30,9 млн грн).

Наприклад, у секторі малого та середнього підприємництва штрафи розподілені серед великої кількості клієнтів, а загальна сума нарахованих штрафів у 2025 році майже не змінилася, незважаючи на зростання кредитного портфеля МСБ. Більшість штрафів погашається, що свідчить про відповідальну платіжну поведінку бізнесу та ефективну взаємодію з банком. Загалом, динаміка вказує на стабільність портфеля МСБ: штрафи залишаються інструментом дисципліни. Їх своєчасна сплата підтверджує готовність бізнесу виконувати свої зобов'язання, – зазначили в пресслужбі Укргазбанку.

Та пообіцяли йти на зустріч користувачам навіть після порушень.

"Коли клієнт виявляє намір і готовність дотримуватися умов кредитного договору в усіх аспектах, банк готовий підтримати його, проявляючи високу лояльність і відкритість до спілкування. Ми використовуємо персоналізовані підходи до врегулювання, які враховують потреби наших клієнтів," – зазначили в Укргазбанку.

Та набагато більше про обіцянки банкірів та правомірність накладення ними штрафів на громадян і бізнес ми дізналися від професійних юристів, що спеціалізуються на судових позовах до фінустанов. Вони засвідчують активізацію штрафування з боку банків.

"У практиці банківських спорів штрафні санкції значно частіше застосовуються до фізичних осіб. Це пов'язано з тим, що масовий сегмент -- кредитні картки, споживчі кредити та платіжні рахунки -- формує найбільшу кількість стандартних договорів. Найчастіше штрафи виникають через прострочення платежів, перевищення кредитного ліміту або порушення правил користування карткою", -- повідомила "Телеграф" адвокатка, юристка практики обслуговування та захисту бізнесу та банківського права Reliance Дар'я Броннікова.

Експерти, з якими було проведено опитування, вказують на декілька факторів, що сприяють зростанню штрафів та пені, які накладають банки.

"Згідно з певними спостереженнями, можна відзначити, що фізичні особи частіше отримують штрафи. Це пов'язано з тим, що цей сегмент включає значну кількість карткових, кредитних та рахункових продуктів. Найчастішим випадком є прострочення виконання зобов'язань, зокрема, за кредитним лімітом або іншими кредитними продуктами. Важливо також враховувати обмеження, які діють під час воєнного стану, зокрема пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, що безпосередньо впливають на можливість нарахування та стягнення штрафних санкцій," – повідомила юристка адвокатського бюро Івана Хомича Світлана Шаларь в інтерв'ю для "Телеграфу".

Нагадаємо, що ще на початку великої війни, 18 березня 2022 року, було прийнято закон №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який забороняє штрафи та пені за споживчими кредитами (для населення). Тобто відсотки та тіло позики простій людині (що не перебуває на військовій службі) банк нараховувати може, й та мусить їх сплачувати, але штрафи/пені -- ні. Якщо фінансові санкції все ж були нараховані, то їх мають анулювати. Якщо йдеться про військовослужбовця, то він не сплачує й відсотків за кредитами, лише тіло. Що не завжди виконується й переростає в судові суперечки.

"Тому у сучасних умовах питання правомірності банківських штрафів дедалі частіше стає предметом судових спорів, а ключовим фактором їх оцінки є відповідність умов договору чинному законодавству та спеціальним нормам, запровадженим на період воєнного стану", -- зазначила Дар'я Броннікова.

Пані Броннікова, приміром, розповіла "Телеграфу", що фізосіб-підприємців (ФОП) і юросіб останнім часом почали штрафувати за дії, пов'язані з фінансовим моніторингом. Мова не про комісії за умови примусового закриття рахунку (розірвання ділових відносин) до 30%, про які "Телеграф" писав щодо фізосіб раніше. А про надання різноманітних документів і бюрократичну казуїстику, які можуть бути опосередковано сполучені з фінмоном.

У випадку звичайних громадян, штрафи все частіше накладаються через:

"Так, юристи дійсно помічають, що банківські договори поступово містять більше штрафних положень. Якщо раніше санкції здебільшого стосувалися прострочення кредитів, то зараз банки активно включають штрафи за порушення правил користування рахунками, ненадання документів для фінансового моніторингу або використання картки не за призначенням. Фактично штрафи дедалі частіше використовуються не лише як санкція за порушення, а як інструмент контролю поведінки клієнта, і це стосується як фізичних, так і юридичних осіб", -- визнала Дар'я Броннікова.

Банкіри майстерно маніпулюють словами і формулюваннями, використовуючи всі можливі хитрощі на максимум. Санкції, які раніше були прописані в кредитних угодах, тепер перенесли в контракти на розрахунково-касове обслуговування. Вони отримали іншу кваліфікацію, а суми фінансових штрафів були збільшені. Проте розмір стягнень залишається достатньо невеликим, щоб громадяни не поспішали звертатися до суду. Водночас накладення штрафів на мільйони необачних клієнтів дозволяє банкам отримувати значний прибуток.

За моїми спостереженнями, штрафи за прострочення платежів по кредитних картках значно зросли. Якщо раніше вони становили близько 100-200 грн або 1-2% від суми боргу, то тепер у багатьох тарифах ці цифри коливаються в межах 200-500 грн або 3-5% від суми прострочення. Крім того, зросли штрафи за перевищення кредитного ліміту чи технічний овердрафт: вони піднялися з 50-100 грн до приблизно 100-300 грн, -- зазначила Броннікова.

Одночасно Світлана Шаларь підкреслила, що підприємства та фізичні особи все частіше звертаються до суду для оскарження штрафів, накладених фінансовими установами.

Наприклад, фізичні особи-підприємці та керівники юридичних осіб можуть отримати штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн за несвоєчасне облікування (внесення) готівкових коштів у касу. У разі повторного порушення протягом року сума штрафу зростає до 8500-17000 грн. Також підприємці, які вносять у касу меншу суму, ніж потрібно, підлягають штрафам. Крім того, якщо у особи не виявиться документів, що підтверджують неправильну суму готівки, штрафи становитимуть 1020 грн за перше порушення та 2040 грн за кожне наступне протягом року. Також передбачено штрафи за несвоєчасне закриття зміни. Цю інформацію поширила Шаларь, наводячи конкретні приклади.

Дар'я Броннікова навела кілька прикладів фінансових санкцій (їх частоти), які можна оскаржити в судовому порядку:

"Зазвичай суми спорів коливаються в межах від 5 до 30 тисяч гривень для фізичних осіб, а в складніших випадках кредитних спорів – від 50 до 200 тисяч гривень. Варто підкреслити, що суди все частіше дотримуються принципу, відповідно до якого банк, як професійний учасник ринку фінансових послуг, зобов'язаний довести законність своїх санкцій, а не клієнт – їх неправомірність. Крім того, суди мають право зменшувати розмір штрафу або відмовляти банку в його стягненні, якщо вимоги останнього не підкріплені належними доказами", – додала Броннікова.

Безумовно, легше оплатити невеликий штраф, ніж вступати в протистояння, але юристи все ж заохочують користувачів до більш активних дій. Це особливо важливо, коли банк явно переступає межі.

Є кілька заходів, які можна вжити перед тим, як звертатися до суду. Світлана Шаларь рекомендує діяти наступним чином:

"Суду простіше зазначити: у даній конкретній ситуації банк не зміг обґрунтувати свої вимоги, допустив помилки у розрахунках, використовував заборонені санкції або спирався на невірні редакції тарифів. У таких випадках також важливо надати суду власний розрахунок заборгованості," – акцентувала увагу Світлана Шаларь.

Досить часто нові штрафи або підвищення вже існуючих не прописані в основному договорі, підписаному клієнтом у відділенні, а лише в його змінах. Ці зміни зазвичай не доводяться до відома клієнтів індивідуально, а просто публікуються на веб-сайті банку для загального доступу. Це явище відоме як відкрита оферта. Можна стверджувати, що це досить проблематично, оскільки багато українців не приділяють достатньої уваги кожному нововведенню і не завжди мають можливість повністю зрозуміти їх зміст.

Водночас користувачам завжди рекомендують поринати в суть і вживати всіх заходів.

Якщо банк наклав штраф, клієнту слід отримати детальний розрахунок цього штрафу, подати письмову претензію до банку, а в разі необхідності звернутися зі скаргою до Національного банку або проконсультуватися з юристом чи адвокатом для розробки стратегії дій в досудовому та судовому порядку. У таких ситуаціях важливу роль відіграє аналіз умов договору, наявність доказів порушення, а також пропорційність накладеного штрафу, -- зазначила Дар'я Броннікова.

Хоча очевидно, що звичайна особа або підприємець вдасться до таких дій лише за умови, що штрафи будуть значними або навіть астрономічними, обчислюваними сотнями тисяч гривень. У випадку ж незначних санкцій вони можуть просто залишити справу без уваги, не витрачаючи на це ані час, ані нерви.